"Я озвучую свої погляди, які не викликають схвалення у Києві": що казав Навроцький про Україну.
На президентських виборах у Польщі переміг Кароль Навроцький, набравши 50,89% голосів.
До початку виборчої кампанії за Навроцьким вже устоялася репутація політика, який не підтримує Україну. Це стало наслідком його роботи на посаді керівника Інституту національної пам'яті. Під час самої кампанії цей образ тільки зміцнився.
Журнал "Нова Польща" підготував добірку важливих висловлювань новообраного президента щодо України, конфлікту та двосторонніх відносин між Польщею та Україною. У свою чергу, "Європейська правда" доповнила цей список новими цитатами.
"В ідеальному світі я б хотів, щоб Україна була частиною розвиненого Заходу".
"Я не спостерігаю України в жодній міжнародній організації - ані в Європейському Союзі, ані в НАТО, - поки не буде розв'язано критично важливі цивілізаційні проблеми для Польщі. Країна, яка не в змозі визнати свою відповідальність за жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може претендувати на участь у міжнародних альянсах."
"Сьогодні дискусія про вступ України до НАТО абсолютно недоречна.
Приєднання України до НАТО свідчитиме про те, що весь Північноатлантичний альянс вступає у конфлікт з Російською Федерацією.
"Ми продовжимо підтримувати Україну в її боротьбі проти Російської Федерації, яка також становить загрозу для Польщі. Проте в цих взаєминах ми завжди будемо керуватися польськими національними інтересами."
"У мене немає жодних сумнівів у тому, що саме Російська Федерація відповідальна за війну в Україні, але не лише вона, а й наївність і дурість політичних європейських еліт і, на жаль, їхнього польського помічника, тобто Дональда Туска".
"Як потенційний президент, я не направляв би військові сили в Україну. Натомість я з радістю підтримав би відправку польських бізнесменів для допомоги українській державі. Вони могли б сприяти відновленню потенціалу України, якщо будуть готові та зацікавлені в інвестиціях."
Моя відверта позиція проти комунізму та захист інтересів лише польської держави не заважають мені висловлювати критичні думки щодо ексгумації на Волині або наших взаємин з Україною.
Можна бути антикомуністом, якому не потрібно після стількох років діяльності доводити, що він не згоден з російським наративом, і можна критикувати відносини з Україною навіть у такий драматичний момент, як напад Російської Федерації на Україну, прагнучи інтересів польської держави".
"Звичайно, було б абсурдно говорити, що я проросійський. Російська пропаганда має схильність намагатися використовувати кожне слово на благо Російської Федерації".
"У мене багато застережень щодо підходу України та самого президента Зеленського до Польщі.
Україна не сприймає Польщу як рівноправного партнера. Її поведінка часто виглядає невдячною, а в ряді питань – неприйнятною.
Проте, незважаючи на це, я переконаний, що Україні необхідно бути присутньою на переговорах.
Завітуючи до нас, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловлює свої думки – ви вже чули їх, тому не стану їх повторювати. А ось президент Зеленський, здається, вважає, що має право обирати польського президента. Але це не так, адже вибори президента – це справа виключно польських громадян.
"Польща була головним союзником, головним помічником у перші місяці й роки війни, а президент Анджей Дуда - головним адвокатом українського питання на міжнародній арені.
Якщо президент Зеленський виявив таке ставлення до свого ключового союзника та партнера, не відповівши на наші сподівання як польської держави, то, побоююсь, нині йому доводиться за це розплачуватися на міжнародній сцені (згадаймо заяву Дональда Трампа, у якій він охарактеризує Зеленського як диктатора). Ми спостерігаємо, які думки та оцінки висловлюються щодо нього через його відсутність лояльності до тих, хто щиро підтримував.
Наш партнер, якому ми надали значну підтримку, відмовляється дати дозвіл на поховання 120 тисяч наших жінок і чоловіків, загиблих на Волині. Це є неприйнятною поведінкою з його боку по відношенню до нас.
Коли спостерігаємо, як українське зерно негативно впливає на польські фермерські господарства, ми маємо всі підстави для такої реакції.
Ключовий аспект полягає в тому, що ці висловлювання були озвучені ще до старту перших ексгумаційних заходів, але вже після того, як у листопаді 2024 року українська влада скасувала обмеження на проведення пошуків та ексгумацій тіл польських жертв війни та конфліктів на території України.
Україна має усвідомити, що Польща є незалежною країною з власними політичними інтересами. Це держава, яка має свої цілі та зобов'язання, зокрема щодо тих, хто став жертвою українських націоналістів. Ці люди не вимагають помсти, а лише бажають пам'яті та символічного вшанування на своїх могилах. Саме цього й прагнуть жертви волинського геноциду.
"В якості президента Інституту національної пам'яті, я рішуче засуджую бандеризм."
Я готовий затвердити закон, що передбачає санкції за бандеризм та так звану волинську неправду.
Я вважаю, що добросусідські стосунки з Україною можуть бути налагоджені лише за умови повної згоди на ексгумацію жертв геноциду, вчиненого проти поляків. Одночасно хочу підкреслити, що для благополуччя нашої країни вкрай важливо якомога швидше досягти миру в Україні.
"Під час цієї виборчої кампанії, мабуть, не раз можна буде почути, що я висловлюю думки, які не подобаються Кремлю, Києву чи Брюсселю. Мене це зовсім не турбує. Єдине моє зобов'язання - поляки. А що про це думає пропаганда у Москві чи що про це думає Київ - не моя справа. Мій обовʼязок - Польща".
"У чергах до медичних закладів пріоритет слід надавати громадянам Польщі. У навчальних закладах, таких як школи та дитячі садки, першочергове право мають діти польського походження. Необхідно переглянути систему доплат до українських та інших пенсій, а соціальні виплати надавати насамперед польським громадянам."
Авторка: Зоряна Вареня, "Нова Польща"
