Великий бізнес повинен займати центральне місце у безпековій політиці країни, - зазначила Данкова.

В умовах війни великий бізнес, що є наріжним каменем експортної економіки, повинен зайняти провідне місце в безпековій стратегії держави. Компанії прагнуть від уряду не лише забезпечення безпеки, а й стабільної тарифної та податкової політики, а також активної підтримки у подоланні проблем з кадрами.

Цю інформацію озвучила Юлія Данкова, фінансовий директор Групи "Метінвест".

За словами Данкової, збільшення податкових надходжень до бюджету не є наслідком покращення фінансових результатів великих підприємств. "Динаміка фінансових показників нашої групи точно не свідчить про позитивні зміни. Зростання надходжень до бюджету зумовлене підвищенням ставки військового збору з 1,5% до 5%, а також індексацією ресурсних податків, плати за землю та інших зборів", - зазначила вона. Крім того, вона підкреслила, що у 2024 році "Метінвест" сплатив 19,8 млрд грн податків і зборів в Україні, що на 36% більше, ніж у 2023 році. Компанія прогнозує збереження цього рівня, незважаючи на зупинку частини виробничих потужностей.

Основним пріоритетом для держави, на думку Данкової, є гарантування безпеки, як в аспекті фізичної, так і інвестиційної сфери.

"Для відновлення довіри інвесторів та залучення капіталу Україні необхідно забезпечити гарантії безпеки інвестицій. Великий бізнес повинен стати пріоритетом у безпековій політиці держави, адже саме він закладає фундамент для зростання малих і середніх підприємств, а також для зміцнення економіки", – зазначила фінансова директорка "Метінвесту".

Ще одним пріоритетом для держави має стати стабільна та прогнозована тарифна політика державних монополій, зауважила Данкова: наразі, до прикладу, "Укрзалізниця" практикує перекладання збитків від пасажирських перевезень на вантажні тарифи в той час, як у розвинених країнах соціальні послуги компенсуються через публічні сервісні зобов'язання, а не за рахунок приватного бізнесу. А Інгулецький ГЗК не працює через високі тарифи на передачу електроенергії - це створює також ризик зупинки інших підприємств, а відтак - падіння податкових надходжень.

Ще одним важливим аспектом є кадрова політика та нестача робочої сили: за словами фінансового директора "Метінвесту", існує брак як кваліфікованих спеціалістів, так і робітників, а дефіцит кадрів на підприємствах може сягати 20%. Вона вважає, що це пов'язано з мобілізацією, міграцією населення та погіршенням підготовки фахівців, додаючи, що бізнес намагається адаптувати мобілізованих працівників, але також очікує підтримки від держави. Незважаючи на ризики та умови війни, "Метінвест" продовжує інвестувати в проєкти як в Україні, так і за кордоном. Проте, втілення цих планів безпосередньо залежить від того, наскільки держава надасть великому бізнесу пріоритет у своїй політиці безпеки, тарифах та кадрових питаннях, підсумувала фінансова директорка.

Відомо, що компанія "Метінвест", що належить Рінату Ахметову, зайняла місце серед десяти найбільших приватних платників податків в Україні. З початку війни вона вже перерахувала понад 70 мільярдів гривень до бюджетів різних рівнів в Україні. Крім того, компанія є одним з найбільших інвесторів у країні, вкладаючи щороку 12 мільярдів гривень у різноманітні інвестиційні проекти. З початку повномасштабного вторгнення "Метінвест" також надав Україні 9,7 мільярдів гривень допомоги, з яких 5,2 мільярда гривень було виділено на підтримку Збройних Сил України в рамках ініціативи "Сталевий фронт".