Як мешканці Донбасу ставляться до ймовірного обміну територіями: "це політичне самогубство"

"Збройні сили України мають можливість здійснювати оборонні дії та проводити контратаки."
Однією з найбільш актуальних тем мирних переговорів на сьогодні є питання територіальних поступок. Як повідомляють ЗМІ, російський президент Путін під час зустрічі з американським колегою підкреслив, що позиція країни-агресора залишається незмінною — вони все ще сподіваються, що Київ відмовиться від контролю над територією Донецької області.
Нагальним залишається питання, що цей регіон є важливим укріпленим фронтом, захист якого формувався з початку війни у 2014 році. За оцінками експертів, втрата Донецької області може призвести до серйозних наслідків, адже дозволить Росії отримати доступ до центральних та західних територій.
"Телеграф" звернувся до політолога Максима Яковлєва та українських військових зі сходу країни, щоб дізнатися їхню думку щодо ймовірності згоди Зеленського на умови, які можуть бути запропоновані в рамках так званого обміну територіями, а також про можливу реакцію нашого суспільства на це.
На зустрічі Зеленського, Трампа та лідерів країн ЄС від журналістів лунали питання про територіальні поступки. Проте, ані український лідер, ані його американський колега не відповіли на це питання прямо. Разом з тим, в Овальному кабінеті з'явилася мапа України з відміченими на ній окупованими територіями - її лідери використовували під час закритої частини зустрічі.
Згідно з інформацією, опублікованою в засобах масової інформації, однією з вимог Путіна є визнання російського контролю над анексованим Кримом. Він також вимагає повного виведення військових сил з Донецької та Луганської областей в обмін на обіцянку Росії заморозити лінію фронту в регіонах Херсона та Запоріжжя.
Згідно з інформацією, опублікованою FoxNews з посиланням на джерело в американській адміністрації, Дональд Трамп закликав Володимира Зеленського розглянути пропозицію, що надійшла від Володимира Путіна.
Після зустрічі з Путіним у п’ятницю на Алясці Трамп повідомив європейським союзникам, що російський президент знову висловив бажання отримати контроль над Луганською та Донецькою областями. Водночас, здається, що він готовий розглянути можливість виходу з "глухого кута" в Запоріжжі та Херсоні, а також замороження конфлікту вздовж ліній фронту, як зазначається у статті.
Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, заявив, що Україна не повинна віддавати Донецьку область Росії в ході переговорів. Втрату регіону він порівняв з тим, якби Сполучені Штати віддали Флориду - рідний штат американського президента.
"Вимога Росії, щоб Київ віддав вільні частини Донбасу, якщо говорити відверто, відповідає пропозиції, щоб США віддали Флориду", - сказав Мерц журналістам після переговорів у Білому домі.
Ще під час закритої для преси зустрічі Зеленського, Трампа та європейських лідерів, президент Фінляндії Александер Стубб назвав схід України, зокрема Краматорськ та Слов'янськ "бастіоном проти гунів". Як повідомляє WSJ, саме цей опис вразив Трампа. Гуни -- це кочовий народ IV-V століть, відомий вторгненнями в Європу, які загрожували Римській імперії та сусіднім територіям. Бастіон -- це укріплення або оборонна позиція. Вираз "бастіон проти гунів" означає міцну оборону, яка зупиняє агресивного ворога, подібного до гунів, що атакували в давнину.
Згідно з інформацією від медіа, президент Зеленський не відкинув повністю можливість обговорення ідеї обміну територіями, однак підкреслив, що це рішення є надзвичайно складним. Він звернув увагу на проблеми, які можуть виникнути в разі, якщо Збройні сили України залишать територію Донбасу, зокрема, на збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб і на конституційні обмеження щодо відмови від територій. Водночас, президент, за чутками, визнав, що в теорії можливий розгляд варіанту пропорційного обміну.
Дискусії щодо можливих компромісів у питанні територій під час переговорів викликають в українському суспільстві серйозне напруження. Політолог та керівник кафедри міжнародних відносин НаУКМА Максим Яковлєв у своєму коментарі "Телеграфу" підкреслив, що громадська думка в Україні надзвичайно чутлива до будь-яких згадок про поступки. У цьому контексті важливими є як емоційні, так і раціональні аспекти.
Наше суспільство дійсно чутливо реагує на питання територіальної цілісності. Це питання має кілька важливих аспектів. Якщо ви пам'ятаєте, раніше в медіа деякі експерти піднімали тему: "Що важливіше — земля чи люди?" Який із цих аспектів є нашим пріоритетом? Відповіді на це питання не є однозначними. Є радикальна точка зору, яка стверджує, що всі, хто підтримує Україну, вже виїхали з зон окупації. Однак існують і ті, хто вважає, що на захоплених територіях залишаються наші співгромадяни, які потребують підтримки, — зазначив він.
За словами Яковлєва, результати соціологічних досліджень, які проводили в Школі політичної аналітики, свідчать про загальне усвідомлення загроз, пов'язаних із життям під окупацією.
"Ми провели дослідження і виявили, що більшість населення України — більше 60% — вважає, що російська окупація становить загрозу для їхнього життя. Це дійсно серйозна небезпека," — підкреслив експерт у сфері політики.
Дослідження також підтвердило, що багато українців підтримують особисті зв'язки з тими, хто залишився в окупованих регіонах.
"Ми з'ясували, що понад половину опитаних мали або мають близьких чи знайомих, які перебувають під окупацією ще з 2014 року. Не всі змогли виїхати, і цей зв'язок лишається", -- додав він.
Яковлєв підкреслив, що з огляду на суспільну думку мова йде не тільки про відновлення прав на землю, а й про важливість повернення тих людей, які досі перебувають там.
"Отже, ми повинні відновити як території, так і населення. Це є важливим аспектом з погляду суспільної думки," -- зазначив фахівець.
Він також підкреслив актуальний військовий баланс та виснаження обох сторін. На його думку, дискусії щодо можливого припинення вогню, ймовірно, продовжаться, але ці розмови не повинні слугувати виправданням для легітимації окупаційних дій.
"Ми спостерігаємо, як російські війська намагаються просуватися вперед. Війна триває вже три роки, і це є великим випробуванням для будь-якої нації. Українці демонструють значну стійкість — дяка нашим Збройним силам. Однак, якщо з'явиться можливість хоча б тимчасово припинити бойові дії та заморозити конфлікт, можуть виникнути розмови про обміни. Проте, наразі ми не маємо чіткої інформації про те, що саме можна обміняти", — підкреслив Яковлєв.
Політолог не виключив, що може виникнути сценарій часткового фактичного визнання ситуації на лінії фронту, але без юридичного закріплення.
Яковлєв підкреслив, що досягнення політичної угоди, що передбачає компроміси, становить значний ризик для будь-якого українського уряду.
"Якщо це буде оголошено відкрито — що ми все втратили — я не впевнений. Це стане політичним самогубством для кожного українського політика. Офіційна відмова від чогось на користь Росії — це абсолютно неприпустимо," — підкреслив він.
Експерт особливо акцентував увагу на аспекті безпекових гарантій у контексті навіть короткочасного припинення вогню. Він висловив сумнів щодо ефективності будь-яких механізмів, якщо Російська Федерація зможе закріпитися на захоплених територіях.
"Якщо російські війська залишаться на тих позиціях, які вони нині захопили, то яка впевненість, що вони не просунуться далі? Чимало аналітиків вже висловили думку: відмовлятися не від тих територій, що вже під окупацією, а від тих, що все ще під контролем України, означає надати росіянам можливість для майбутніх атак", -- попередив Яковлєв.
Він зазначив, що для обговорення цих сценаріїв могли бути застосовані символічні жести, зокрема візуальні елементи, які згадувалися під час переговорів.
"Я думаю, саме для цього возили карту туди. До речі, красивий кадр із картою -- кадр сподобався", -- додав він.
Коментуючи можливі "обміни", Яковлєв підкреслив, що навіть у разі ухвалення певних рішень, їх не слід сприймати як рівноцінну угоду.
"Я підтримую тих, хто каже, що це навіть у такому варіанті -- нерівнозначний обмін. Це не про "те саме на те саме". Тут точно є проблема", -- підсумував політолог.
Втрата Донецької області сьогодні, після понад одинадцяти років боротьби за цей край, сприймається як неабияке випробування. Жодні слова не можуть передати ті страхи, які переживають місцеві жителі. Саме тому "Телеграф" вирішив звернутися за оцінкою ситуації до військовослужбовця Віталія Овчаренка, який походить з Лиману, брав участь у донецькому Євромайдані та активно займається громадською діяльністю.
- Пане Віталію, як ви, як виходець з Донецької області, взагалі ставитесь до питання обміну територіями та здачі сходу? Якими можуть бути наслідки для України?
- Наслідки для України можуть бути катастрофічними: втрата територій, а через півроку чи рік – новий наступ з боку Росії. Це надзвичайно песимістичний прогноз. Росія не має наміру зупинятися, її мета – повністю знищити як українську державність, так і український народ.
Після 2014 року відбулося кілька спроб досягти миру. Однак те, що трапилося 24 лютого 2022 року, коли Росія здійснила повномасштабний напад, ще раз підкреслює, що ця країна не виконує жодних своїх угод, гарантій чи зобов’язань.
Чи можна вважати обмін у вигляді "передайте нам весь Донбас, частини Запорізької та Херсонської областей, а в обмін отримайте частини Харківської та Сумської областей" справедливим?
Ні, назвати це рівноцінним обміном не можна. У будь-якому випадку, ми йдемо на передачу українських територій. Як ми можемо пояснити мешканцям Слов'янська, Краматорська та Добропілля, що просто відмовляємося від них, залишаючи їх під окупацією? Чи не є це аморальним, приїжджаючи до мешканців Костянтинівки, Дружківки та Лиману і повідомляючи їм, що віддаємо їх без бою в руки росіян? Це було б нечесно і безсоромно.
Вчора на пресконференції в Білому домі журналіст каналу "FoxNews" звернувся до Зеленського з питанням: "Чи готові ви відправляти українських солдатів на загибель ще протягом кількох років, або ж ви погодитеся на зміни в територіальному розподілі?" Як ви сприймаєте таке запитання, будучи українським військовослужбовцем?
- Журналіст "FoxNews" поставив питання в стилі російських пропагандистів. Якщо людина задає таке, президенту країни, яка вже стільки вже 11-й рік бореться за незалежність, то це говорить про те, що журналіст просто дегенерат або пропагандист. Менш з тим, це росіяни відправляють своїх солдатів на смерть в Україну, а Зеленський відправляє своїх солдатів на захист України. Це важливо підкреслити. Шкода, що Зеленський цього не підкреслив. Хоча, зрозуміло, що він був обережний, враховуючи його останній візит в США.
- На вашу думку, яке майбутнє чекає Україну далі? До чого готуватися нам і що робити зараз, поки тривають всі ці переговори?
Ми не в змозі припинити війну з однієї простої причини: це не в наших силах і не залежить від наших бажань. Якщо ми припинимо оборону, то нас чекає окупація і знищення, як нації та держави. Якщо ж Росія вирішить зупинити бойові дії, вона залишиться незалежною, і Україна також матиме можливість продовжувати своє існування. Отже, вирішення цього питання не в наших руках, а залежить від Росії. Лише тоді, коли Росія виведе свої війська з українських територій, війна може закінчитися.
Як я бачу майбутній сценарій?с Путін він вже старий. Йому вже 72 роки. Він вже старий. Все його життя - це боротьба за Радянський Союз. І він же колись називав, що найбільшою геополітичною катастрофою для нього є розпад Радянського Союзу. І тому зараз Путін збирає цей Союз знову під окупацію Москви.
Основна мета Путіна полягає у розпаді української державності, її підкоренні та знищенні українського народу. Однією з ключових цілей, що переслідує Путін, є проведення параду перемоги в Києві, на якому повинні бути присутніми десантники з Пскова та бійці Кадирова. Київ має для Путіна і російської пропаганди особливе сакральне значення, адже саме тут розташована Києво-Печерська лавра, і саме в Києві відбулося хрещення Русі.
Саме тому підкорення Києва для них має сакральне значення. І тому вони не відмовляться. Путін вже старий, він хоче на власні очі побачити приниження українців. Він хоче на власні очі побачити і прийняти парад на Майдані Незалежності. Він хоче сам пройти по Майдану Незалежності. Він хоче самоствердитися на фоні України, бо вже три роки вони не можуть нічого зробити з Україною. І тому і для нього це особиста трагедія.
Отже, ми маємо активно захищатися та організовувати аналогічну оборону. Необхідно знищувати та нейтралізувати ворога. Незважаючи на те, як потужно виглядає Росія сьогодні, і яку силу я їй зараз приписую... Варто зауважити, що в 1917 році ніхто не міг передбачити, що Російська імперія зникне всього за кілька років. Так само в 1990 році ніхто не думав, що Радянський Союз також перестане існувати вже наступного року.
Ще один представник українського сходу — Артем "Східний" Карякін, який протягом тривалого часу займався партизанською діяльністю в окупованій Кадіївці (раніше відомій як Стаханов). У 2022 році він приєднався до лав українських збройних сил.
Яка ваша думка стосовно ініціативи Путіна щодо обміну територіями?
На мою думку, з самого початку ця пропозиція виглядає абсолютно нереалістично. Путін висуває такі умови, прекрасно усвідомлюючи, що Україна ніколи не погодиться на це. У будь-якому разі, йти на такі поступки просто недопустимо. У засобах масової інформації обговорюють можливість обміну територіями, але як можна поступитися своєю ж територією? Яка частина землі може бути менш цінною, а яка більшою? Це для мене не зрозуміло. Якщо б ми контролювали Курську область і могли б обміняти її на нашу власну землю, це мало б хоч якесь підґрунтя. Але змінювати свою територію - це абсолютно неприйнятно. Я не вірю, що хтось із українського керівництва погодиться на такі умови.
А якщо вони все ж дадуть згоду, як це вплине на атмосферу в армійських рядах?
- Можливо, ті, хто дуже сильно втомився від війни і, скажімо, ніяк не пов'язаний з цим регіоном, він може бути не проти, щоб все закінчилося в обмін на територію. Припустимо, люди з Львівської області не сильно задумуються про Донбас.
Війна – це справжнє випробування. Проте Путін прагне без зусиль здобути нові території та забезпечити собі зручну базу для подальших атак. Мої товариші, з якими я спілкуюсь, представляють різні регіони, і всі вони виступають проти цієї концепції. Жоден з них не вірить, що українське керівництво підтримає такі дії.
Чимало людей на заході зараз підтримують цю ідею обміну, оскільки вважають, що українські збройні сили не можуть вести наступальні дії або утримувати позиції. Яка твоя думка з цього приводу?
Українські збройні сили здатні як на оборонні дії, так і на наступальні операції. Журналісти з Америки та Європи, які ставлять подібні питання, навряд чи могли передбачити, що ми зможемо за короткий проміжок часу захопити значну частину Курської області. Їм також, напевно, не спадало на думку, що ми в змозі прорвати російський кордон, навіть коли Росія активно наступає на багатьох наших напрямках.
Отже, оборонні дії продовжуються. Контратаки відбуваються практично щодня, хоча не всі в курсі цього, і не завжди є сенс про це говорити. Ми маємо змогу протистояти, і я впевнений, що росіянам буде не лише малореально, а й надзвичайно складно захопити цю частину Донецької області. Саме тому вони прагнуть отримати її так просто.
Нагадуємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про заяви президента США Дональда Трампа стосовно України. Він зазначив, що наша держава "здобуде значні території".