Яким чином Україна впроваджується в систему безпеки Європейського Союзу та як можна спростити цей процес?
Серед шести кластерів, що стосуються переговорів про вступ України до ЄС, лише в одному - кластері № 6 "Міжнародні відносини" - Україна може стверджувати про свою "майже повну готовність до вступу".
Він включає дві глави - зовнішні відносини, а також міжнародна та безпекова політика. За обома главами звіт ЄС ставить Україні оцінку "добре", тобто четвірку за п'ятибальною шкалою.
Про те, де є простір для подальшого зближення і чи є розуміння в України, що треба робити, читайте в статті редакторів "Європейської правди" Сергія Сидоренка і Юрія Панченка з циклу публікацій "Кухня євроінтеграції" Мільярди на зброю попри брак довіри? Як Україна та ЄС будують спільну зовнішню політику. Далі - стислий виклад статті, яку підготували за результатами обговорень урядовців, депутатів та експертів у київському "Єврохабі". Як і раніше, ця розмова проходила у режимі "не під запис", тож ми переповідаємо її зміст, не називаючи імен.
В цілому Україна успішно справилася з більшістю завдань, що належали до шостого кластера. Адже їх було не так вже й багато.
Саме з цієї причини Україна прагне стати однією з перших країн, яка відкриє цей кластер.
Оцінка першої з двох глав кластера (№30, "Зовнішні відносини") свідчить про те, що Україна "зупинилася". Протягом трьох років, маючи високі оцінки, країна демонструє вкрай низький рівень розвитку, отримуючи лише "одиницю". Це свідчить про те, що ми досягли певного піку і не можемо піднятися вище.
На контрасті до цього, за другою главою кластера (№31, "Закордонна, безпекова і оборонна політика"), де Україна теж отримала 4 бали - ситуація зовсім інша.
Ось уже третій рік поспіль звіт зазначає "задовільний прогрес"... Проте загальна оцінка за цю главу залишається незмінною. Якщо у 2023 році вона становила 4 бали, то в 2025-му ситуація не змінилася. У той же час, наприклад, Чорногорія змогла піднятися до п'ятірки.
Різниці, які призвели до труднощів, є яскравими прикладами.
Наприклад, Україні слід узгодити свої санкційні системи з тими, що діють в Європі.
Крім того, Україні необхідно завершити впровадження Римського статуту. Попередні спроби реалізувати це виявилися невдалими, і, на щастя, їх вдалося зупинити. Однак наразі в парламенті, здається, прогрес у цьому питанні зупинився.
Схоже, що питання інтеграції України в процес ухвалення спільних рішень ЄС вдалося вирішити. Згідно зі статистикою Єврокомісії, наразі Україна бере участь у 99% резолюцій Європейського Союзу. При цьому Чорногорія досягла показника у 100%.
Для вступу до Європейського Союзу кандидатам необхідно інтегруватися не лише в уже встановлені формати, але й у нові, що тільки починають формуватися. Це особливо важливо у сфері безпеки, де ЄС наразі знаходиться в процесі самовизначення та розробки нових процедур і норм.
Проте, Україна не лише відстає, а, навпаки, Європейський Союз активно прагне інтегрувати Україну у свої проекти та ініціативи.
І, що особливо важливо, тут співпраця йде легко не лише на рівні політиків, а й між бюрократами. Це украй важливо, бо без спільного бачення, "вміння говорити однією професійною мовою", будь-які спільні інтереси можуть розбитися о бюрократичні перепони.
Рівень готовності європейських країн до співпраці з Україною підкреслює, зокрема, запуск нової ініціативи SAFE (Security Action for Europe), що була схвалена державами ЄС цього року.
Дійсно, щоб долучитися до всіх європейських програм безпеки, Україні потрібно спочатку виконати ряд вимог. Серед них — дотримання європейських стандартів у використанні бюджетних коштів в оборонному секторі, а також створення механізмів співпраці з Європейським Союзом в галузі інновацій.
"На сьогоднішній день в Європейському Союзі визнають, що Україна відіграє ключову роль у забезпеченні їхньої безпеки. Це стало загальновизнаним фактом, і європейські політики вже усвідомлюють цю реальність," - ділиться думкою учасник зустрічі.
Усі зауваження про "недостатню довіру" та труднощі, з якими стикається Україна, раптово втрачають своє значення, коли мова заходить про співробітництво в сфері військово-промислового комплексу. Цікаво, що під час обговорення з’ясувалося, що Європейський Союз все ще залишається на першому місці за рівнем довіри серед міжнародних партнерів України.