В Україні в 2025 році спостерігається зростання валового внутрішнього продукту, підприємці продовжують успішно функціонувати, а курс долара залишається стабільним — основні результати економічної ситуації в країні.

2025 рік не став для України роком економічного прориву -- але й не приніс обвалу. Країна живе в умовах затяжної війни, з постійним дефіцитом ресурсів і високими ризиками, але з економікою, яка вже навчилася працювати під тиском і тримати баланс.

Фокус зібрав думки економістів та прогнози основних інституцій, щоб оцінити, в якому становищі буде українська економіка наприкінці 2025 року та з якими вихідними умовами країна розпочне 2026-й рік.

Основний підсумок 2025 року для України полягає в тому, що економіка змогла втриматися. Після значного спаду у 2022-2023 роках та складної стабілізації в 2024-му, країна досягла обережного зростання цього року. Проте, воно виявилося менш інтенсивним, ніж сподівалися на початку: згідно з оцінками Національного банку, реальний ВВП зріс на 1,9% замість очікуваних 2,1%. На результати вплинули проблеми в енергетичному секторі, нестача робочої сили та постійні військові ризики, які створювали тиск на бізнес.

Проте, навіть ці показники в сучасних умовах можна вважати значним успіхом.

"Для країни, що вже чотири роки переживає удари потужного супротивника, навіть незначне збільшення показників є значним досягненням. Наш валовий внутрішній продукт все ж демонструє зростання, і це безумовно позитивний результат," - зазначає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

У 2025 році економіка функціонувала на дуже низькому рівні, спираючись переважно на аграрний сектор, деякі промислові напрямки, державні витрати та внутрішнє споживання. Значний внесок у стабільність зробила підтримка міжнародних партнерів, а також обережна макроекономічна політика уряду.

За підсумками року номінальний валовий внутрішній продукт перевищить довоєнні показники, досягнувши приблизно 214 мільярдів доларів. Проте, говорити про повноцінне відновлення економіки наразі не можна. Війна, зруйнована інфраструктура, нестача робочої сили та залежність від зовнішнього фінансування обмежують потенціал для зростання. Тому прогнози на 2026 рік залишаються стриманими: більшість експертів очікують, що ВВП зросте в межах 1-2%, сподіваючись на стабільність економіки, навіть в умовах викликів.

Рік 2025 виявився для економіки України періодом поступової стабілізації цін та їх стримування. Після досягнення рекордного рівня інфляції в 15,9% у травні, зростання споживчих цін до кінця року знизилося до 9,2%.

Важливу роль у цій ситуації зіграла сувора монетарна політика Національного банку України. Встановлення порівняно високої облікової ставки зробило кредити дорожчими і змусило витрати стати більш обережними, що, в свою чергу, зменшило тиск на ціни. Крім того, стабільні тарифи на більшість комунальних послуг і поступове відновлення логістичних процесів також позитивно вплинули на цінову ситуацію, зменшуючи дефіцит товарів.

Бюджетна дисципліна також відіграла важливу роль: замість можливого "друку гривні", державний дефіцит значною мірою компенсувався міжнародною фінансовою допомогою та випуском державних облігацій. Це допомогло уникнути інфляційної спіралі, а бізнес, у свою чергу, адаптувався до умов війни, покращуючи логістику, знижуючи залежність від нестабільних рішень у енергетичному секторі та поступово відновлюючи виробництво.

За умови, що міжнародна підтримка продовжиться і не виникнуть значні енергетичні кризи, Національний банк України має намір зменшити рівень інфляції до 6,6% до 2026 року, а до кінця 2027 року досягти цільового показника в 5%.

Однак, наскільки здійсненно досягти цієї цілі, роз'яснює екс-в.о. заступника міністра економіки Павло Кухта.

"Все залежить не лише від того, що відбувається всередині країни, а й від загальної політичної ситуації: наскільки швидко настане мир і наскільки відчутним буде притік капіталу під час відбудови України. Якщо він буде значним, гривня може зміцнитися, що знизить інфляцію, а Нацбанк матиме можливість поповнити резерви", -- говорить експерт.

Одним із значних економічних досягнень стало збереження стабільності курсу долара. Україна увійшла в 2025 рік із показником 42 гривні за долар, і майже з таким самим значенням переходить у 2026-й. Без різких коливань, без валютного хаосу та несподіванок для бізнесу і споживачів. Важливу роль у цьому процесі відіграв Національний банк України, який регулярно проводив валютні інтервенції на міжбанківському ринку, згладжуючи коливання курсу та запобігаючи його "розхитуванню".

Золотовалютні резерви, здебільшого сформовані завдяки міжнародній фінансовій підтримці, відіграли критично важливу роль. На 1 грудня 2025 року ці резерви не тільки не зменшилися, а й досягли рекордного рівня — понад 54,7 млрд доларів, що є найвищим показником в історії незалежної України. Ця фінансова подушка дозволила Національному банку підтримувати валютний ринок у періоди пікового попиту та зберігати довіру до гривні. Додаткову стабільність забезпечували валютні надходження від експорту, зокрема аграрної продукції, а також значно знижені настрої населення щодо купівлі валюти в порівнянні з першим етапом повномасштабної війни.

Що стосується 2026 року, різких стрибків на валютному ринку економісти не прогнозують.

"Базовий сценарій передбачає повільне й контрольоване послаблення гривні, при якому курс, швидше за все, плавно балансуватиме між 42 та 43 гривнями за долар і не створюватиме додаткової напруги", -- говорить Олег Гетман.

Для бюджету 2025 рік став роком виживання. Дефіцит залишався високим -- близько 20% ВВП: державні доходи не покривали обсяги витрат, тож різницю Україна змушена покривати за рахунок зовнішніх коштів. Головним "рятувальним кругом" залишалася міжнародна допомога. Цього року Україна очікувала отримати близько $55 млрд від партнерів. Хоча значна частина коштів вже надійшла, низка великих програм фінансування ще не завершена, а виплата траншів продовжується.

Ці фінансові ресурси сприяли покриттю бюджетного дефіциту, уникненню нової емісії гривні та збереженню економічної стабільності у важких умовах війни. Однак допомога не завжди надходила вчасно: деякі транші затримувались або підлягали перегляду, що змушувало уряд шукати альтернативні джерела фінансування, зокрема, через внутрішні запозичення та випуск державних цінних паперів.

Бюджет на 2026 рік продовжить мати "воєнний" характер: значна частина фінансування буде спрямована на оборонні потреби, підтримку збройних сил, придбання техніки, а також на логістику і безпеку. Загальний обсяг витрат заплановано на рівні приблизно 4,8 трлн грн, тоді як власні доходи становитимуть близько 2,9 трлн грн. Очікується, що бюджетний дефіцит буде трохи меншим, ніж у 2025 році, і складатиме приблизно 18-19% від ВВП. Проте, без міжнародної підтримки країна не зможе подолати цю фінансову нестачу.

Бюджет України завжди перебуває в стані дефіциту — грошей постійно не вистачає. Частину фінансів витрачають на різні програми, але внаслідок цього залишаються без ресурсів для термінових потреб. Як і в минулі роки, основним джерелом покриття цього дефіциту залишається міжнародна допомога, проте донори часто висувають свої вимоги, що призводить до конфлікту між бюджетними потребами та реальними запитами українців. На 2026 рік прогнозується надходження близько 40 мільярдів доларів, але чи вдасться отримати всю суму вчасно — залишається під великим знаком питання. У разі затримки країна відчує значний тиск, насамперед у сфері фінансування військових витрат, — зазначає Павло Кухта.

Аграрний сектор у 2025 році залишався одним із головних драйверів економіки. Попри обстріли, заміновані поля та логістичні труднощі, українські фермери змогли зберегти високі обсяги виробництва та присутність на зовнішніх ринках. За підсумками року Україна зібрала близько 75 млн тонн зернових та олійних культур, а експорт агропродукції продовжував бути ключовим джерелом валютних надходжень для країни. Водночас галузь постійно балансувала між стабільністю та ризиками: проблеми з перевезенням, обмеження на європейських ринках і висока собівартість зменшували прибутки фермерів.

Промисловий сектор також стикався з серйозними труднощами: частина підприємств припиняла роботу внаслідок обстрілів або енергетичних обмежень, а інші адаптувалися до нових умов, переходячи на спрощені формати виробництва. В основі промислової діяльності залишалися металургія, видобувна промисловість та машинобудування, які були зорієнтовані на експорт. Хоча галузь і не змогла повернутися до довоєнних обсягів, їй вдалося зберегти свою присутність на міжнародних ринках завдяки сухопутній логістиці та шляхам через порти на Дунаї, що дало змогу уникнути різкого зниження валютних надходжень.

Сфера енергетики показала свою стійкість та вміння пристосовуватися до нових умов. Внаслідок атак з боку Росії Україна зазнала втрат у генераційних потужностях – велика кількість обладнання вийшла з ладу, що призвело до дефіциту електрики і вимушеного збільшення імпорту з європейських країн.

Передбачити, яким чином складеться 2026 рік для різних галузей, наразі непросто. Як зазначає Олег Пендзин, директор Економічного дискусійного клубу, для аграрної сфери все буде визначатися погодними умовами та можливостями для експорту.

"Якщо порти залишатимуться обмеженими для експорту, доходи фермерів суттєво впадуть, і це створить великі проблеми для аграрного сектору. Військово-промисловий комплекс і далі розвиватиметься, головним стимулом залишаються кваліфіковані кадри. Енергетика, як і раніше, стикатиметься з викликами: проблеми виникатимуть не лише через генерацію, а й через передачу електроенергії -- наявні ядерні блоки працюють, але передати струм через пошкоджені мережі дуже складно", -- говорить економіст.

Попри те, що економіка України значною мірою тримається на ФОПах, для багатьох з них 2025 рік став фатальним. Через додаткові податкові навантаження -- запровадження військового збору та обов'язкову сплату ЄСВ -- на початку року закрилося понад 106 тисяч підприємців, тоді як відкрилося менше 65 тисяч.

Українські фізичні особи-підприємці (ФОП) стали однією з найстабільніших складових економіки країни. Підсумки дев'яти місяців показали, що ситуація покращилася: нові підприємці відкривалися значно активніше, ніж закривалися, що призвело до позитивного балансу в +15 тисяч нових ФОП.

Однак вже на горизонті з'являються нові виклики. Найбільш суттєва небезпека полягає у введенні податку на додану вартість для підприємств малого бізнесу.

"Це призведе до значного адміністративного тягаря: необхідно буде вести облік товарів, реєструвати накладні та підготувати складну звітність. Такі нововведення можуть завдати більше шкоди, ніж користі, ускладнюючи діяльність фізичних осіб-підприємців і обмежуючи їхню можливість вести бізнес без зайвих перешкод," - зазначає Олег Гетман.

Павло Кухта висловлює думку, що запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, яке було узгоджене з Міжнародним валютним фондом, є вкрай невдалим кроком. Це може призвести до значного збільшення кількості закриттів бізнесу, навіть більшого, ніж у перші місяці 2025 року після незначного підвищення податкових ставок, і при цьому навряд чи забезпечить бюджет необхідними надходженнями.

"Якщо бізнес вже відчуває значний вплив від 2% податку, то важко навіть уявити, що станеться з введенням 20% ПДВ," -- попереджає він. За його словами, це може спричинити серйозні проблеми в податковій системі, призвести до затримок у обробці податкових накладних та завдати суттєвої шкоди економіці," -- підкреслив експерт.

Кухта підкреслює, що в разі, якщо уряд не запропонує способи зменшення цих загроз, наслідки для малих підприємств та економічної ситуації можуть бути надзвичайно вагомими.