Україна в центрі уваги "яструбів": які очікування від нової комісії Європейського Союзу?

Єврокомісія змінює свій склад: що це означає для України?

З 1 грудня стає до роботи новий склад Європейської комісії -- найвищого органу виконавчої влади в Євросоюзі. Йдеться про команду, раніше представлену президенткою Комісії Урсулою фон дер Ляєн. Це 27 єврокомісарів з усіх країн-членів, а також Високий представник ЄС із закордонних справ.

Міжнародна аналітикиня "Телеграфу" Ольга Кирилова ділиться ключовими аспектами, які стосуються осіб, що протягом найближчих п'яти років матимуть вагомий вплив на шлях України до Європейського Союзу.

Дослідимо її значення в рамках співпраці з Україною.

Європейська комісія в найближчі роки візьме на себе відповідальність за розгорнуті переговори з Києвом щодо інтеграції в Європейський Союз. Офіційний старт переговорів відбувся 25 червня 2024 року під час Міжурядової конференції, проте ця подія мала більше символічне значення, а основна частина роботи ще попереду.

В даний час Україна проходить етап скринінгу. Це процес, у якому експерти Європейської комісії разом із представниками України вивчають національне законодавство на відповідність нормам Європейського Союзу (acquis ЄС). Скринінг охоплює 35 переговорних глав, які об'єднані в шість кластерів. Цей процес включає важливі сфери, такі як правосуддя, боротьба з корупцією та охорона навколишнього середовища.

В результаті скринінгу визначають пріоритети ключових реформ (benchmarks), які має втілити держава-кандидат. За результатами скринінгу Єврокомісія представляє звіт, на основі якого Рада ЄС ухвалює рішення про відкриття переговорних кластерів.

Простими словами, на нас чекає 35 етапів, які необхідно пройти послідовно та ретельно. Перший і останній з них стосуватимуться кластера "Основи". Тут розглядатимуться важливі питання, такі як судочинство, права людини, антикорупційні заходи, діяльність різних державних інституцій та, в цілому, реформи в сфері державного управління.

Українська влада сподівається, що до кінця цього року вдасться закласти основу для відкриття переговорів за першими переговорними розділами вже на початку 2025 року.

"Нам потрібно діяти швидше і більш динамічно, оскільки ми незабаром завершим процес скринінгу українського законодавства. На початку 2025 року ми плануємо розпочати переговори щодо першого кластеру... Другий та інші кластери будуть оброблені без затримок," - заявив президент України Володимир Зеленський під час презентації Плану стійкості у Верховній Раді.

Україна та ЄС проводять переговори аж до моменту закриття всіх переговорних кластерів -- це означає відсутність зауважень до проведеної Києвом роботи. Після цього Єврокомісія презентує свій фінальний висновок щодо готовності України до вступу в ЄС. Надалі держави-члени Євросоюзу мають ухвалити одностайне рішення про підписання угоди про вступ України.

Вказувати точну дату, коли ми прибудемо до завершального етапу євроінтеграції, в даний момент не є доцільним. Оглядаючись на досвід інших країн, цей процес може тривати від восьми до десяти років.

За підхід Єврокомісії до переговорів з Україною відповідатиме єврокомісар з питань розширення Євросоюзу. Раніше це питання курував представник Угорщини Олівер Варгеї.

Та в ЄС вирішили, що більше не хочуть, аби посаду обіймав він чи будь-який інший угорець на тлі затягування початку переговорів про вступ України та прихильності влади Угорщини до РФ. У результаті Варгеї понизили до посади комісара з питань охорони здоров'я та добробуту тварин.

Єврокомісаркою з розширення призначено словенську журналістку та дипломатку Марту Кос. 2022 року вона хоч і засудила російську агресію проти України, але вскочила у скандал через заяву, що Словенія не має закривати двері для відносин із РФ. Утім, після цього Кос дотримувалася лише проукраїнської риторики, зазначаючи, що Україна бореться у тому числі й за безпеку Європи.

Перед призначенням на посаду вона мала пройти слухання в Європарламенті, під час яких багато уваги приділили українському питанню.

Агресивна війна, яку Росія веде проти України, є безпідставним, незаконним та неспровокованим актом агресії проти суверенної країни, її територіальної цілісності та права на самовизначення. Україна щоденно відстоює свою свободу, і я рішуче налаштований підтримувати ці зусилля, зокрема через сприяння її інтеграції до Європейського Союзу...

На сході [Європи] основним завданням [Євросоюзу] повинно стати надійне закріплення України та Молдови в процесі їх інтеграції до ЄС, а також гарантування того, що Грузія зможе продовжувати свій європейський курс, -- зазначила дипломатку у своїх відповідях.

Під час обговорення вона зазначила, що Україна вклала нові елементи в загальний процес розширення Європейського Союзу.

"Ми живемо в історичний момент, коли розширення стало пріоритетом Європейського Союзу, і значною мірою завдяки Україні. Ми ще ніколи не мали країни-кандидата, яка перебуває у стані війни, але ми бачимо, наскільки значний прогрес ця країна вже досягла. Тому інтеграція України до ЄС, підтримка її відновлення та допомога у відбудові зруйнованого будуть моїм пріоритетом", -- зазначила Кос.

Вона підкреслила, що Україні, подібно до інших держав-кандидатів, слід реалізувати всі необхідні реформи, щоб стати частиною Європейського Союзу.

"Я гарантую, що процес вступу до ЄС буде базуватися виключно на заслугах. Кожна країна-кандидат буде оцінюватися з урахуванням власних досягнень. Я підтримую амбіційні прагнення, але не допускаю жодних спрощень, і ніколи не пожертвую якістю заради швидкості," – зазначила Кос.

Мабуть, одне з найбільш вдалих призначень у новому складі Європейської комісії — це політикиня Кая Каллас, яка обійме посаду Високого представника ЄС у справах закордонної політики. Колишня прем'єр-міністерка Естонії славиться своєю "яструбиною" позицією стосовно Росії та інших авторитарних режимів — саме така риторика сьогодні є вкрай необхідною для Європи.

Ці наступні п'ять років обіцяють бути складними. Європейський континент переживає повномасштабний конфлікт: агресія Росії проти України. Я спостерігаю, як навколо нас виникають автократичні альянси, а також відбуваються тривожні геополітичні зміни в різних куточках світу.

Я спостерігаю, як країни на кшталт Росії, Китаю, Північної Кореї та Ірану намагаються трансформувати існуючий міжнародний порядок, що базується на правилах. Відзначаю, що Китай і Росія використовують взаємозалежність як інструмент маніпуляції, а також використовують відкритість наших суспільств проти нас.

Ми маємо розуміти ризики та реагувати на них відповідно, співпрацюючи з нашими близькими союзниками та партнерами, зберігаючи при цьому свою ідентичність...

Перемога України є нашим спільним пріоритетом. Ситуація на фронті надзвичайно складна, тому ми повинні докладати зусиль щодня — сьогодні, завтра і стільки, скільки знадобиться, надаючи необхідну військову, фінансову та гуманітарну підтримку. Це має бути супроводжено чітким планом для України щодо її вступу до Європейського Союзу. Адже те, за що ми боремося, — це безпека Європи та її основоположні принципи", — підкреслила Каллас у своїй промові перед Європейським парламентом.

Тоді дипломат підкреслила важливість досягнення "стійкого миру" для України і зазначила, що поступки Росії є неприпустимими.

Вперше за всю історію в новому складі Європейської комісії з'явилася посада єврокомісара з питань оборони. Цю відповідальність взяв на себе колишній прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс.

Раніше "Телеграф" детально аналізував шість ключових викликів, з якими стикається оборонна сфера в Європейському Союзі. Європейські країни відстають у розвитку у порівнянні зі своїми світовими конкурентами на оборонному ринку, зокрема через недостатнє фінансування цієї галузі. Протягом тривалого періоду миру та під захистом США витрати на оборону в ЄС поступово зменшувалися на протязі десятиліть.

Також велика проблема -- відсутність належної координації між європейськими союзниками щодо виробництва зброї чи то розробок нових моделей. І хоча оборонна політика -- справа кожної держави-члена, новий єврокомісар має допомогти зі співпрацею між країнами, а також втіленням в життя Європейської оборонно-промислової стратегії, що має підтримати конкурентоспроможність ЄС.

Під час слухань в Європарламенті Андрюс Кубілюс наголосив на важливості інтеграції української оборонної промисловості з європейською. Крім того, європейцям є чого повчитися у українського війська. У вересні 2024 року саме в Києві відкрили Офіс оборонних інновацій ЄС.

Офіс інновацій має величезне значення. Це стосується не лише України, а й європейської оборонної промисловості, оскільки я вважаю, що нашій галузі є чому повчитися у української оборонної індустрії, яка часом вражає своїми досягненнями.

Я б назвав це "новою оборонною промисловістю", яка досягає значних успіхів, наприклад, у виробництві дронів. Це вражає. Крім того, я хотів би бачити, щоб наша фінансова підтримка військових потреб України витрачалася ефективно, як це нещодавно зробила Данія, закуповуючи в української оборонної промисловості товари та обладнання, необхідні для оборони України", -- розповів дипломат.

Додатково, Кубілюс підкреслював, що у разі зменшення підтримки України з боку США, Європейському Союзу слід розглянути можливості для "компенсації хоча б частини цієї допомоги".

Є відчуття, що новий склад Єврокомісії сформований президенткою Урсулою фон дер Ляєн з розумінням, що ЄС має відігравати сильнішу роль на світовій арені. І що важливо: Україна займає вагоме місце у візії ЄС на наступні роки.