Вогняна стрілянина по своїх: чому нещодавній прем'єр Грузії опинився в одній камері з Саакашвілі.

Іраклій Гарібашвілі виконував не лише обов'язки прем'єра. Протягом тривалого періоду він слугував близьким соратником Бідзіни Іванішвілі, який фактично керував країною.

Екс-глава уряду, який був засуджений до реального ув'язнення — у країнах Європейського Союзу це, як правило, пов'язано з корупційними злочинами, тоді як у Грузії мова йде про політичну вендету.

Проте найбільш вражаючим виявився вибір жертви для помсти. Під приціл "Феміди" потрапив не політик з епохи президентства Міхеїла Саакашвілі, і навіть не прем'єр-міністр часів "Грузинської мрії" Георгій Гахарія, який вже вважається "зрадником" у партії влади.

Насправді, проти всіх цих осіб вже порушені кримінальні справи, і часто вони були успішно реалізовані. Проте цього разу покарання торкнулося політика, якого важко запідозрити в опозиційній діяльності.

12 січня суд за запитом прокуратури задовольнив клопотання про визнання провини дворазового прем'єр-міністра країни, а також колишнього міністра внутрішніх справ і оборони Іраклія Гарібашвілі, засудивши його до п'яти років позбавлення волі. Відбуватиме покарання він у в'язниці міста Руставі - там, де вже сидить низка його політичних опонентів, включно з експрезидентом Саакашвілі.

П'ятий президент Грузії Саломе Зурабішвілі висловила свою думку щодо цього судового рішення таким чином:

"Терор в Грузії: після впливу на громадянське суспільство та опозиційні сили, він тепер досягає і владних структур."

Чи свідчить це про те, що репресії в Грузії досягли нової стадії? І які наслідки це може мати для стабільності режиму "Грузинської мрії"?

Наприкінці минулого року з'явилася інформація про ймовірність, що Іраклій Гарібашвілі може незабаром приєднатися до рядів високопосадовців, які опинилися за гратами.

17 жовтня у помешканні колишнього прем'єр-міністра було проведено обшук. Лише через тиждень Генеральна прокуратура Грузії пред'явила Гарібашвілі звинувачення у легалізації значних незаконних прибутків.

Згідно з інформацією, отриманою в результаті розслідування, під час виконання своїх обов'язків Гарібашвілі "потайки та активно займався різноманітними бізнес-активностями і отримував значні суми доходів, які мали незаконне походження". Крім того, він надавав неправдиву інформацію у своїх деклараціях про майно, стверджуючи, що щороку отримував великі грошові суми у вигляді подарунків від члена своєї родини.

А для того щоб замаскувати джерело походження, він конвертував основну частину непідтвердженої суми в іноземну валюту, внаслідок чого під час обшуку в його квартирі було виявлено та вилучено $6,5 млн.

Обвинувачення вимагали покарання у вигляді ув'язнення терміном від 9 до 12 років. Проте, як стало відомо, Гарібашвілі усвідомлював свою провину і погодився на умови угоди про визнання провини, що стало підставою для суду задовольнити прохання прокуратури щодо укладення цієї угоди.

Відповідно до рішення, колишній прем'єр отримав покарання у вигляді п'яти років ув'язнення. Крім того, у нього було конфісковано гроші, виявлені під час обшуку, і він зобов'язаний виплатити штраф у розмірі 1 мільйон ларі (близько 372 тисяч доларів США).

Рішення суду стало знаковим завдяки тому, що Іраклій Гарібашвілі вважається прикметною фігурою епохи правління "Грузинської мрії". Також тривалий час він був довіреною особою Бідзіни Іванішвілі, засновника і почесного голови партії.

Гарібашвілі розпочав свою діяльність у командах Іванішвілі ще до того, як той вступив у політичну арену. Спочатку він працював у холдинговій компанії Cartu Group, а згодом став керівником благодійного фонду Cartu.

Саме тому 2012 року, одразу після приходу до влади "Грузинської мрії", Гарібашвілі отримав дуже впливову посаду очільника Міністерства внутрішніх справ. А вже наступного року його підвищили до прем'єр-міністра.

Гарібашвілі складно назвати успішним главою уряду - він запам'ятався здебільшого корупційними скандалами і неприкритим кумівством. Як наслідок, у грудні 2015 року Гарібашвілі заявив про відставку, нібито за особистими обставинами.

Проте справжнім чинником вважається незадоволеність Іванішвілі його діяльністю.

Втім, попри відставку, Гарібашвілі зберіг зв'язки з колишнім роботодавцем. Схоже, що Іванішвілі цінує особисту відданість вище за кваліфікацію та здібності.

"У суспільства були до нього питання щодо його родичів, реакція на це була і в мене, але Іраклій у дуже короткий термін гідно впорався і з цією проблемою", - так згодом Іванішвілі описував роботу Гарібашвілі на посаді прем'єра.

У 2019 році Гарібашвілі знову входить у політичну арену, спочатку зайнявши крісло міністра оборони. А вже в лютому 2021 року він знову стає прем'єр-міністром.

Слід зазначити, що це вже був час, коли розпочалася серйозна політична криза.

Імідж "Грузинської мрії" швидко втрачав свою позитивну репутацію, і Іванішвілі терміново потребував абсолютно вірного йому кандидата на пост прем'єра.

Як і попереднього разу, не обійшлося без яскравих прикладів корупції. Найбільш медійним (хоча навряд чи найбільшим) став "чартерний скандал", коли прем'єр Гарібашвілі супроводжував сина на навчання до США на урядовому літаку. Причому цей рейс нібито оплатив батько прем'єр-міністра - на той момент уже пенсіонер.

У лютому 2024 року Гарібашвілі знову був звільнений з посади, проте деякий час він мав "почесну нагороду" у вигляді головування в партії, що перебуває при владі.

Уже тоді, погоджуючись із необхідністю відставки прем'єра, оглядачі уточнювали: на посаді очільника уряду Іванішвілі знадобилася ще більш віддана людина, готова без вагань виконати будь-яке, навіть найабсурдніше і непопулярне його рішення.

І, як можна стверджувати сьогодні, сучасний прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе цілковито відповідає цим критеріям.

Нинішня опала Іраклія Гарібашвілі породила безліч версій. Однак справжня причина, через яку Бідзіна Іванішвілі пожертвував своїм колись видним фаворитом, залишилася незрозумілою.

Проте є кілька аспектів, на які слід зосередити увагу.

Перший важливий момент - Бідзіна Іванішвілі вживав заходів лише проти членів свого найближчого кола, на яких не діяли західні санкції. Це, безсумнівно, викликало в нього серйозні сумніви.

Іраклій Гарібашвілі займав пост прем'єр-міністра в момент, коли Бідзіна Іванішвілі також потрапив під санкції США. У той же час, низка інших високопосадовців, включаючи міністра внутрішніх справ Вахтанга Гомелаурі та генерального прокурора Георгія Габіташвілі, стали об'єктами західних санкцій.

Одночасно, керівник уряду виявився в змозі уникнути накладення санкцій.

Варто підкреслити, що незадовго до затримання Гарібашвілі було арештовано ще одного впливового колишнього державного діяча — ексголову Служби державної безпеки Грігола Лілуашвілі, який займав цю посаду в період "санкційної епідемії", але сам встиг уникнути їхньої дії.

Ще один момент - поведінка Гарібашвілі наприкінці 2024 року, одразу після відмови уряду Грузії від курсу на євроінтеграцію і старту масових протестів.

У ці дні він був напрочуд тихим, хоча й обіймав посаду голови керівної партії. А в ЗМІ з'явилася інформація, що експрем'єр хоче остаточно піти з політики і залишити країну. А за неперевіреною інформацією, це призвело до фактичного "домашнього арешту" експрем'єра і навіть до фізичного конфлікту Гарібашвілі з однопартійцями.

Безумовно, ніхто офіційно не підтвердив цю інформацію. Проте справді існує думка, що Гарібашвілі тривалий час не з'являвся на публіці, нібито через отриману спортивну травму. Згодом він вирішив скласти свої повноваження на посаді голови партії.

Якщо ця інформація підтверджується, то Іванішвілі виявився розчарованим в відданості особи, яку двічі обирав на пост прем'єра. Проте, він не поспішав з помстою і вирішив дочекатися стабільності в політичній обстановці.

Також не виключено, що арешт Іраклія Гарібашвілі знову слугуватиме тому, щоб відвернути увагу від скандального документального фільму BBC, який став серйозною проблемою для уряду "Грузинської мрії".

Журналістське розслідування, що виявило застосування забороненої хімічної речовини проти протестувальників у листопаді-грудні 2024 року, викликало настільки великий резонанс, що партія "Грузинська мрія" не здатна ігнорувати цю ситуацію у політичному дискурсі.

Влада не змогла отримати підтримку навіть від розслідування, яке було здійснене її ж Службою безпеки, і яке завершилось за вражаюче стислий термін - всього за п’ять днів.

Очікується, що після закінчення новорічних свят, які в Грузії традиційно тривають досить довго, скандал набуде ще більшого розмаху та інтенсивності.

І звичайно, не можна виключати, що нинішні події є війною кланів всередині партії влади. Клан, який стоїть за нинішнім головою уряду Іраклієм Кобахідзе, "з'їдає" клан його попередника Гарібашвілі.

* * * * *

Єдина версія, якій у Грузії не вірить жодна людина, стосується того, що влада насправді вирішила активно боротися з корупцією. Зокрема, мова йде про корупційні прояви на найвищому рівні управління.

Врешті-решт, майже 14-річний термін правління "Грузинської мрії" заставив суспільство змінити свою думку на кардинально іншу.

Для Бідзіни Іванішвілі корупційні дії його оточення не становлять загрози, в той час як брак достатньої відданості є для нього серйозною проблемою.

Таким чином, варто звернути увагу на те, чому Іраклій Гарібашвілі зазнав покарання лише тепер, через рік після його можливого "зради".

Існує ймовірність, що грузинське керівництво, вражене ситуацією у Венесуелі та Ірані, намагається адаптувати ці досвіди до власної реальності.

А тому "з профілактичною метою" шле сигнал - будь-яка нелояльність буде жорстко каратися.

Вирок суду підтвердив позицію Іраклія Гарібашвілі.

Создатели:

Аміран Хевцуріані, професор Грузинського технічного університету, засновник Грузинсько-Українського центру, з Тбілісі,