Вашингтонський саміт: як Зеленський та європейські лідери знову привернули Трампа до спільноти.
Зустріч, що відбулася у Білому домі 18 серпня, викликає обережний оптимізм, адже вона показала, що єдність західних країн може виявитися більш дієвою, ніж будь-які спроби налагодити стосунки з диктаторами.
Візит українського президента та європейських лідерів до Вашингтона 18 серпня очікували з тривогою, що межувала з песимізмом. На тлі нещодавнього саміту Дональда Трампа та Путіна на Алясці, який американські медіа розкритикували за надмірну поступливість Кремлю, існували реальні побоювання, що Україну схилятимуть до невигідного миру. Проте реальність виявилася складнішою і, на диво, більш обнадійливою.
Замість жорстких ультиматумів і конфліктів, світ став свідком унікальної демонстрації єдності між трансатлантичними партнерами, що навіть змусило такого непередбачуваного лідера, як Трамп, змінити свою риторику. Атмосфера на зустрічі виявилася значно більш теплою, ніж очікувалося. Хоча ключові аспекти, такі як завершення війни, формат майбутньої мирної угоди й питання безпеки, досі залишаються без чітких відповідей, головним результатом стало те, що "крига почала танути". Західні країни показали свою здатність діяти злагоджено, а Україна підтвердила свою незалежність. Це не був день остаточних рішень, а скоріше старт тривалої дискусії про майбутнє, в якій голоси Києва та його європейських союзників звучали надзвичайно впевнено.
Саміт 18 серпня, що зібрав у Білому домі безпрецедентну кількість світових лідерів одночасно, мав складну структуру. Спочатку Дональд Трамп і Володимир Зеленський провели двосторонню зустріч із делегаціями, після чого до них долучилася потужна європейська команда - президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генсек НАТО Марк Рютте, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, премʼєрка Італії Джорджа Мелоні, премʼєр Великої Британії Кір Стармер та президент Фінляндії Александер Стубб.
Ключова дискусія розгорнулася навколо стратегії досягнення миру. Європейські лідери, зокрема Мерц і Макрон, наполягали на необхідності досягнення спершу сталого режиму припинення вогню. "Я не можу уявити, що наступна зустріч відбудеться без припинення вогню, тож давайте працювати над цим і спробуємо чинити тиск на Росію", - наголосив Мерц. Трамп, натомість, просував ідею укладення одразу повноцінної мирної угоди, апелюючи до того, що за пів року своєї другої каденції він уже "завершив таким чином шість війн". Він пояснив, що хоч йому і подобається концепція перемир'я, він відійшов від неї, бо "стратегічно це може бути невигідним для однієї зі сторін". До слова, те саме він заявляв після зустрічі з Путіним на Алясці: "Було одностайно вирішено, що найкращий спосіб закінчити жахливу війну між Росією та Україною - це укласти пряму мирну угоду, яка покладе край війні, а не просто угоду про припинення вогню, що найчастіше не витримує перевірки часом". Звісно, це позиція Путіна.
Особливу увагу було приділено питанням безпеки України. Прем'єрка Італії Джорджа Мелоні зазначила, що учасники зустрічі розпочнуть обговорення з гарантій, які нагадують статтю 5 статуту НАТО. Дональд Трамп знову підтвердив свою підтримку позицій Путіна, заявивши, що Сполучені Штати не будуть підтримувати членство України в НАТО. Однак він запевнив, що європейські країни нададуть "дуже хороші гарантії безпеки" в координації зі США. На запитання про можливе розміщення американських військ він відповів не конкретно: "Ми повідомимо вам про це пізніше... Ми будемо залучені".
За словами президента Зеленського, Україна представила своє бачення, яке передбачає придбання американської військової техніки на суму приблизно 90 мільярдів доларів. Згідно з інформацією Financial Times, ця сума може сягати 100 мільярдів доларів, які будуть фінансуватися європейськими державами. Президент підкреслив, що США мають "політичну волю та рішення" взяти участь і координувати ці гарантії, а сам документ буде укладено протягом 7-10 днів.
Неочікуваним моментом під час переговорів став телефонний дзвінок Трампа до Путіна, через який він перервав зустріч із європейськими лідерами. Після цієї розмови президент США повідомив у своєму акаунті Truth Social, що розпочав підготовку до тристоронньої зустрічі з участю Зеленського та Путіна, доручивши координацію цього процесу віцепрезиденту Джей Ді Венсу і державному секретарю Марко Рубіо. За словами Мерца, така зустріч може відбутися в найближчі два тижні, хоча європейські лідери висловили сумніви щодо щирості та рішучості Путіна. "Я серйозно сумніваюся в його справжньому бажанні до миру. Поки він вважає, що може досягти перемоги у війні, він продовжуватиме свої дії (...) Мета Путіна — захопити якомога більше території," — підкреслив президент Франції.
Крім того, було піднято й гуманітарні теми: Трамп висловив готовність сприяти в обміні військовополоненими та поверненні українських дітей.
Міжнародні ЗМІ відреагували на саміт з певною обережністю, акцентуючи увагу як на позитивних зрушеннях, так і на відсутності конкретних результатів. Численні видання, зокрема ABC News, Reuters та The Guardian, зазначили, що ключові питання залишаються без відповіді, а деталі запропонованих гарантій безпеки викликають невизначеність. Reuters вказав, що "ввічливий прийом Білого дому для України відкриває багато запитань" і висловив сумніви щодо того, чи дійсно ця зустріч "сприятиме миру", оскільки розрив між позиціями Києва та Москви залишається значним.
CNN назвав цей день "історичним", порівнявши його із зібраннями, що завершили Другу світову війну, проте додав, що шлях до миру залишається важким. Політичний експерт Майкл Кіммедж у коментарі для CNN назвав те, що відбувається, "фантастичною дипломатією", яка навряд чи триватиме довго, оскільки Трамп продовжує жонглювати обіцянками без жодних подробиць.
Видання Politico підкреслило, що "трансатлантичний альянс тримається", а сама зустріч стала "поганим днем для Путіна, оскільки єдність Заходу відновлена, а США знову в команді". Про "позитивні ознаки миру" написали і в New York Post. Німецький Der Spiegel зазначив, що європейці, які їхали до Вашингтона з "певною нервозністю", врешті "просто відчули полегшення", адже результатом став не продиктований мир, а надія на початок мирного процесу. Інші видання звернули увагу на те, що Зеленському і Трампу вдалося налагодити стосунки, уникнути дипломатичних інцидентів та що український президент знову продемонстрував упевненість, з'явившись не в класичному костюмі, а у звичному для себе стилі, за що навіть отримав вибачення від журналіста, який раніше критикував його за це.
Українські експерти сходяться на тому, що головним досягненням візиту стала не розробка фінальних рішень, а зміна самої атмосфери діалогу та відновлення єдності Заходу, що дозволило уникнути найгірших сценаріїв.
Дипломат Вадим Трюхан вважає, що, хоча Путін цього не бажав, він "сприяє" зближенню між Європою та США. На його думку, найважливішим результатом цього процесу є "реальне закріплення України на політичній карті Європи", де наша країна разом із партнерами утворює єдиний фронт. Експерт особливо підкреслює швидкість і нестандартність реакцій європейських лідерів. "Відчувши реальну загрозу, вони не пішли традиційним шляхом, через бюрократію... Натомість, вони оперативно зв’язалися, скоординували свої дії, розподілили ролі та вирушили до Вашингтона. І Трамп не зміг встояти перед їхнім тиском", - зазначає він. Трюхан також підкреслює, що європейці разом із Зеленським досягли мінімальної мети: "вдалося уникнути конфлікту й повернути Трампа до більш конструктивного курсу. Це значне досягнення, яке, можливо, не всі одразу оцінять. Проте воно закладає основу для подальших дій".
Трюхан також звертає увагу на кардинальну зміну тональності спілкування: "зникли сарказм, роздратування, відчуття ворожості", а особливо показовим був теплий жест "яструба" Джей Ді Венса на адресу Зеленського. Окремо він відзначає поведінку українського президента. Символічним моментом стало те, що Зеленський "не поступився тиску, не намагався догодити" у питанні одягу, продемонструвавши впевненість. Крім того, він був добре підготовлений і предметно, без шпаргалок, доносив до Трампа реальну картину на фронті. "Президент України спробував донести реальний стан речей: після понад тисячі днів війни Росії вдалося військовим шляхом захопити лише близько 1% території України. Ця цифра говорить сама за себе й підважує міф про "другу армію світу"", - аналізує Трюхан. Стратегічно виваженим рішенням, на думку дипломата, була й готовність Зеленського до будь-яких форматів переговорів, оскільки відкидати ініціативи Трампа не можна, бо "цю позицію миттєво використає Путін".
Політолог Ігор Рейтерович визначає настрої "після", як "обережний оптимізм". На його думку, завдяки серйозній підготовці Україна досягла "максимуму можливого". "Цілком погоджуюся з канцлером Мерцом: очікування були одні, а результат виявився навіть кращим", - каже він.
Він вважає, що зустріч з Путіним може бути вигідною, оскільки спонукає російського лідера "озвучити публічно свої погляди на завершення війни", чого той намагається уникнути, або ж продемонструвати світу, що саме Москва перешкоджає миру. Політолог підкреслює важливість заяви Трампа щодо готовності обговорювати обмін територіями "з урахуванням нинішньої лінії бойового зіткнення". "На мою думку, це дійсно важливий сигнал... Мова йде не стільки про обмін територіями, скільки про можливість узгодження теперішньої лінії фронту як основи для подальших переговорів", - додає експерт.
В цілому, ця поїздка не стала повною поразкою, але й не можна назвати її беззаперечною перемогою. Це була скоріше "робоча зустріч", на якій проявився принцип, що "разом легше тиснути на Трампа". Тому цей саміт можна вважати вигідним для України, зазначає Рейтерович.
На думку фахівця, основною метою саміту було "реінтегрувати Трампа в політичну сім'ю" після його "незвичайних маневрів на Алясці". Це стало можливим, зокрема, завдяки тому, що "американські ЗМІ... фактично розгромили Трампа після його зустрічі з Путіним", що змусило президента США змінити свій підхід у висловлюваннях.
Політичний аналітик Вадим Денисенко підкреслює, що головним досягненням нещодавньої зустрічі стало "викристалізування певних аспектів майбутньої угоди щодо безпеки", а також уникнення найгіршого сценарію, пов'язаного з призупиненням постачання зброї. Він впевнений, що російській стороні не вдалося зірвати переговори, і важливу роль у цьому зіграла американська преса, яка об'єдналася проти результатів зустрічі на Алясці, що стало "холодним душем для Трампа". Денисенко зазначає, що потенційна зустріч із Зеленським може нейтралізувати один з основних "козирів" Путіна — "аргумент про нелегітимність Зеленського". Водночас він акцентує на суттєвому негативі, підтвердженому в ході зустрічі в Вашингтоні: Росія залишила за собою можливість "продовжувати переговори без припинення вогню", і ця умова була закріплена у столиці США. На думку Денисенка, стратегія Путіна полягатиме в тому, щоб продовжувати "залицятися до Трампа та вигравати час".
Зустріч у Вашингтоні спростувала найстрашніші прогнози. “Не було жодних конфліктів, суперечок чи гучних інцидентів”, – зазначає Вадим Трюхан. Ігор Рейтерович додає: “Апокаліптичні сценарії? Ні в якому разі”. Більшість прогнозів підтвердилися, оскільки зустріч не стала ані катастрофою, ані революційною подією, проте основне завдання – “повернути Трампа” до єдиного західного курсу – було досягнуто. Тепер же розпочинається етап, що вимагатиме ще більшої дипломатичної майстерності та витривалості на політичній арені.
Головною інтригою залишається ймовірна зустріч між Зеленським і Путіним. Незважаючи на оптимістичні заяви Трампа, реакція Росії вказує на намір взяти тайм-аут. Вадим Трюхан зазначає, що радник Путіна, Ушаков, "не згадав жодного слова про готовність до повноцінної зустрічі", обмежившись лише згадкою про "можливість підвищення рівня делегації". На думку експерта, це свідчить про певну невизначеність Москви і може викликати роздратування у Трампа, якого вже звинувачують у відсутності рішучості. Вадим Денисенко також підкреслює, що зустріч "залишається під знаком питання" і має "дуже низькі шанси на успіх, оскільки саме на ній планується обговорення територіальних питань". Ігор Рейтерович вважає, що Кремль чекатиме на зустріч Путіна з Сі Цзіньпінем у Пекіні, перш ніж ухвалити будь-яке рішення. Він також наголошує, що для України важливо дотримуватися певної позиції: "Або на переговори виходить сам Путін, або ніхто. Це є основним принципом".
Іншим важливим завданням є укріплення системи безпекових гарантій. Як зазначає Ігор Рейтерович, Україні слід протягом найближчих 7-10 днів розробити "чіткий і деталізований документ", в якому будуть викладені конкретні зобов'язання кожної держави-гаранта. "Швидше за все, це будуть двосторонні угоди... Деякі країни можуть підвищити рівень гарантій до аналогічного статті 5 НАТО", - прогнозує він. Експерт вважає, що оптимальним варіантом співпраці України зі США могла б стати модель, подібна до відносин між США та Ізраїлем.
Вадим Денисенко звернув увагу на цікаву заяву Марко Рубіо, яка стосується можливого залучення країн з інших континентів до гарантій. Це може свідчити про намір "привернути увагу Китаю", що, в свою чергу, перетворить питання війни в Україні на елемент глобальних переговорів між Вашингтоном і Пекіном. Експерт також зазначив, що "мирні угоди можуть бути досягнуті не раніше кінця 2025 року або весни 2026 року".
Щодо подальших дій Росії та Заходу, експерти єдині: Росія не змінить своєї тактики. Вона продовжуватиме завдавати масованих ударів, сприймаючи період до осені як "останній шанс". "Завдання України лишається незмінним: витримати натиск... і водночас переконувати Вашингтон... що обрана Трампом лінія поведінки є хибною", - каже Вадим Трюхан. За його словами, Москва сяде за стіл переговорів лише під тиском сили. Ігор Рейтерович вважає, що найближчі 2-3 тижні критично важливо втримати Трампа "в родині", і було б доцільно, аби європейські лідери регулярно йому телефонували. Якщо ж Путін відмовиться від зустрічі, Трампу доведеться переходити до жорстких санкцій, щоб не виглядати слабким в очах американського істеблішменту. Зрештою, як підсумовує Рейтерович, усе, "що відбуватиметься на фронті в найближчі дні й тижні, набуває особливого значення", адже саме результати на полі бою стануть фоном для всіх політичних процесів.
Вашингтонський саміт, що відбувся 18 серпня, не став точкою історичного прориву, проте виявився важливою тактичною перемогою для України та її європейських партнерів. Узгоджена позиція країн дозволила уникнути найгірших наслідків, змінити негативну динаміку діалогу з адміністрацією Трампа і закласти основи для подальших переговорних процесів. Захід показав, що його єдність залишається потужним чинником, здатним впливати навіть на найнепередбачуваніших світових лідерів. Попереду чекає складний шлях формалізації безпекових гарантій, дипломатична боротьба за вигідний формат переговорів з агресором, а також виснажливе протистояння на фронті. Проте цей візит підтвердив: коли Україна та Європа об'єднуються, їхній голос здатен пролунати навіть за океаном.
