Визнаний сепаратизм: чому Ізраїль визнав Сомаліленд і які наслідки це може мати для України.
Изображение: mustaqbalmedia.net Президент Сомали-Ленд Абдуллахи
Видання The Times of Israel намагалося розкрити причини дій Тель-Авіва. За їхніми даними, президент Сомаліленду Абдуллахі таємно відвідав Ізраїль у жовтні, провівши зустрічі з Нетаньягу, керівником Моссаду Барнеа та міністром оборони Кацом. Взаємини між двома урядами почали розвиватися, коли Ізраїль шукав країни, готові прийняти мешканців Гази під час війни.
Схоже, що зусилля потерпіли невдачу через негативну реакцію міжнародної спільноти на ідею переміщення палестинців з Гази. Однак Ізраїль не обмежувався лише пошуками притулку для них. Основною причиною, чому Ізраїль прагне зміцнити зв’язки із Сомалілендом, є стратегічне положення цього регіону на Африканському Розі поблизу Ємену. Отримання доступу до території та повітряного простору Сомаліленду дозволило б Ізраїлю краще контролювати ситуацію з підтримуваними Іраном хуситами в Ємені та здійснювати удари по їхніх позиціях.
Аналізуючи можливості Сомаліленду як стратегічної бази для проведення місій, зокрема збору розвідувальної інформації про діяльність хуситів та перехоплення їхніх морських атак за допомогою дронів, експерти з ізраїльського "Інституту досліджень національної безпеки" висловили свої думки ще в листопаді. Вони підкреслили, що територія Сомаліленду може відігравати ключову роль у логістичному забезпеченні єменського уряду в його боротьбі проти хуситів. Хоча досягти значних успіхів у цій боротьбі поки не вдалося, використання Сомаліленду як бази може стати важливим чинником. Незважаючи на те, що аналітики розглядали Сомаліленд як "ідеального кандидата" для такої співпраці, вони також зазначили, що існують вагомі причини утриматися від визнання його незалежності з боку Ізраїлю, принаймні до того моменту, коли це зроблять США або хоча б Об'єднані Арабські Емірати.
Изображение: news.pn
Наразі вчинок офіційного Тель-Авіва виглядає символічним кроком, який в найближчій перспективі не принесе йому ніяких дивідендів, вважає Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.
"На мою думку, ізраїльтянам не вдасться створити там базу чи щось подібне — відверто кажучи, на такі проекти у них поки що немає ресурсів, — зазначає він. — Ідеї про контроль над якимось регіоном виглядають сьогодні як утопія, особливо враховуючи, що Сомаліленд не може повністю контролювати навіть території, які заявляє за свої."
Скоріше за все, це питання стосується підбурювання конфлікту в Сомалі, оскільки ще зберігалися сподівання на можливість формалізації статусу кількох самопроголошених утворень у межах сучасного Сомалі у вигляді автономій в рамках єдиної держави. Однак, Сомаліленд у співпраці з Ізраїлем насправді зруйнували ці перспективи, зазначає експерт у галузі сходознавства.
Це політична стратегія Ізраїлю в даному регіоні. Однак, як зазначає Семиволос, це певна новація з його боку: раніше країна не йшла на подібні кроки, намагаючись розвивати сепаратистські настрої в сусідніх арабських державах. Він також підкреслює, що ізраїльтяни, хоча й у меншому масштабі, здійснюють аналогічні дії в Сирії, постачаючи зброю своїм союзникам та курдам, спонукаючи їх до прагнення незалежності.
Зображення: Олександр Попенко та Ігор Семиволос.
В даний момент Тель-Авів намагається використовувати суперечності, що існують між арабськими державами стосовно Сомаліленду. "Цей регіон вже тривалий час вважається failed state, що призвело до численних проблем. Можливо, Ізраїль сподівається спровокувати конфлікт між Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами, які останнім часом все більше змагаються один з одним," - зазначає експерт. "Навіть Єгипет стурбований цими подіями, адже це безпосередньо стосується його національної безпеки!"
У Ізраїлю було відразу кілька мотивів, переконаний Мохаммад Фараджаллах, головред видання "Україна по-арабськи", експерт з питань україно-арабських відносин. Насамперед -- слідування політиці розчленування арабських країн.
У його концепції, сформульованій ще за часів Бен Гуріона, закладена ідея, що Ізраїль не може стабільно існувати серед потужних арабських сусідів, яких необхідно ослаблювати, -- зауважує він. -- Це ми вже бачили на прикладі Сирії. А тепер ми маємо справу з країною, яка знаходиться в надзвичайно вигідному географічному місці, здатною контролювати морські маршрути, впливати на міжнародну торгівлю і взаємодіяти з хуситами.
Цілком очевидно, що Ізраїль має можливість встановити свій розвідцентру в цьому регіоні, а також неофіційну військову базу. І все це може стати реальністю, якщо країна визнає Сомаліленд як суверенну державу. "Отримавши таку підтримку, Сомаліленд відчує значну вдячність", - зазначає Фараджаллах.
Фото: facebook/Mokhammad Faradzhallakh Мохаммад Фараджаллах
Хоча пояснення цього кроку небезпекою від хуситів -- слабке виправдання, вважає він. Вже доведено, що у випадку масованої повітряної атаки Ізраїль готові підтримати ВПС відразу кількох країн НАТО. Тож хусити -- тільки привід, впевнений експерт з питань україно-арабських відносин. Ізраїль підтримує різні повстанські і сепаратистські рухи у регіоні і прагне прокласти між ними коридор. Зокрема, в його інтересах -- посилення позицій в Ефіопії, яка має конфлікти з Єгиптом і Суданом через побудовану на річці Блакитний Ніл найбільшу в Африці ГЕС. Якщо "Сили швидкого реагування" (воєнізоване угрупування в Судані, за даними слідчих США і ООН, ймовірно, фінансоване ОАЕ, а за деякими даними -- також РФ та Ізраїлем, -- LB.ua) вийдуть на південне узбережжя, на думку головреда "України по-арабськи", конфлікт буде заморожено і утвориться ще один анклав -- якраз поряд з Сомалілендом.
Отже, Ізраїль сформує свої осі впливу або тиску на політичні ситуації в Судані, Єгипті, Лівії та інших держав, міркує він. Завдяки Сомаліленду Ефіопія, що є давнім союзником Ізраїлю, зможе отримати доступ до моря, і саме Тель-Авів виступає ініціатором тих змін у регіоні.
Що з цього вийде: "бурхливе невідоме" чи ескалація в регіоні?
За словами Ігоря Семиволоса, між окремими державами Аравійського півострова вже існує значна конкуренція, і дії Ізраїлю можуть певною мірою її загострити.
"Інші реальні дивіденди наразі уявити складно -- це авантюра в стилі уряду Нетаньягу, -- говорить він. -- Він живе в контексті війни і в цих рамках вона виглядає нормально: підриваємо єдність, створюємо проблеми, формуємо якісь умовні коаліції (хоч там і коаліції насправді немає). Ця політика можлива лише за підтримки Білого дому".
Фото: EPA/UPG Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу в Єрусалимі, 22 грудня 2025 р
Подібні історії -- із заявками на контроль, наприклад, порту Судану -- в цьому регіоні вже траплялись і виходив з того лиш пшик, нагадує експерт. "Це все бурхливе ніщо. Але визнаю -- створена класна медійно-інформаційна картинка, є привід поговорити, що Ізраїль починає наступати ще й політично, намагаючись створити цікаву нову реальність", -- каже сходознавець. Хай, збудувати авіабазу в Сомаліленді -- поки що мрія, але докинути свою пайку в регіональний розбрат -- чому б ні.
На думку Мохаммада Фараджаллах, саме в безладді Ізраїль виявляє свій інтерес. Проте наразі не виглядає, що він зможе отримати істотні вигоди з цієї ситуації.
Сили арабської коаліції, що протистоять хуситам, досягли значних успіхів, змусивши хуситів опинитися в обмеженому просторі. Коаліція отримує підтримку від НАТО, ЄС та США, водночас Ізраїль, прийнявши певні рішення, ризикує втратити своїх союзників і нажити нових ворогів. Це також ставить під загрозу мирну угоду з Єгиптом, укладену в 1979 році. Єгиптяни сприймають дії Ізраїлю як підтримку своїх супротивників, і вже лунають заклики до перегляду Кемп-Девідських угод, укладених у 1978 році в рамках ізраїльсько-єгипетського мирного процесу. "Ці настрої також поширюються в Судані. Ізраїль ризикує зіграти небезпечну гру, яка може загрожувати не лише світовому порядку, але й самому собі", -- зазначає Фараджаллах.
Експерт вважає, що позитивні досягнення уряду Нетаньягу, такі як спроба встановлення нормальних відносин із Саудівською Аравією, були зведені нанівець. "В даний момент мова про будь-яку співпрацю навіть не йде," — підкреслює він.
Фото: EPA/UPG Президент Сомаліленду Абдірахман Абдуллахі під час відкриттям дипломатичної місії Сомаліленду в Найробі, Кенія, 29 травня 2025 року.
Сомаліленд сьогодні виглядає більш стабільним і безпечним у порівнянні з Сомалі, де панує хаос, зазначає Олексій Гарань, професор політології в Національному університеті "Києво-Могилянська академія". У Сомаліленді регулярно проводяться вибори, що свідчить про його більш стійку політичну структуру. Декілька країн підтримують з ним де-факто відносини: Ефіопія активно використовує його порт, що є критично важливим для її економіки, Об'єднані Арабські Емірати інвестують в інфраструктуру, Кенія співпрацює в питаннях боротьби з тероризмом і має напружені зв'язки з Могадішо, з Тайванем налагоджено обмін представниками, а з Великою Британією існують історичні зв'язки.
"Мій прогноз -- ці країни продовжать підтримувати ці прагматичні контакти, але не йтимуть на визнання Сомаліленду. А Ізраїль спробує розширювати присутність в ньому, -- говорить політолог. -- Наскільки -- це ще питання, бо його об'єкти ставатимуть мішенню для атак терористів".
Як Сомаліленд може позначитися на майбутньому України
Сомаліленд продовжить існувати як більш стабільна одиниця в порівнянні з Сомалі, активно сприяючи безпеці в регіоні через боротьбу з тероризмом, зазначає Олексій Гарань. Визнання цієї території буде залежати від ставлення Африканського союзу.
"Для союзу це є неприйнятним, оскільки порушує основоположні принципи, яких він дотримується в контексті непорушності кордонів та боротьби з сепаратизмом, - зазначає професор. - Хоча існують випадки визнання Південного Судану та Еритреї, у цих ситуаціях була досягнута угода між Суданом та Ефіопією, а також проводилися референдуми під міжнародним контролем."
Європейський Союз та інші держави цивілізованого світу не можуть погодитися з легалізацією дій Ізраїлю в Сомалі, оскільки суверенітет Сомаліленду не визнається.
Зображення: EPA/UPG Жінка тримає плакат із зображенням прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу під час акції протесту проти Ізраїлю в Могадішо, Сомалі, 28 грудня 2025 року.
"США першими дали знати, що не визнають його і не планують", -- говорить Фараджаллах.
Згідно з повідомленням The Times of Israel, "адміністрація Трампа в останні місяці натякала на можливість зміни своєї позиції щодо сепаратистського регіону". Наразі відомо, що під час понеділкової зустрічі Ради Безпеки ООН заступниця постійного представника США Теммі Брюс підкреслила, що Ізраїль має право на дипломатичні відносини. Вона також зазначила, що "по питанням Сомаліленду ми не маємо жодних офіційних заяв щодо визнання, і в американській політиці не відбулося жодних змін". Цю заяву сприйняли як нейтральну.
Однак представниця також порівняла визнання держави Палестина рядом країн із подвійними стандартами, як зазначає Гарань. Багато експертів підкреслюють, що дії Ізраїлю є реакцією на визнання Палестини.
А саме від позиції США залежатиме багато, бо йдеться про легалізацію сепаратизму як такого. Сомаліленд -- це як ПМР, ДНР чи ЛНР, анклав вже 30 років не підкоряється столиці, та не добився визнання.
"Бо всі країни розуміли, що один з принципів ООН, який ще хоч якось тримає світовий порядок -- це недоторканність кордонів, -- нагадує Фараджаллах. -- Ізраїль -- перший (не рахуючи РФ) серйозно посягає на цей принцип і ніякі власні інтереси цього не виправдовують. Нам в Україні треба зробити серйозні висновки з цього".
Завороження світом. Хто здатен перешкодити переозброєнню Європи?
Фото: EPA/UPG Єменці біля білборду із зображенням лідера хуситів Абдул-Маліка аль-Хуси в Сані, Ємен, 28 грудня 2025 року. Аль-Хуси попередив, що ізраїльська присутність у Сомаліленді стане військовою мішенню для його сил після визнання Ізраїлем офіційно Сомаліленду.
Війна з Росією продемонструвала, наскільки interconnected сучасний світ. За словами фахівця з україно-арабських відносин, до 2014 року Україна існувала ніби у ізоляції, вважаючи, що велика частина світових подій її не торкається.
Але у Ірану не було ніяких причин шкодити Україні, та це не врятувало її від іранської зброї. "І участь Ірану в війні проти нас довела, що неможливо бути хорошим для всіх -- треба займати сторону світового порядку, - каже він. -- Путін, вимагаючи визнати його владу над окупованими територіями, насправді хоче не Крим чи Донбас, а зруйнувати світовий порядок".
Легалізація окупації та сепаратизму, незалежно від місця їх прояву, відкриває небезпечні наслідки. Досі в Східній Європі вдавалося зберегти принципи міжнародного правопорядку, але тепер вони під загрозою в Африці.
"Отже, Нетаньягу і Путін ведуть спільну гру проти залишків світового порядку. Україна, не відступаючи де-юре від своїх територій, оберігає ці залишки. Якщо ж вони впадуть, залишається лише мова сили," – зазначає Мохаммад Фараджаллах.
Коли так звані "ЛНР/ДНР" оголосили незалежність, їх визнали Сирія, РФ, КНДР, частково визнані Абхазія та Південна Осетія і це ніяк не вплинуло на світовий баланс, хоч і стало викликом, бо ці країни -- вигнанці. "А зараз це робить Ізраїль, що вважається прикладом правової демократичної держави і має величезну підтримку цивілізованого світу, проявляє себе у цьому кейсі, як тоді -- КНДР", -- робить висновок арабіст.
Наслідки: слабкі від ООН і непередбачувані від США
Уряд Сомалі рішуче виступив проти дій Ізраїлю, наголосивши на важливості єдності та територіальної цілісності країни, що закріплені в Конституції, Статуті ООН та документах Африканського союзу. Влада зазначила, що будь-які зовнішні спроби змінити статус Сомалі "не мають юридичної сили". 27 грудня парламент Сомалі висловив протест проти визнання, назвавши його "незаконним" та "недійсним". Крім того, місцева влада застерегла, що не дозволить створення іноземних військових баз або залучення країни до регіональних конфліктів.
Розкритикували його й низка країн Близького Сходу та Африки, зокрема, Єгипет, Йорданія, Джибуті, Саудівська Аравія та Туреччина. Ліга арабських держав, Східноафриканська спільнота, Організація ісламського співробітництва та Європейський Союз наголосили на необхідності поваги до суверенітету та територіальної цілісності Сомалі. Голова Комісії Африканського союзу заявив, що визнання Сомаліленду суперечить основним принципам організації та може створити небезпечний прецедент для всього континенту.
29 грудня ситуацію обговорили на засіданні Ради Безпеки ООН. Помічник Генерального секретаря з політичних питань і миробудування Халед Хіарі підкреслив, що Рада Безпеки неодноразово наголошувала на важливості дотримання суверенітету, територіальної цілісності, політичної незалежності та єдності Сомалі, останнє підтвердження якого було зафіксовано в резолюції від 23 грудня 2025 року. Він закликав уряди Сомалі та Сомаліленду поновити мирний та конструктивний діалог і утриматися від дій, які можуть спричинити подальшу ескалацію конфлікту.
Зображення: EPA/UPG Теммі Брюс (зліва), заступниця постійного представника США в Організації Об'єднаних Націй, веде бесіду з Абукаром Дахіром Османом (справа), представником Сомалі при ООН, під час засідання Ради Безпеки ООН, що відбулося в штаб-квартирі в Нью-Йорку 29 грудня 2025 року.
"ООН висловила свою найвищу підтримку Сомалі, знову підтвердивши її територіальну цілісність як члена ООН, -- зазначає Мохаммад Фараджаллах. -- Організація повинна засудити дії Ізраїлю і попередити про необхідність відмовитися від своїх дій. Санкції мають бути накладені на Тель-Авів".
Він порівнює ситуацію з моментом, коли Росії були накладені санкції за визнання Абхазії. Якщо не вжити відповідних заходів, це може призвести до хаосу в міжнародному правопорядку. "Баланс між добром і злом підтримується наслідками за вчинки, і в цивілізованому світі це означає засудження та санкції," - стверджує Фараджаллах. "США та ЄС мають можливість вплинути на цю ситуацію, щоб всі зрозуміли, що подібні дії не залишаться без наслідків і не повторять шляху Ізраїлю".
Якщо Ігор Семиволос переконаний, що політика Біньяміна Нетаньягу узгоджується з позицією Вашингтона, то Олександр Краєв, політолог і керівник програми "Північна Америка" української дослідницької організації "Українська призма", не готовий робити прогнози щодо можливості підтримки Тель-Авівом Дональда Трампа.
Згідно з інформацією, під час президентства Джо Байдена Сполучені Штати, хоча й зменшили свою присутність в Африці, залишивши невелику військову групу на західному узбережжі, все ж мали визначену політику та стратегію стосовно цього континенту. США активно підтримували ініціативи своїх партнерів, переважно співпрацюючи з французькою стороною.
"Якби ми говорили про попередню адміністрацію, я б відзначив, що вона йшла б у тому ж напрямку, можливо, з більшими обережностями: не було б прямого визнання Сомаліленду в даний момент, але рух у цьому напрямку відбувався б, -- зазначає Краєв. -- На мою думку, Дональд Трамп не здійснить такого кроку".
Image: Foreign Policy Council 'Ukrainian Prism' - Oleksandr Kraiev
Оскільки зусилля спрямовані на відновлення зв'язків із Сі Цзіньпіном, Пекін чітко заявив про свою підтримку офіційного уряду Могадішо, виступаючи проти будь-яких спроб визнання. "Отже, ця адміністрація не буде ризикувати і, в дусі трампівських традицій, ігноруватиме те, що відбувається, поки це не стане неможливим," - зазначає експерт "Української призми".
На даний момент медіа повідомляють, що Трамп натякнув на те, що США не будуть поспішати слідувати прикладу Ізраїлю, зазначає професор Гарань. "Нібито він зауважив: чи знає хтось, що таке Сомаліленд? Проте, ми знаємо, як часто його думка може змінюватися", – коментує політолог.
Малоймовірно, що дії Нетаньягу були хоча б частково узгоджені з нею, зазначає він: вже досить давно йому доводиться виконувати багато завдань без підтримки Трампа.
Якою була реакція президента США на численні порушення мирного договору, який він так активно просував, з боку ХАМАС? Відсутня, – зазначає Краєв. – Тим не менш, Сполучені Штати повинні були виступити в ролі посередника і, відповідно до традиційної дипломатії, підтримати Ізраїль.
Ізраїль вже не може покладатися на США так, як це було ще п’ять років тому, коли комунікація з Вашингтоном була активною, і ізраїльський лідер не ухвалював рішення самостійно. "Зараз я не бачу, щоб він особливо рахувався з Трампом: розуміє, що немає на кого сподіватися, -- зазначає Олександр Краєв. -- Загалом, його підхід до Ізраїлю в багатьох аспектах схожий на те, як він сприймає Україну чи Таїланд з Камбоджею: швидко укладіть угоду, і я забуду про вашу присутність".
