Як у Бундестазі розглядали питання холоду та корупції в Україні
Ультраправий рух "Альтернатива для Німеччини" намагався звернути увагу Бундестагу на питання корупції в Україні, в той час як інші політичні сили акцентували увагу на тому, що Київ страждає від холодів після російських атак. Про це йдеться у репортажі DW.
Через три тижні після початку кризи з теплопостачанням у Києві, спричиненої російськими обстрілами ТЕЦ, ця тема стала предметом обговорення в німецькому Бундестазі. Про неї не говорив докладно канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), який уранці четверга, 29 січня, виступив з урядовою заявою щодо зовнішньої політики. Левова частина його промови була присвячена кризі через претензії США на Гренландію та погрози митами на адресу європейських країн.
Подіям в українській столиці, яку через відсутність опалення в холодну погоду покинули сотні тисяч жителів, голова правлячої консервативної партії ХДС приділив у Бундестазі кілька слів. Мерц сказав, що Росія веде війну проти України "ще брутальніше". За це його розкритикували опозиційні Зелені, мовляв, канцлер занадто мало говорив про Україну і про те, що ЗМІ називають "гуманітарною катастрофою".
Тему атак на енергетичні об'єкти України детально розглянули в Бундестазі пізно ввечері 29 січня, проте в незвичному контексті. Основою для 40-хвилинної дискусії в помітно пустій пленарній залі став проект резолюції опозиційної ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка займає другу позицію за чисельністю у німецькому парламенті. У заголовку документу міститься заклик "встановити реалістичні цілі для досягнення миру, перевірити німецькі фінансові допомоги Україні та здійснювати моніторинг корупції". Які конкретні пропозиції висуває АдН?
Ультраправа партія висловлює критику щодо політики Берліна стосовно Києва, не згадуючи про те, що агресію проти України здійснює Росія, стверджуючи, що ця політика "продовжує війну". Головною темою їхнього документа є корупційний скандал в Україні, що спалахнув восени 2025 року і торкнувся верхівки влади. Депутати АдН обґрунтовують свої висловлювання, посилаючись на матеріали західних ЗМІ, а також на статті київського видання "Українська правда" у його російськомовній версії та російського медіа "Медуза".
АдН виступає з ініціативою створити під керівництвом Міністерства закордонних справ Німеччини спеціальний "штаб", до складу якого увійдуть представники міністерств та Федеральної прокуратури. Цей штаб має за мету моніторинг всієї допомоги, що надається Україні, а також виявлення та переслідування випадків корупції, відмивання грошей, а також торгівлі людьми, зброєю та наркотиками. Серед інших пропозицій — розробка урядового вебсайту за аналогією з американським UkraineOversight, який здійснюватиме нагляд за наданою допомогою. Загалом, ініціатори пропонують "негайно призупинити" постачання зброї Україні, проте з дозволом на гуманітарну допомогу.
Нарешті, АдН закликає уряд Німеччини закріпити у своїй заяві повернення до "політики балансу", що є натяком на необхідність врахування інтересів Росії, а також на дипломатичне посередництво і підтримку участі інших країн, зокрема США. Канцлер Мерц не вважає Німеччину здатною виконувати роль посередника, проте підтримує зусилля Вашингтона, що, зокрема, проявилося в проведенні у грудні в Берліні переговорів між делегаціями України та США.
Не зовсім зрозуміло, які саме "реалістичні цілі досягнення миру" мали на увазі в заголовку проєкту постанови, що викликало увагу опонентів АдН з інших політичних фракцій німецького парламенту. Один з критиків висловив припущення, що йдеться про цілі Росії у контексті війни проти України.
Представляючи проєкт постанови, заступник голови фракції АдН Маркус Фронмаєр (Markus Frohnmaier) озвучив цілу низку претензій до федерального уряду. За його словами, Німеччина вже виділила і пообіцяла Україні десятки мільярдів євро, надаючи Києву "карт-бланш", а "чіткої звітності", мовляв, немає. Ці гроші потрібні Німеччині "для шкіл і доріг", говорив 34-річний політик, який претендує на роль прем'єр-міністра у федеральній землі Баден-Вюртемберг на майбутніх у березні виборах. Виступ Фронмаєра раз у раз переривали вигуки його політичних опонентів, на що депутат АдН відповів фразою, яку вже не раз використовував: "Вас обрали німецьким народним представником, а не депутатом української Ради".
Фронмаєр також згадав про розслідування, пов'язане з підривом газопроводів "Північний потік", яке відбулось восени 2022 року. Федеральна прокуратура Німеччини підозрює групу українців у цій справі, одного з яких затримали влітку минулого року в Італії, і який наразі очікує суду в Німеччині. Депутат від АдН зазначив, що це розслідування "кардинально змінює ситуацію". "Всі факти свідчать про те, що атака була здійснена з відома українського уряду", — наголосив Фронмаєр, закликаючи парламентаріїв правлячих партій до активного розслідування. Раніше цього ж дня, співголова АдН Аліс Вайдель заявила, що вимагатиме від Києва компенсаційних виплат.
У відповідь на проєкт постанови депутати правлячої коаліції блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів звинувачували АдН в озвучуванні позиції Росії, називали її "партією Путіна" і відзначали, що випадки корупції розкрили українські органи. Дискусія швидко перейшла в обговорення російських ударів по Києву. "У проєкті постанови АдН немає ані слова співчуття", - обурювався депутат від ХДС Кнут Абрагам (Knut Abraham). На його думку, мета документа - дискредитувати Україну як жертву російського нападу.
Читайте також: Чи є загроза для безпеки Німеччини через шпигунство? Бундестаг розглянув зв'язки АдН з Російською Федерацією.
Автор не згадав про атаки Росії на цивільні об'єкти в Україні та про Фронмаєр, але згадав про недавній акт саботажу лівих екстремістів у Берліні, внаслідок чого сотні тисяч мешканців німецької столиці залишилися без електрики. Депутат від АдН підкреслив, що необхідні дизельні генератори були відсутні, оскільки вони знаходилися в Україні. Проте раніше служби екстреної допомоги Німеччини спростували ці заяви, вказавши, що генератори для України були закуплені окремо, а не вилучені з наявних запасів.
Депутат від партії СДПН Ральф Штеґнер, який є частиною правлячої коаліції, висловив занепокоєння стосовно проблеми корупції в Україні, зазначивши, що партія АдН, за його словами, є об'єктом більшої кількості розслідувань за підозрою в корупційних діях, ніж інші політичні сили. Він закидав ультраправим симпатії до "диктаторських режимів", де "корупція є частиною державної політики". Штеґнер також різко висловився проти запропонованого проєкту постанови, який передбачає зупинку постачання зброї, стверджуючи: "Ви прагнете до перемоги Росії".
Ці слова пролунали від політика, який асоціюється з лівим, пацифістським крилом Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) і раніше неодноразово закликав до "посилення дипломатичних зусиль" у взаєминах з Москвою. У травні 2025 року, після утворення нового федерального уряду, Штеґнер став одним з помітних соціал-демократів, які підписали так званий "маніфест" на підтримку зміни зовнішньої політики та зближення з Росією, а також висловилися проти значного збільшення витрат на оборону.
Один з депутатів Альтернативи для Німеччини нагадав Штеґнеру про його візит до Баку в квітні 2025 року, під час якого він зустрічався з представниками Росії. Депутат запитав, чи була ця поїздка особистою або ж діловою. У відповідь Штеґнер зазначив, що ані він, ані члени його фракції не отримують фінансування з Росії, і охарактеризував політиків з АдН як "справжніх зрадників своєї країни", підкресливши, що це їхня думка.
Однопартієць Штеґнера, колишній міністр праці Губертус Гайль (Hubertus Heil), також звинуватив АдН у відсутності співчуття до цивільного населення України, назвав партію "троянським конем Москви" і заявив, що СДПН не підтримає проєкт постанови ультраправих щодо України. Документ спрямували до комітетів.
