Виктор Каспрук: Путин наладил отношения с теми, кто совсем недавно был причастен к убийствам россиян -- Блоги | OBOZ.UA
Одне з найбільш тиражних і впливових іранських видань - газета Donya-e-Eqtesad (Світ економіки), яку читають і до якої традиційно прислуховуються провідні політики, інтелектуали та бізнесмени, на своїх шпальтах розмістила статтю "Ми готові переглянути відносини з Москвою". В якій розглядається перший візит до Москви президента Сирії Ахмеда аш-Шараа та його зустріч з російським диктатором Путіним.
Спочатку здавалося, що Ахмед аш-Шараа повинен був прагнути повернення колишнього президента Башара Асада до Сирії для судового розгляду над ним. Проте, він почав вести переговори з військовим злочинцем Путіним щодо питань, які ще зовсім недавно виглядали абсолютно неймовірними. Зараз, вважаючи, що кат Алеппо Путін більше не несе відповідальності за жахливі бомбардування сирійських міст, він стає практично "найближчим другом" сирійського народу.
Як повідомляє видання Donya-e-Eqtesad, "У розкішних залах Кремля, де ще вчора розроблялися стратегії для підтримки режиму Башара Асада, Володимир Путін зустрівся з особою, яка не змогла реалізувати ці плани: президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. Аш-Шараа, раніше відомий під ім'ям Абу Мухаммад аль-Джулані, запевнив свого російського колегу, що дотримуватиметься всіх попередніх угод між Сирією та Москвою, що забезпечує безпеку двох ключових військових баз Росії в Сирії."
Отакої, виявляється, що Путін стає ледве не найкращим другом сирійського народу. Тепер сирійська влада готова гарантувати Кремлю безпеку військових баз Московії в Сирії в обмін на дружбу з терористичною Російською Федерацією. Оригінальний в Дамаска виходить політичний обмін.
Donya-e-Eqtesad повідомляє, що президент Сирії висловився до Путіна, підкресливши: "Ми прагнемо відновити і переосмислити наші відносини, аби зберегти нашу незалежність, суверенітет, а також забезпечити єдність та територіальну цілісність Сирії, а також стабільність у сфері безпеки". Це заява Аш-Шараа була зроблена під час його зустрічі з Путіним у Кремлі. Лідер Сирії запевнив, що Дамаск дотримуватиметься всіх раніше укладених угод з Москвою. "Між нами існують двосторонні відносини та спільні інтереси, і ми поважаємо всі угоди, що були досягнуті з Росією", - додав він.
Важко пояснити з чим можуть пов'язуватися метаморфози зміни ставлення до Росії нового сирійського керівництва, особливо враховуючи той факт, що відбулися вони через 10 місяців після вигнання Башара Асада з Сирії. Хоча можна зробити припущення, що лідер Сирії приїхав за грошима за функціонування російських військових баз на сирійській території. І це вирішив обгорнути у таку витіювату форму "дружби", для того, щоб отримати на своє прохання від Москви позитивну відповідь.
Автор статті в Donya-e-Eqtesad зазначає: "Хоча деякі інформаційні агентства, зокрема Reuters та France-Presse, повідомляли про можливість обговорення питання екстрадиції Асада під час зустрічі з Путіним, сам він не торкнувся цієї чутливої теми у своєму короткому телевізійному виступі. Існує припущення, що обговорення цього питання могло відбутися в рамках приватних бесід з Путіним. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров перед зустріччю зазначив, що Росія надала притулок Асаду через загрозу його життю. Проте аналітики вважають, що Аш-Шараа усвідомлює, що Москва не схвалить його запит з міркувань престижу, і що цей крок більше спрямований на задоволення потреб його внутрішніх союзників".
Для Заходу несподіване рішення Ахмеда аш-Шараа може сигналізувати про те, що, незважаючи на всі труднощі, Кремль намагається відновити свій вплив на Близькому Сході. У цьому контексті Сирія може стати тим шляхом, через який Росія спробує знову утвердитися в цьому стратегічному регіоні.
Donya-e-Eqtesad повідомляє: "Путін підкреслив значення "особливих відносин" між Москвою і Дамаском, назвавши їх "великим успіхом", що триває вже кілька десятиліть. Він зазначив, що Росія завжди ставила інтереси сирійського народу на перше місце. Кремлівський лідер також висловив намір розширити ці зв’язки. Крім того, Путін похвалив нещодавні парламентські вибори в Сирії, які стали першими після правління Асада, і зауважив, що цей процес посилить співпрацю між різними політичними силами. "Я вважаю, що це значна перемога для вас, адже вона призведе до укріплення суспільства, і, попри складні часи, які переживає Сирія, це все ж сприятиме зміцненню відносин і співпраці між усіма політичними групами в країні", - зазначив він."
Досить важко зрозуміти, що саме рухає путінською політикою. Цікаво, як російські пропагандисти будуть виправдовувати перед громадянами РФ зміну позиції щодо президента Сирії, який прийшов до влади внаслідок збройного протистояння і скинення режиму, що підтримував Росію. Чи означає це, що Башар Асад більше не є необхідним для Путіна у ролі "легітимного президента", який отримав політичний притулок у Москві? Лише рік тому Росія активно бомбила Сирію, а тепер вони, здається, стали союзниками. Можливо, саме тому Міжурядова комісія Росія-Сирія, що функціонує з 1993 року, знову розпочала свою діяльність.
Donya-e-Eqtesad зазначила: "Незважаючи на підтримку Росією режиму Асада, нове керівництво Дамаска обрало практичний підхід у взаєминах із Москвою, аналогічно до своїх відносин з іншими державами. Для сирійської столиці важливо зберігати зв’язки з Росією, оскільки це сприяє відновленню країни, розореної війною, та підвищує міжнародну легітимність уряду. France 24 також повідомила, що на зустрічі Аш-Шараа, визнаючи глибокі історичні зв’язки між двома державами, висловив бажання оновити відносини, вивівши Дамаск з міжнародної ізоляції. Виступаючи арабською, Аш-Шараа зазначив Путіну: "Наші двосторонні зв’язки та спільні інтереси об’єднують нас із Росією, і ми дотримуємося всіх угод, укладених з нею. Ми прагнемо переосмислити наші відносини з Росією"."
І тут важливо наскільки далеко здатне піти це "переосмислення". Адже те що Кремль так швидко "перевзувся" наводить на думку, що там тепер мають далекосяжні плани стосовно нової Сирії. А те що російська терористична армія вбомбила Сирію в кам'яний вік тепер можна видавати, за дружню "інтернаціональну допомогу" сирійському народу.
Для Путіна цей візит став підтвердженням його геополітичної адаптивності. Видання Donya-e-Eqtesad зазначило, що "Путін повідомив Аш-Шараа про готовність Москви вжити всіх необхідних заходів для реалізації так званих "багатьох цікавих і корисних ініціатив". Окрім двох ключових військових об'єктів у Сирії - авіабази "Хмеймім" у Латакії та морської бази в Тартусі на узбережжі Середземного моря - Росія також підтримує військову присутність в аеропорту Камишли, розташованому на північному сході, неподалік кордонів Туреччини та Іраку. Сирійське джерело повідомило, що місцеві чиновники прагнуть отримати гарантії, що Росія не буде сприяти переозброєнню сил Асада, які залишилися. Аш-Шараа також сподівається на допомогу Росії в відновленні сирійської армії, зауважило те саме джерело".
Цікаво, чи усвідомлює Ахмед аш-Шараа, що його приїзд до Москви фактично легітимізує участь Росії у конфлікті Башара Асада проти сирійського народу? І як це вплине на ставлення до Сирії з боку Сполучених Штатів та Європейського Союзу?
Після того, як президент Сирії відкрито висловив своє прагнення до Москви, він продемонстрував, що етап геополітичної невизначеності для нього завершився. Розпочавши активне зближення з Російською Федерацією, Ахмед аш-Шараа, представляючи інтереси сирійського народу, вчинив крок, який може знищити всі попередні намагання сирійців обрати інший шлях для свого майбутнього.
Це може підривати позиції Аш-Шараа в політичному контексті Сирії. Адже встановлення зв'язків з тими, хто ще зовсім недавно був ворогом, виглядає, м'яко кажучи, суперечливо. Навіть якщо є велике бажання отримати фінансову підтримку від Москви за користування її військовими базами.
Здавалося, що після усунення від влади диктатора Башара Асада, в Сирії має шанс встановитися авторитарний режим. Проте візит Ахмеда аш-Шараа вказує на те, що в Дамаску приміряються до зовсім іншого вибору. Різке зближення сирійців з очільником тоталітарної Росії Путіним демонструє, що в Сирії також може встановитися тоталітарний режим. З усіма наслідками, які будуть в майбутньому з цього витікати.
