Віталій Коваль, глава Міністерства аграрної політики та продовольства.
Під час неофіційних бесід на форумі міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль охоче відповів на запитання журналіста Укрінформу. Він обговорив українсько-польські відносини в аграрній сфері, можливості розвитку співпраці між Україною та Європейським Союзом у сільському господарстві, а також поділився очікуваннями від Польського головування в Раді ЄС.
ПОЛЬСЬКА СТОРОНА ПОВИННА ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ З БЛОКУВАННЯМ КОРДОНУ
- Пане міністре, ви зустрілися у Варшаві зі своїм польським колегою Чеславом Секерським. Чи порушувалися в розмові питання блокади українського кордону польськими фермерами? Яка позиція польської сторони з цього приводу?
Наша позиція щодо блокування кордону є чіткою і зрозумілою. У вимогах, які нещодавно висловили протестувальники, не було жодного питання, що стосувалося України. Це виключно внутрішні справи Польщі та ЄС, а до України немає жодних претензій. Тому ми знову підкреслюємо, що будь-які обмеження на переміщення продовольчих товарів є неприпустимими, оскільки це питання стосується продовольчої безпеки. Польща повинна знайти рішення цієї проблеми.
У цьому контексті дуже важливо, щоб наша співпраця не була пронизана якимись намаганнями третіх сторін здійснювати шантаж. Часом ми бачимо зовнішній вплив у багатьох процесах, які сьогодні відбуваються в Європі. Нашим ворогам дуже важливо, щоби в нас були зіпсовані стосунки, щоб у нас не було нормальної комунікації. Тому дуже важливими є такі зустрічі "без масок", де ми можемо предметно поговорити про конкретні речі.
Яким чином ви бачите розвиток співпраці між Польщею та Україною в аграрній сфері?
Польща є одним із найбільших сусідів України, і торговельні відносини між нашими державами мають велике значення. На жаль, баланс торгівлі для України виявляється негативним, оскільки обсяги імпорту польських товарів перевищують експорт української продукції до Польщі. Для ілюстрації: за перші десять місяців цього року імпорт польських товарів в Україну сягнув 5 мільярдів 651 мільйона доларів США, тоді як експорт українських товарів до Польщі становив лише 4 мільярди 15 мільйонів. Це свідчить про те, що торговельний баланс зараз на користь Польщі.
Коли йдеться про українські агропродукти, важливо усвідомлювати, що значна частина з них залежить від польських ресурсів — добрив, дизельного пального, насіння та інших товарів, які служать нам матеріалами для виробництва. По суті, ми імплементуємо польські продукти у вирощуванні власної продукції, яку потім експортуємо. Тому під час зустрічей з польськими партнерами ми акцентуємо, що в нашій продукції є польський елемент. Вона не обмежується лише ринком Європейського Союзу. Якщо поглянути на структуру аграрного експорту України, то 55% йде до ЄС, а 45% — в інші країни. Це свідчить про те, що майже половина нашого експорту спрямована в різні регіони світу, що відкриває великі можливості для співпраці з державами Євросоюзу. Їх технології та обладнання можуть бути використані для переробки української продукції, яка потім потрапить на ринки Східної Азії, Африки та інших країн. У цьому плані українська логістика виглядає досить перспективно, адже у деяких випадках вигідніше відправляти товари з портів Одеси, ніж з європейських. Ці можливості варто реалізовувати. Варто відзначити, що ми повернулися до традиційних шляхів експорту: протягом останніх місяців 88% агропродукції відправляється через порти Одеси та Дунаю. Таким чином, наразі не виникає тиску на кордонах та на сухопутних переходах з країнами ЄС у питаннях експорту.
Чи є це підстава для обговорення з європейцями?
- Звісно. Наша позиція наступна: Україна, яка отримала статус кандидата в члени Євросоюзу, є сусідом усього ЄС, а не лише окремих країн. Якщо якась країна входить до ЄС, то вона приймає і правила, які діють для всіх країн - єдиний ринок. Тому будь-які перешкоди для нормальної і відкритої торгівлі можуть позначитися на собівартості продукції, наприклад, в Іспанії, Італії, Греції, а не лише в сусідніх країнах.
