Від заборони на Telegram до призову на службу: як в Росії готуються до виборів восени.
Лютий демонструє серйозні проблеми окупантів -- усе почалося з відключення супутникового зв'язку через Starlink. Але це лише початок обмежень і чуток, які циркулюють у самій росії, і пов'язано це може бути з виборами до держдуми російської федерації.
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов поділився своєю думкою з "ФАКТАМИ", зазначивши, що з 1 квітня месенджер Telegram в Росії буде повністю заблокований. Відповідно до інформації, наданої російськими ЗМІ, "Роскомнадзор" розпочне масштабне блокування цього сервісу, подібно до того, як це сталося з Instagram і Facebook. Внаслідок цього застосунок стане недоступним як через мобільні мережі, так і через Wi-Fi. Офіційно підтверджено, що "Роскомнадзор" має намір свідомо уповільнити роботу Telegram.
Варто зазначити, що рішення російської влади заблокувати Telegram у країні-окупанті та на тимчасово окупованих територіях України стало наслідком кількох виборів, зокрема до Державної Думи Росії та законодавчих зборів. Режим Путіна стурбований можливістю, що західні спецслужби можуть скористатися Telegram для дестабілізації ситуації в країні. Однією з причин цього є також невдачі на фронті, -- коментує співрозмовник "ФАКТІВ".
Ця ситуація ще більше ускладнює становище режиму, оскільки, незважаючи на п'ятий рік війни, навіть проміжні цілі так званої "спеціальної військової операції" не були досягнуті. Втрати окупаційних сил вже наближаються до півтора мільйона особового складу. Все це викликає зростання недовіри до законодавчої та виконавчої влади, а також до самого російського диктатора. Політичне керівництво держави-агресора усвідомлює, що може стикнутися з викликами всередині країни на фоні військових невдач в Україні.
Різке загострення військових дій, наполегливі вимоги російської делегації щодо територіальних поступок від України, організація виборів та обмеження доступу до Telegram мають спільні корені.
Важливо зазначити, що в той же час російські спецслужби поширюють відомості про намір влади здійснити часткову мобілізацію.
На мою думку, дискусії щодо ймовірного повного заборони Telegram у Росії та одночасні спекуляції про нову хвилю мобілізації можуть бути частиною однієї інформаційної стратегії Кремля. Однак ці явища більше пов'язані не з військовими аспектами, а з політичними мотивами, - зазначає експерт.
Отже, важливою датою вважається 20 вересня 2026 року. У цей день у Росії заплановано проведення великих виборчих кампаній різного рівня, зокрема вибори депутатів Державної Думи, вибори голів десяти суб'єктів федерації, а також вибори депутатів законодавчих органів у 39 регіонах.
Саме виборчий процес є причиною тривожної реакції Кремля на Telegram.
Російські чиновники розуміють загрози, які можуть виникнути внаслідок внутрішньої нестабільності перед виборами. Не дивно, що на рівні пропагандистів вже звучать заяви про нібито використання Telegram західними агентами для влаштування "кольорових революцій". Таким чином, створюється підґрунтя для можливих обмежень.
Режим у рф готовий піти на обмеження, причому серйозні обмеження діяльності навіть розвідспільноти, власних збройних сил задля збереження політичної стабільності на території країни-окупанта. Він чудово уявляє наслідки блокування Telegram для силового блоку, але готовий іти на ризики до вересня.
За інформацією Головного управління розвідки МОУ, Telegram є "головною платформою руського міра". За їхніми даними, близько 42% російськомовних користувачів живуть за межами росії, і саме через Telegram москва доносить свою точку зору до аудиторії в Україні, країнах СНД і на Заході.
Слід зазначити, що, забороняючи Telegram, російська влада не запропонувала ані цивільним, ані військовим адекватної альтернативи. Платформи, такі як WhatsApp, Facebook, Instagram і YouTube, вже фактично недоступні в Росії.
Йдеться про те, що на період передвиборчих перегонів російська влада опускає залізну завісу, фактично ізолюючи себе від усього світу. Країна повертається до років Холодної війни. Влада намагається зберегти панівний режим, перетворюючи росію на збільшену копію КНДР.
Отже, обмеження або жорстке блокування платформи може бути спробою зменшити неконтрольовану комунікацію під час виборчого процесу. Проте це не свідчить про готовність до нової мобілізації. Експерт зазначає, що навіть другий етап часткової мобілізації Кремль не наважується оголосити вже приблизно два роки.
Ініціювання нових мобілізаційних заходів напередодні виборів здатне суттєво підірвати репутацію російського керівництва. Це, безсумнівно, викликало б хвилю незадоволення, якщо не спровокувало б соціальні заворушення. Отже, прагнення до політичного виживання змушує Кремль діяти обережно.
-- Водночас я не виключаю, що самі розмови про можливу мобілізацію можуть бути елементом інформаційно-психологічної операції. Противник активно використовує інформаційний простір для військово-політичного тиску на Україну та західних партнерів. Наприклад, дають сигнал і США, і нам, що якщо Україна не піде на територіальні поступки, то росія начебто готова грати в довгу. Але це відвертий політичний блеф, -- підкреслює Дмитро Снєгирьов.
Противник демонструє: якщо дипломатичним шляхом не буде досягнуто бажаного результату, він готовий інтенсифікувати бойові дії за рахунок додаткової живої сили. Це сигнал насамперед у переговорному контексті.
Якщо дипломатичний тиск не принесе бажаних результатів, Кремль, ймовірно, спробує досягти успіху на фронті, зокрема в Донецькій області. Не дивно, що саме цей напрямок отримує особливу увагу. Перед виборами російська влада має намір продемонструвати хоча б символічні досягнення.
Отже, ключовим чинником сучасних інформаційних маніпуляцій є внутрішня політична ситуація. Інформація про мобілізацію, повідомлення про "резерви" та висловлювання про готовність боротися до останнього варто аналізувати в рамках виборчого процесу в Росії та зусиль, спрямованих на створення відповідного інформаційного середовища.
Як повідомляли "ФАКТИ", російський лідер володимир путін працює над створенням інформаційної бази для поступового відновлення часткового призову резервістів.
