Вісім ключових подій, що трансформували світ у 2025 році - результати дослідження проєкту Mind Reality Check.

На початку 2025 року адміністрація Джо Байдена в Білому Домі активно забезпечувала Україну військовими матеріалами, підкреслюючи, що агресія з боку Росії "посилила НАТО, роблячи його сильнішим, ніж будь-коли в минулому".

Рік завершується на несподіваній ноті: Сполучені Штати досягли угоди з Росією щодо призупинення бойових дій в Україні та чинять тиск на нас з вимогами про територіальні поступки агресору. Водночас, європейські лідери оголошують про кінець епохи Pax Americana в Європі — тривалої ери миру, забезпеченого американським впливом.

У межах проєкту Mind Reality Check ми відібрали вісім ключових геополітичних подій, які суттєво змінили наш світ за останні дванадцять місяців (докладніше про ці вісім потрясінь у 2024 році - читайте тут).

20 січня 2025 року Дональд Трамп вдруге вступив на пост президента США. Заздалегідь він почав підготовку суспільства до суттєвих змін у зовнішній політиці, висловлюючи намір придбати Гренландію, перетворити Канаду на 51-й штат США та взяти під контроль Панамський канал. Його дії викликали серйозні потрясіння у світі, внаслідок чого Financial Times охарактеризував 2025 рік як "роком хаосу та невпевненості".

В перший день своєї інаугурації Дональд Трамп оголосив про вихід Сполучених Штатів з Паризької угоди щодо клімату та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), а також припинив фінансування, яке надавалося через USAID іноземним державам.

2 квітня він оголосив про старт "Дня звільнення Америки", запровадивши 10-відсотковий "мінімальний базовий митний тариф" для 183 країн та територій. Крім того, близько 60 з цих торгових партнерів США отримали статус "найгірших порушників", внаслідок чого мита для них зросли з 15 до 61%.

Критики закидають Трампу невдачі в багатьох його ініціативах: його тарифи завдали шкоди американським споживачам і виробникам, "врегульовані" ним конфлікти все ще тривають, а його мирний план для України фактично винагородив Росію за її агресивні дії. Проте президент США вперто продовжує реалізувати свої зміни в глобальному контексті, керуючись принципом "Америка понад усе".

У грудні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив про "тектонічний зсув" у відносинах між Європейським Союзом і Сполученими Штатами. Він підкреслив, що "американці нині вкрай рішуче відстоюють свої інтереси", що свідчить про закінчення епохи Pax Americana для Європи — періоду тривалого миру, який було встановлено після Другої світової війни, коли США забезпечували безпеку європейських держав.

Майже відразу після зайняття Білого Дому Дональд Трамп активізував зусилля, щоб завершити війну в Україні.

Американський президент застосовував дипломатію, санкції та психологічний тиск. У лютому в Овальному кабінеті Трамп перед камерами в присутності журналістів посварився з президентом України Володимиром Зеленським, звинувативши його у грі з ризиками Третьої світової війни та неповазі до Сполучених Штатів.

Натомість, на честь кремлівського керівника Володимира Путіна, Дональд Трамп 15 серпня влаштував вражаючий прийом на Алясці, де червона доріжка, військовий салют і поїздка в президентській лімузині стали знаковими елементами заходу. Хоча ця зустріч і не принесла вирішення українського конфлікту, російські дипломати та медіа почали говорити про "дух Анкориджа" в контексті мирних переговорів, натякаючи на можливість компромісу, прийнятного для обох сторін — США та Росії.

У кінці року було розроблено план, що складається з 20 пунктів, спрямований на завершення війни. Україна погодилася з більшістю з них. Проте залишилися невирішеними питання контролю над Запорізькою атомною електростанцією, а також територіями Донецької та Луганської областей, які досі не були звільнені.

"Росія продовжує висувати вимоги, що виходять за межі розумного, наполягаючи на тому, щоб Україна відмовилася від залишків територій Донбасу, які ще не потрапили під контроль, що стало причиною відмови Києва. Для сприяння компромісу, Вашингтон пропонує перетворити ці регіони на вільні економічні зони. В свою чергу, Україна вимагає демілітаризації цих територій та розгортання міжнародних військових сил для забезпечення стабільності", - повідомляє Euronews.

Після сьогоднішньої бесіди з Дональдом Трампом у США Володимир Зеленський повідомив, що проєкт 20-пунктної "мирної угоди" між Україною та Сполученими Штатами було узгоджено на 90%. Трамп, у свою чергу, зазначив, що наразі існує непорозуміння стосовно територій Донбасу.

При цьому раніше президент України заявляв, що в разі, якщо не вдасться домовитися про припинення бойових дій через питання територій, то він буде ініціювати винесення всього "мирного" плану на референдум.

У квітні зросли побоювання щодо можливості глобального ядерного катаклізму. Індія звинуватила Пакистан у причетності до теракту в регіоні Кашмір, що призвело до ескалації напруженості, спочатку в словах, а згодом — у формі безпрецедентних повітряних зіткнень.

У ніч на 7 травня Індія здійснила авіаудари, використовуючи ракети SCALP та бомби AASM Hammer, на об'єкти, які вона класифікує як "терористичну інфраструктуру" в Пакистані. У відповідь Ісламабад підняв свої бойові літаки у повітря та оголосив, що змусив до втечі п’ять індійських винищувачів і 77 безпілотників. Індійська сторона, своєю чергою, стверджує, що їй вдалося "нейтралізувати" пакистанські системи протиповітряної оборони.

Жодна зі сторін конфлікту не здобула суттєвої військової переваги в цьому збройному конфлікті, який тривав приблизно 100 годин. 10 травня міністри іноземних справ Індії та Пакистану заявили про укладення повного перемир'я.

Ісламабад оголосив, що 36 країн внесли свій вклад у забезпечення миру, тоді як Нью-Делі наполягає на вирішенні конфлікту лише через двосторонні переговори. Як повідомляє New York Times, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився задовольнити прохання Дональда Трампа про визнання його ролі у завершенні конфлікту, що призвело до загострення дипломатичних відносин між Індією та США.

Напруженість між Іраном та Ізраїлем наростала протягом кількох років, а в червні 2025 року переросла в активну стадію, що супроводжувалася руйнівними авіаударами та ракетними атаками. Цей збройний конфлікт запам'ятався як "Війна на дванадцять днів".

У ніч на 13 червня ізраїльські бойові літаки проникли в іранський повітряний простір, завдаючи ударів по ядерним установкам, заводам з виробництва балістичних ракет та системам протиповітряної оборони. У відповідь Тегеран випустив понад 550 балістичних ракет і 1000 дронів-камікадзе по містах Ізраїлю.

У ніч проти 22 червня американська авіація і ракети Tomahawk знову вдарили по трьох ядерних об'єктах в Ірані - у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Президент США Дональд Трамп зробив дуже дискусійну заяву про те, що атаковані цілі були "повністю знищені", і це усунуло ядерну загрозу з боку Ірану. Тегеран відповів запуском ракет по базі США в Катарі та погодився на мир. 24 липня Ізраїль та Іран підписали угоду, яка зупинила бойові дії, але залишила політичний конфлікт нерозв'язаним.

Зазвичай менші держави прагнуть уникати збройних конфліктів з більш потужними сусідами. Проте у липні 17-мільйонна Камбоджа вирішила взяти участь у військовому протистоянні з Таїландом, де населення в чотири рази більше. На думку експертів, керівництва обох країн використовують війну як засіб для відвернення уваги громадськості від своїх внутрішніх проблем.

У липні Дональд Трамп також висловився щодо закінчення цього конфлікту. Він повідомив, що зв'язався з керівництвом Камбоджі та Таїланду, попередивши їх про те, що не підписуватиме торгових угод, якщо вони не зупинять військові дії.

Домовленість про припинення боїв і відведення військ була урочисто підписана у присутності Дональда Трампа 26 жовтня в Куала-Лумпурі. Але у грудні Таїланд звинуватив Камбоджу в нових мінуваннях кордону та вбивстві солдатів, і конфлікт спалахнув із новою силою.

У Непалі, розташованому в центрі Південної Азії серед Гімалайських гір, відбувся соціальний вибух, що призвів до зміни урядового режиму.

8 вересня тисячі людей з Непалу вийшли на вулиці столиці, Катманду, щоб протестувати проти рішення уряду, яке забороняє більше 26 соціальних мереж, включаючи Facebook, Х, Instagram, YouTube та WhatsApp. Ця акція швидко перетворилася на масовий протест проти низьких життєвих стандартів та корупції серед еліти. Демонстрації отримали назву "протест покоління Z" або "повстання зумерів", оскільки в них взяло участь багато молоді у віці від 13 до 28 років.

У перший день протесту в зіткненнях з поліцією загинуло 19 протестувальників, а понад 100 отримали поранення. Це викликало гнів серед демонстрантів, і 9 вересня вони захопили урядові будівлі, підпаливши багато з них. Влада змушена була рятуватися від розлючених натовпів на гелікоптерах, що змусило прем'єр-міністра Непалу Шарму Олі оголосити про свою відставку. Новим лідером уряду стала колишня голова Верховного суду Сушила Каркі, яка погодилася очолити країну в цей критичний момент.

ХАМАС напав на Ізраїль у жовтні 2023 року. Після чого Ізраїль розпочав бойові дії у секторі Газа. У серпні 2025 року, за даними ВООЗ, 640 тис. мешканців сектору страждали від голоду та недоїдання.

Довгоочікуваний мирний план із 20 пунктів був анонсований у Білому Домі 29 вересня 2025 року президентом США Дональдом Трампом і лідером Ізраїлю Бен'яміном Нетаньягу. 9 жовтня обидві сторони конфлікту погодилися виконувати першу фазу цієї угоди. ХАМАС зобов'язався повернути всіх заручників, а Ізраїль - звільнити понад 2000 палестинських ув'язнених, вивести війська із 70% території сектору Газа та припинити бойові дії.

Проте наступний етап мирного плану Дональда Трампа включає в себе процес роззброєння ХАМАСу, який контролює 53% території сектору Газа і категорично відмовляється від здачі зброї. Представники ХАМАСу наприкінці грудня аргументували свою позицію тим, що Ізраїль, після укладення перемир'я, нібито порушив його 875 разів, внаслідок чого загинули 411 осіб і ще 1112 було поранено в Газі.

Починаючи з серпня, Сполучені Штати почали нарощувати свої військово-морські сили біля узбережжя Латинської Америки. На перший погляд, це виглядало як кампанія проти наркотрафіку, що прямує до США. Американські військові кораблі завдали більше 20 ударів по суднам, які, імовірно, перевозили наркотики, внаслідок чого загинуло щонайменше 100 осіб.

Але у грудні американська армада почала захоплювати в міжнародних водах танкери "тіньового" флоту, які перевозили нафту Венесуели під прапорами інших країн. 10 грудня було арештовано та переправлене в порт штату Техас судно Skipper, яке прямувало до Куби. А 20 грудня американці захопили танкери Bella 1 та Centuries, які перевозили 1,8 млн барелів нафти до Китаю.

Китайський МЗС назвав ці захвати "порушенням міжнародного права", а Венесуела - "серйозним актом міжнародного піратства". Дії Трампа розкритикували навіть члени Республіканської партії США. Зокрема сенатор Ренд Пол назвав захоплення танкерів "провокацією та прелюдією до війни".

Британська The Guardian називає дії Трампа "дипломатією канонерок на стероїдах", а катарська Al Jazeera "відкриттям ящику Пандори". Блокуючи експорт нафти - основного джерела доходів Венесуели, Штати сподіваються змінити уряд Ніколаса Мадуро на дружній до США. Але експерти очікують перетворення Венесуели на ще більш антиамериканську криміналізовану та агресивну країну, яка матиме підтримку Китаю, росії та інших противників США.

Також зверніть увагу на. Mind Reality Check 2025 - найзначніші та найвражаючі події, які відбулися протягом року: