Влада активно розглядає технологічні інновації для зменшення тіньової економіки та співпрацює з державними банками з метою вдосконалення умов кредитування для підприємств.

Міністерство економіки, екології та аграрної політики активно займається пошуком шляхів для покращення умов кредитування підприємств. Вони досліджують можливості надання гарантій та застав, а також розробляють технологічні рішення для зменшення тіньової економіки, повідомив керівник відомства Олексій Соболєв.

"Ми розуміємо цю проблему (кредитування - ІФ-У). Дивимося, як вирішити питання кредитування. Тобто необхідно, щоб цю заставу або гарантію застави хтось дав", - сказав Соболєв, виступаючи на форумі "Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека", що проходить за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).в Києві в понеділок.

Він вказав на те, що державних гарантій недостатньо, оскільки вони підлягають обмеженням, установленим програмою МВФ, і використовуються, зокрема, для придбання газу. У той же час міністр додав:

"У нас є європейські гарантії. І от ми намагаємось ці прогалини долати механізмами, які дадуть (підтримку - ІФ-У) підприємствам, які знищені", - пояснив Соболев.

За його словами, була створена робоча група спільно з Національним банком України, яка ухвалює рішення, що сприяють підтримці, насамперед, прифронтових регіонів, де ризики для фінансових установ є значно вищими. Уряд також співпрацює з державними банками, такими як Приватбанк, Ощадбанк та Укрексімбанк, які можуть розширити можливості кредитування в цій сфері. Соболєв зазначає, що ефективне вирішення питань кредитування для прифронтових областей "автоматично позитивно вплине на ситуацію в інших регіонах".

В контексті рівних умов для всіх учасників і боротьби з тіньовою економікою, Соболєв акцентував увагу на тому, що уряд прагне знайти технологічне рішення, яке не призведе до збільшення адміністративного навантаження і буде здійсненним для реалізації, щоб гарантувати справедливу конкуренцію.

Одним із напрямків роботи є вивільнення українського капіталу, що знаходиться у "сірій зоні", а також компенсація капітальних витрат через податки, яку міністр назвав найбільш практичною ініціативою. На думку Соболева, легалізація активів дозволить бізнесу використовувати їх як заставу.

Голова міністерства наголосив, що ефективна реалізація цих заходів щодо забезпечення рівних умов є критично важливою для отримання значної фінансової підтримки, зокрема в рамках програми Міжнародного валютного фонду.

"Програма МВФ - це не просто $8 млрд, а питання $200 млрд репараційного кредиту... Ми повинні демонструвати реальні політичні зусилля для забезпечення рівних умов. Проте, ця проблема значно ширша, ніж навіть обсяг програми МВФ: цей репараційний кредит має величезне значення", - підкреслив міністр.

Як було зазначено раніше, міський голова Харкова Ігор Терехов окреслив декілька важливих напрямків та інструментів, які необхідно розробити для підтримки бізнесу в прифронтових зонах. Серед цих заходів, окрім доступного кредитування та знижених кредитних ставок, також передбачено створення Національної установи розвитку (НУР) для страхування від воєнних ризиків, формування Фонду підтримки прифронтових територій, забезпечення доступу до державних програм, інвестиції в логістичну інфраструктуру та вдосконалення кадрової політики.