Залучення України до Європейського Союзу: громадські об'єднання створили "альтернативний звіт", що містить більше 500 пропозицій - Новини Харкова.

Коаліція українських громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив опублікувала "тіньовий звіт" щодо розділів 23 і 24 переговорного кластера

На цю тему повідомляє Еспресо.TV, посилаючись на інформацію з сайту Лабораторії законодавчих ініціатив. Ви можете ознайомитися за посиланням: https://parlament.org.ua/analytics/shadow-report-chapters-23-24-2/

До створення цього документа активно залучилися Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, організація "Адвокат майбутнього", Асоціація правників України, ініціатива "Європа без бар'єрів" та медіа-проект "Європейська правда", за підтримки проєкту EU Pravo-Justice.

Звіт охоплює період з вересня 2024 до серпня 2025 року та містить понад 500 рекомендацій для органів влади. Автори аналізують прогрес у сферах судової реформи, роботи прокуратури, адвокатури, боротьби з корупцією, дотримання прав людини та міграційної політики.

Виконавча директорка ЛЗІ Світлана Матвієнко зазначила, що цей документ має на меті підтримати державні установи у визначенні пріоритетів реформ та сприяти започаткуванню переговорів щодо першого кластеру.

Повну версію звіту можна переглянути за цим посиланням: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2025/10/shadow-report-2025-ua.pdf.

Єврокомісія отримала доповідь стосовно політично обґрунтованих дій керівника Дерфінмоніторингу в контексті ситуації з Порошенком.

Згідно з інформацією, опублікованою на "Цензор.НЕТ", у "тіньовому звіті" міститься посилання на лист від голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна, який став підставою для введення санкцій проти Петра Порошенка.

Незважаючи на те, що Закон про протидію легалізації доходів закріплює принципи політичної незалежності для спеціально уповноваженого органу, відсутність конкретних механізмів, що могли б захистити від політичного впливу, робить ці норми переважно декларативними. Особливу стурбованість викликає політична незалежність у контексті практики використання Державної служби фінансового моніторингу (ДСФМ) як інструменту для впровадження санкцій. У лютому 2025 року в медіа з’явилася інформація про те, що санкції проти одного з українських політиків були накладені на підставі даних Держфінмоніторингу. Це, в поєднанні з публічно доступною інформацією про специфіку цих процесів, викликає сумніви щодо незалежності керівника ДСФМ, як зазначено у звіті.

У "тіньовому звіті" міститься посилання на статтю журналістки Інни Ведернікової на ZN.ua, в якій зазначається, що Служба безпеки України не підтримала введення санкцій проти Порошенка. Тим не менш, ці санкції були запроваджені за ініціативою Кабінету Міністрів на основі даних, наданих Проніним.

Також, в своєму звіті для Єврокомісії, експерти зазначили, що 19 лютого 2025 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №13029. Цей документ встановлює порядок відбору керівника спеціально уповноваженого органу та проведення аудиту його діяльності на предмет ефективності.

Документ містить положення про проведення конкурсу на посаду голови Державної служби фінансового моніторингу, аналогічно відбору керівників Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції, Бюро економічної безпеки та митної служби. Також пропонується встановити п’ятирічний термін перебування на посаді з можливістю повторного призначення, але не більше ніж на два поспіль терміни, за умови проведення відкритого конкурсу. Додатково, законопроєкт включає вимогу про проведення незалежного аудиту роботи органу для оцінки його ефективності.

Джерело: espreso.tv