Українці отримають нові пенсійні нарахування: які зміни в індексації варто врахувати кожному?

У наступному році в Україні, згідно з оцінками OBOZ.UA, індексація пенсій може становити 15,4%. Водночас, мінімальна пенсія буде підвищена лише на 9,9%, що є першим таким підвищенням за кілька років. Проект державного бюджету не передбачає суттєвих поліпшень у пенсійній сфері. Виплати залишаться на вкрай низькому рівні, що сприятиме зростанню бідності серед людей похилого віку.

Дізнайтеся про те, як та кому будуть перераховувати пенсії у 2026 році, а також чому становище погіршується, в статті на OBOZ.UA.

Які перспективи пенсій у 2026 році: позитивні та негативні аспекти

Мінімальну пенсію наступного року планують підвищити на 9,9% - до 2 595 грн. Сам факт підвищення прожиткового мінімуму (а разом з тим і мінімальної пенсії) - позитивна новина. Адже у Бюджетній декларації (її попередній версії) передбачалось, що і в 2026-му, і в 2027-му соціальні стандарти можуть бути замороженими.

Невтішна новина полягає в тому, що таке збільшення виявляється недостатнім. У 2024 році ціни підскочили на 12%, у 2025 році прогнозується зростання на 9,7%, а в 2026 році можливий підйом на 9,9%. Таким чином, за три роки загальний рівень інфляції досягне 31,6%. Водночас з січня 2024 року до кінця 2026 року мінімальна пенсія зросте лише на 9,9%.

Це, безумовно, спричинить суттєве зростання рівня бідності серед осіб похилого віку. У бюджетному проєкті на 2026 рік заплановано витрати на Пенсійний фонд у розмірі 251,3 млрд грн, що на 14,3 млрд грн перевищує минулорічні показники.

Загалом передбачено:

Найзначніший перерахунок очікується в березні, що є частиною традиційної щорічної індексації пенсій. Конкретний розмір цього перерахунку стане відомим лише в лютому, оскільки він базується на статистичних даних за поточний рік. Нагадаємо, що в рамках індексації пенсії, розраховані за формулою (без урахування надбавок), підлягають збільшенню на визначений відсоток.

Цей відсоток становить 50% від середнього зростання заробітних плат за останні три роки та рівня інфляції попереднього року. Якщо інфляція у цьому році досягне 9,6%, а темпи зростання зарплат у 2025 році залишаться на рівні 2024 року, пенсії можуть бути підвищені приблизно на 15,4%. Це є попереднім і орієнтовним розрахунком від OBOZ.UA. Варто зазначити, що у 2025 році індексація склала 11,5%. Проте в цьому році у формулі розрахунку було враховано зростання зарплат за 2022 рік, коли почалася повномасштабна війна. Тоді номінальні зарплати зросли лише на 6% (що є значно менше, ніж у попередньому році), а реальні зарплати (з урахуванням інфляції) навіть знизилися.

У 2026 році при проведенні індексації не братимуть до уваги дані про зростання зарплат у 2022 році. Це, в свою чергу, може призвести до істотного підвищення пенсійних виплат. Також важливо зазначити, що індексація на 15,4% не гарантує, що ваша пенсія зросте на цю ж величину.

Річ у тім, що підвищують не весь розмір пенсії, а тільки ту частину, яка порахована за формулою (наприклад, без вікових доплат). Тобто, наприклад, якщо ваша пенсія складає 6 300 грн, але із них 300 грн - вікова доплата, під час індексації у березні підвищать пенсію у розмірі 6 000 грн (якщо на 15,4%, то до 6 924 грн).

Фінансові можливості пенсіонерів знижуються: навіть середній розмір пенсії не досягає межі бідності.

Станом на червень 2025 року (більш актуальні дані ще не були опубліковані) реальний розмір прожиткового мінімуму для пенсіонерів становить 7091,8 грн. Усі українці, які перебувають на заслуженому відпочинку і отримують менше цієї суми, фактично опинилися за межею бідності, і це стосується більшості пенсіонерів. Згідно з інформацією Пенсійного фонду України на червень 2025 року, середня пенсія за віком (без урахування спеціальних виплат) становить лише 6103,14 грн, що складає приблизно 86% від фактичного прожиткового мінімуму.

Водночас 56,1% українців на пенсії отримують навіть менше ніж 5 тис. грн. У 2025-му, попри значну інфляцію, прожитковий мінімум для пенсіонерів (а разом з ним мінімальну та максимальну пенсію і надбавку за стаж) не підвищували. Таке рішення ухвалили задля економії. Хоча насправді це призвело до значної втрати купівельної спроможності й так найвразливіших - тих, хто втратив працездатність і чий дохід повністю залежить від держави.

Для порівняння, у червні 2021 року, перед початком повномасштабної війни, фактичний прожитковий мінімум становив 3 717 грн. Водночас середня пенсія за віком досягала 3 822,1 грн, що перевищувало прожитковий мінімум. Це означало, що середня пенсія кілька років тому допомагала людям залишатись вище межі бідності. Наразі ж її розмір опустився нижче цієї критично важливої позначки.

Однак у 2021 році ситуація стала справді тривожною. Насправді мінімальна пенсія повинна відповідати фактичному прожитковому мінімуму, а не середньому рівню. Це означає, що особа, яка виконала всі вимоги для виходу на пенсію, навіть за найнижчих показників, не повинна отримувати суму, яка є меншою за необхідну для виживання.

З таблиці видно, що цьогоріч мінімальна пенсія становить лише 33,2% від реального прожиткового мінімуму, що є абсолютним рекордом у негативному сенсі. У 2021 році цей показник досягав 47,6%, і вже тоді ситуація була вкрай невтішною. Існуюча пенсійна система та політика формування розрахункового прожиткового мінімуму призвели до утворення цілого класу бідних громадян. Це стосується тих, хто не зміг за своє життя накопичити достатньо коштів, щоб забезпечити себе хоча б на 20 років, а також тих, хто не має пасивного доходу і не може працювати.

Поряд зі звичайними пенсіонерами є десятки тисяч "спеціальних" (умовна назва). До них належать кадрові військові (більшість з них не брала участі у війні), прокурори, судді. Наприклад, у червні 2021-го суддя отримував у середньому 83,2 тис. грн, а зараз - вже 109,3 тис. грн.

Частково цю проблему можна було б вирішити через анонсовану пенсійну реформу. Розробка та презентація цієї реформи вже відбулись. Проте, зміна міністра соціальної політики призвела до того, що інституційна спадковість в українському уряді залишає бажати кращого. Відповідно, новий міністр, ймовірно, запропонує свої власні зміни (якщо встигне це зробити).

У наступному році в бюджеті передбачено виділити 50 мільйонів гривень на впровадження накопичувальної системи пенсійного страхування. Чи зможе це нарешті сприяти затвердженню необхідних законодавчих змін і запуску другого рівня пенсійної системи, залишається під питанням. Наразі кожен міністр соціальної політики пропонує свою версію реформи, і за останні десятиліття жодному з них не вдалося завершити цей процес успішно, досягнувши ухвалення відповідних змін.