У Берліні відбувся мітинг на підтримку миру, під час якого учасники виступили проти війн в Україні та Газі.
Учасники "антивоєнної акції" з лівих сил у Берліні знову закликали припинити постачати зброю Україні та Ізраїлю й поклали на Захід відповідальність за війни - репортаж DW.
Чергова демонстрація лівих сил у Берліні під гаслом "Ні - війні! Геть зброю" (Nie wieder Krieg - Die Waffen nieder), як і в попередні роки, була присвячена насамперед російському вторгненню в Україну і війні Ізраїлю в Секторі Гази проти палестинського радикального руху ХАМАС, визнаного в США, ЄС, ФРН та більшості країн Заходу терористичною організацією. Цього разу, однак, на акції, що відбулася в п'ятницю, 3 жовтня, у День німецької єдності, набагато більше уваги учасники приділяли внутрішньому німецькому порядку денному і політиці уряду канцлера Фрідріха Мерца (Friedrich Merz).
За інформацією організаторів, акції в Берліні та Штутгарті отримали підтримку приблизно 500 мирних ініціатив, груп і організацій. Проте перед проведенням мітингу спостерігачі зауважили, що "мирні ініціативи" залишаються фрагментованими, мають різні програми та не утворюють єдиного руху.
Це відчувалося і перед початком заходу в Берліні, що проходив на відомій площі Бебельплац. Поки кілька сотень людей зібралися біля основної сцени, на іншому кінці площі велика група демонстрантів, які підтримують Палестину, висловлювала свої гасла проти Ізраїлю. Інші організації, зі своїми імпровізованими платформами, закликали до боротьби з капіталізмом, відмови від військової служби або протестували проти розміщення американських ракет на німецькій території. Ще декілька учасників вимагали "дружби з Росією". За оцінками поліції, в заході взяли участь близько 7500 осіб, тоді як організатори стверджували, що їх було близько 20 тисяч.
Перед початком акції стало зрозуміло, що конфлікту в Україні, як і в минулому році, незважаючи на заяви організаторів, у натовпі приділяється менше уваги, ніж подіям на Близькому Сході та внутрішнім проблемам Німеччини.
У натовпі не спостерігалося жодного українського прапора, тоді як російські триколори були присутні як у комбінаціях з німецьким прапором, так і в одиночних варіантах.
Мене вразив той факт, що виступаючі на мітингу знову закликали до дипломатії, але їхні звернення були спрямовані лише до Києва, Вашингтона та Берліна, залишаючи Москву поза увагою. Ні зустріч президентів США і Росії Дональда Трампа та Володимира Путіна на Алясці, ні чіткі заяви українського керівництва про готовність до діалогу не змогли змінити щорічні звинувачення з трибуни в нібито провокуванні війн з боку Заходу.
За такий підхід німецьких пацифістів регулярно критикують. Напередодні акції, наприклад, лауреат Премії миру німецьких книготорговців 2025 року, історик Карл Шлеґель (Karl Schlögel) звинуватив німецький антивоєнний рух у втраті орієнтирів і відмові підтримати жертву агресії.
"Незважаючи на всі позитивні наміри, рух за мир, аби мати право носити цю назву, повинен враховувати існуючу реальність. Можливо, за 70 або 80 років спокійного життя ми втратили чутливість до загроз і усвідомлення того, до чого варто бути підготовленими," - підкреслив Шлеґель.
Водночас експерт Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) із зовнішньої політики, депутат Бундестагу Ральф Штеґнер (Ralf Stegner) у розмові з DW перед своїм виступом на площі визнав, що за минулий рік спроби знайти дипломатичне розв'язання війни в Україні тривали активніше, і хоча "вони не привели до успіху, це не означає, що шлях невірний".
"Дипломатичні зусилля просуваються повільніше, ніж мені б хотілося. Але розумної альтернативи їм немає, тож їх потрібно підтримувати і сподіватися на те, що візьме гору здоровий глузд", - сказав Штеґнер. Торік натовп зустрів політика свистом після його слів про право України на самооборону і необхідність допомагати Києву. Цього разу Штеґнера прийняли тепліше, ймовірно, і тому, що він зі сцени не став робити акценти на відповідальності за війну однієї зі сторін, обмежившись загальнішими закликами надавати гуманітарну допомогу жителям Гази і вирішити питання мирним шляхом.
"Будь-який поганий мир кращий за війну", - резюмував він свою позицію, отримавши від присутніх порцію оплесків. Як і багато інших спікерів, він розкритикував плани уряду ФРН збільшити військові витрати, які, на його думку, ставлять під загрозу соціальний сектор.
Велике захоплення учасників викликала відео-презентація американського економіста Джеффрі Сакса, якого представили як колишнього спеціального радника генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша. У своїй промові він чітко зазначив, що не Росія, а Німеччина, Європа та США відмовилися від переговорів. За його словами, країни Заходу порушили обіцянку не розширювати НАТО на схід, а США та Європа нібито підтримали "переворот в Україні у 2014 році" і, за словами Сакса, "зайнялися підтримкою маріонеткового уряду в Києві".
У своїй промові він звинуватив Захід у зриві мінських угод, вторгненні Росії в Україну та провалі мирних переговорів, що відбулися незабаром після початку конфлікту. Знову він назвав президента Володимира Зеленського "маріонеткою США та Великобританії". Слова про те, що відповідальність за війну лежить не на Кремлі, а на західних урядах, викликали оплески в натовпі. Ці погляди Сакс постійно повторює в інтерв'ю російським державним медіа, а також у передачах пропагандиста Володимира Соловйова і на телеканалі RT, куди його часто запрошують.
Обговорюючи внутрішні питання порядку денного, учасники мітингу, як ведучі, так і запрошені, висловили рішучу критику стосовно ініціатив уряду Мерца щодо суттєвого збільшення бюджетних витрат на оборону та змін у системі призову до армії. Зокрема, це стосується впровадження можливості обов'язкової військової служби в разі загострення безпекової ситуації або недостатньої кількості добровольців.
Згадали ведучі мітингу і про плани ЄС розгорнути на східних кордонах так звану "стіну дронів" - для захисту від збільшення кількості випадків вторгнення російських БпЛА в повітряний простір європейських країн. Координаторка мітингу Ютта Кауш-Генкен (Jutta Kausch-Henken) вказала зі сцени, що для розгортання системи буцімто немає доказів, що дрони були саме російськими.
Під час акції, що тривала всього чотири години, учасники пройшли колонами центральними вулицями Берліна, а потім знову зібралися на площі Бебельплац. Серед найбільш поширених гасел, що лунали під час ходи, були "Палестині - свободу!", "Ні призову!" та "Ваші війни - не наші!".
Останніми на мітинг запросили виступити в парі активіста Андрія Коновалова, якого представили "українським відмовником від військової служби за переконаннями", і російського юриста Артема Клигу - керівника юридичного відділу "Руху свідомих відмовників".
Про Коновалова відомо не так вже й багато, тому незрозуміло, чому саме його обрали представляти українців. В мережі можна натрапити на інформацію про його участь у мітингу в Берліні, де він виступав "проти диктатури Зеленського", а також на "форумі лівих емігрантів" у Кельні, де закликав до тиску на Київ через припинення постачання зброї Україні. У своєму нещодавньому виступі він також звинуватив українську владу в порушенні прав людини та примусовій мобілізації.
Клига, який виступав слідом за ним, ледь не першим за весь мітинг зазначив, що виклики, з якими стикається Захід, - це наслідок "війни Путіна в Україні", після чого закликав Європу і Німеччину не зачиняти двері перед російськими дезертирами і громадянами, які виступають проти війни.
