Як Данія проводить вибори до парламенту в умовах загроз з боку Трампа та які можливі ризики це несе для України.

У вівторок 24 березня громадяни Данії вирушать на виборчі дільниці, аби визначити майбутнє країни на наступні чотири роки.

І хоча Данія традиційно відзначається своєю стабільністю, ці вибори проходять на тлі небаченого геополітичного тиску з боку США.

Дональд Трамп, намагаючись послабити Данію, мимоволі відіграв роль головного політтехнолога данської прем'єрки.

Агресивні витівки президента США стали справжнім порятунком для соціал-демократів на чолі з Фредеріксен, надавши можливість партії відійти від виборчого дна.

Чи вистачить гренландського імпульсу, аби прем'єрка Метте Фредеріксен, яка славиться своєю беззаперечною підтримкою України, змогла залишитися на третій термін? Це питання розглядається у статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої під назвою "Вибори на фоні загроз Трампа: чи зможе проукраїнська прем'єрка Данії зберегти свою посаду". Пропонуємо короткий виклад її змісту.

В останні місяці у Данії неодноразово лунали заяви, що вона постала перед найбільшим викликом з часів Другої світової війни.

Парадокс полягав у тому, що небезпека виникла не з боку сходу.

Білий дім підкреслював, що для забезпечення національної безпеки США важливо отримати контроль над Гренландією. На їхню думку, Данія є настільки вразливою, що може забезпечити оборону цього арктичного острова лише "двома собачими упряжками".

Риторику Трампа у Данії сприйняли з усією серйозністю та готувалися до можливих негативних наслідків. Як повідомляють ЗМІ, у відповідь на погрози президента США щодо Гренландії, було терміново направлено підкріплення.

На тлі опитувань у Сполучених Штатах, які демонстрували жорстке неприйняття американцями поведінки Трампа стосовно Гренландії, криза почала згасати. Зрештою, після численних обіцянок союзників по НАТО надати підтримку Данії, а в разі потреби й військову, Вашингтон, Копенгаген та Нуук почали дипломатичні переговори.

Проте невеликий геополітичний вихор надав Метте Фредеріксен можливість, яку вона вирішила не упустити.

На фоні патріотичної активності її популярність почала стрімко зростати.

Спираючись на "гренландський поштовх", Фредеріксен оголосила дострокове голосування, що пройде 24 березня.

На даний момент соціал-демократи отримують приблизно 22% голосів, що все ще є нижчим за переможні 27,5% 2022 року. Проте цього рівня підтримки достатньо для того, щоб Фредеріксен змогла зберегти свої позиції при владі, хоча ситуація могла б бути іншою, якби вибори відбулися через сім місяців.

У партнерів по коаліції прогнозують ще складнішу ситуацію.

Ліберали з Venstre на чолі з чинним міністром оборони Троельсом Лундом Поульсеном, готуються оновити свій антирекорд за всі 156 років існування партії, претендуючи лише на 16 місць (23 місця у 2022 році).

"Поміркована партія", яку очолює міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен, також зазнає втрат і, за прогнозами, отримає приблизно 10 мандатів.

Сумарно усі три урядові партії можуть розраховувати на 64 мандати, а для більшості потрібно 90.

У цих умовах можна з великою впевненістю стверджувати, що після цих виборів Данія знову побачить відновлення класичної блокової політики.

Нагадаємо, що в 2022 році Фредеріксен вирішила вийти за межі звичних традицій і утворила "уряд національної єдності", об’єднавши сили з давніми опонентами. Це співробітництво з правими партіями забезпечило необхідну підтримку для переозброєння та активного лідерства у наданні допомоги Україні, проте такий крок обернувся зниженням її популярності.

Отже, в Данії традиційно домінував або лівий, або правий політичний блок. Сьогодні "синій блок" правих партій сподівається отримати близько 80 мандатів, в той час як "червоний блок" лівоцентристських сил претендує на 85 місць у парламенті.

І тут все зводиться до постаті Ларса Льокке Расмуссена, лідера "Поміркованих".

Включення Расмуссена до "червоного блоку" створює стабільну більшість. Існує також ймовірність формування коаліції між Расмуссеном та "синіми", хоча і вона є значно меншою.

Проте не варто виключати можливість, що в результаті виборів утвориться саме уряд меншості.