Які трансформації необхідні для покращення української системи охорони здоров'я?

Зображення: Олександр Ратушняк Ігор Ліскі, Наталія Гусак, Віктор Ляшко, Михайло Радуцький під час дискусії Виклики для медичної реформи LB.UA - для тих, хто вміє думати

Станьте нашими прихильниками!

Досвід європейських держав свідчить, що медичні реформи є тривалими за часом, зазначає міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. Проте ефективність реформування системи охорони здоров'я в Україні багато в чому визначається тим, як вони зможуть впоратися з існуючими викликами. Серед ключових проблем, які міністр виділив:

Дефіцит людського капіталу

Віктор Ляшко підкреслює, що проблема нестачі медичних працівників в Україні пов'язана з високою кількістю фахівців, які досягли пенсійного віку. Цю ситуацію ускладнює світова криза, що впливає навіть на найрозвинутіші держави. Міністр переконаний, що після вступу України до Європейського Союзу ми можемо спостерігати значний виїзд медсестер за кордон.

"Я розумію, що відбудеться через п'ять років після цього (вступу в ЄС. -- Ред.). Я бачу, як відбувався відтік кадрів в інших країнах. Потім вони поверталися, але це те, що ми повинні спрогнозувати", -- вважає керівник МОЗу.

На його думку, сьогодні важливо знайти стимул, який спонукатиме людей обирати цю професію. Необхідно готувати спеціалістів не лише для заповнення вакансій, але й для того, щоб подолати очікуване зниження через відтік кадрів.

"Ми створили план розвитку медсестринської справи в Україні, який був схвалений на засіданні колегії. Нещодавно організували захід, на якому медсестри мали можливість зустрітися та обговорити, що спонукає їх залишатися у професії. І це не лише фінансові чи економічні аспекти," – поділився Ляшко.

Зображення: Олександр Ратушняк Віктор Ляшко, керівник Міністерства охорони здоров'я.

За словами голови Національної служби здоров'я Наталії Гусак, демографічна ситуація в країні породжує нові сегменти медичного ринку, яких наразі не сформували, -- лікарні сестринського догляду.

"Це саме те, чого не вистачає нашій медичній системі на сьогоднішній день. Ось такі умови ми маємо на порозі майбутнього", -- зазначає Гусак.

Економічний прогрес

"Необхідно розуміти, що досягти ідеальної системи охорони здоров'я, здатної впоратися з усіма викликами, неможливо без належного фінансування. Цей аспект слід обговорити з самого початку," – підкреслює Ляшко.

Зміни в медичній системі неминуче стикаються з фінансовими можливостями, тому важливо підвищити економічний стан країни, зазначає керівник Міністерства охорони здоров'я.

Відвага висловлювати істину

"Ми створюємо систему охорони здоров'я, орієнтовану на пацієнтів, але, на жаль, кожен учасник цієї системи або не доносить всю інформацію, або не завжди говорить правду. Це призводить до спотворення окремих аспектів та ініціатив, і в результаті ми не зможемо досягти бажаних цілей," - зазначає Ляшко.

Оновлена система розподілу для проходження інтернатури.

У 2025 році, після трирічної підготовки, заплановано запуск електронної системи розподілу на інтернатуру для студентів, які навчалися на бюджетній основі. За словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, механізм роботи цієї системи буде схожий на процес вступу до університетів після НМТ.

Зображення: Олександр Ратушняк

"Після КРОКів (єдиний державний кваліфікаційний іспит. -- Ред.) і ОСКІ (об'єктивний структурований клінічний іспит. -- Ред.) визначають відповідний бал, і ти обираєш собі спеціальність і місце інтернатури, забюджетоване вакантне місце, яке дозволяє надалі навіть бути працевлаштованим.

Якщо в даному місці відсутні умови для набуття необхідних навичок, складається персональний план співпраці з лікарнею, де кандидат проходитиме інтернатуру, а також з навчальним закладом, що організовує очну частину інтернатури, — підкреслив міністр.

Приватна клініка "Добробут" запропонувала близько 50 позицій в єдиній системі розподілу інтернів, повідомила під час обговорення головна медична директорка закладу Олександра Машкевич.

Зображення: Олександр Ратушняк Олександра Машкевич, головна медична директора МЦ 'Добробут'

"Наші стажери отримують високоякісну освіту та мають можливість навчатися у найкращих фахівців, але чи можемо ми сподіватися на підтримку з боку держави, якщо у нас не повністю сформовані пакети медичних послуг, які б забезпечували оплату роботи кураторів та заробітну плату стажерів у рамках кадрового потенціалу?" – запитала вона у міністра Віктора Ляшка.

"Чи планується проведення інтернатури в приватних медичних установах?" – запитала представниця "Добробуту". "Так, це відбудеться," – відповів міністр. Він також зазначив, що для навчання інтернів у приватних закладах необхідно мати пакети програм медичних гарантій. Це є основною умовою для отримання державного замовлення.

"Держава оплачувала навчання медичного працівника для того, щоб він прийшов і працював у системі. Якщо ми говоримо про бізнес, який не працює з національним закупівельником, то він трішки не в тій системі", -- заявив Ляшко.

Він також наголосив, що на даний момент кількість молодих фахівців, які переходять до приватної системи охорони здоров'я, не є критичною для підготовки кадрів в країні. Натомість, значна кількість молодих людей вирішує працювати в прифронтових зонах. "Коли питають, чому вони це роблять, відповідь проста — щоб здобути необхідні навички. Шанси на отримання вищої кваліфікації там наразі значно вищі, ніж у тилових районах," — зазначив міністр охорони здоров'я.

Зображення: Олександр Ратушняк Віктор Ляшко, керівник Міністерства охорони здоров'я. Чи будуть зміни у вимогах до освіти медсестер або оптометристів?

У рамках обговорення підготовки медичних кадрів, ректор Академії "Добробут" Нана Войтенко запитала Віктора Ляшка про можливі зміни в освітніх вимогах для середнього медичного персоналу. Вона зазначила, що йдеться про розробку відповідного законопроєкту, згідно з яким медсестри та оптометристи повинні будуть отримувати вищу освіту, не нижчу за ступінь бакалавра, тоді як наразі для них достатньо середньої медичної або неповної вищої освіти.

Всі ми усвідомлюємо, що це ще більше поглибить розрив, що існує у забезпеченні медичними сестрами та оптометристами. Коли я зверталася до представників міністерства з цього приводу, вони відповідали: "Ми повинні орієнтуватися на європейські стандарти". Але це не зовсім вірно, адже в кожній європейській країні існують свої унікальні вимоги.

Якщо цей закон буде прийнято, професійні коледжі змушені будуть закрити ці спеціальності, оскільки не зможуть виконати ліцензійні вимоги. Урядова політика спрямована на зміцнення саме професійної передвищої освіти, щоб після дев'ятого класу молоді люди могли здобути професію і в 18 років почати працювати та сплачувати податки", - підкреслила Нана Войтенко.

Зображення: Олександр Ратушняк Нана Войтенко, ректорка Академії Добробут

Міністр охорони здоров'я висловився коротко: питання щодо оптометристів не отримало політичного рішення.

"Питання на рівні експертів, тому сьогодні не можу нічого коментувати. Зі мною цього ще не проговорювали", -- сказав Ляшко.

Проблема з підтвердженням особи пацієнтів.

Дискусії щодо впровадження електронної системи охорони здоров'я, яка стане основною базою даних, розпочалися ще у 2018 році. Ця система є вкрай необхідною для аналізу попиту на медичні послуги та кількості осіб, які їх отримують. Як зазначає голова Національної служби здоров'я Наталія Гусак, це дозволить НСЗУ оплачувати лише за фактичні послуги та реальних пацієнтів.

Перевірка всіх пацієнтів та медичних послуг згідно з існуючими державними реєстрами є обов'язковою умовою для міжнародних партнерів, які фінансують програму медичних гарантій після повномасштабного вторгнення та прагнуть мати чітке уявлення про витрати. Усі рекомендації включали в себе висновки від аудиторських компаній.

Зображення: Олександр Ратушняк Наталія Гусак, голова Національної служби здоров'я

Процес верифікації відкладався тричі протягом семи років, і, нарешті, 1 липня настав той день. Проте понад 870 тисяч дітей досі не внесені в систему. Це тягне за собою те, що лікарі не зможуть отримати оплату за їхнє лікування. Переважно йдеться про дітей, які перебувають за кордоном, або про тих, чиї батьки вважають, що держава повинна забезпечити їх медичними послугами, пояснює Гусак.

Станом на 1 липня, 89 % дітей та 95 % пацієнтів (30 млн з 35 зареєстрованих) отримали статус "успішна верифікація". Це свідчить про те, що система викликає довіру не лише у міжнародних партнерів, які фінансують програму медичних гарантій, але й у ключових стейкхолдерів, таких як Міністерство фінансів, Міністерство охорони здоров'я та правоохоронні органи. Ця довіра є надзвичайно важливою, адже вона вплине на обсяги фінансування, яке може бути надане у наступні роки, -- зазначила представниця Національної служби здоров'я.

Вона висловила надію, що більшість з непідтверджених пацієнтів все ж зможе пройти верифікацію. Для інших розробляються рішення спільно з експертами. Одним із таких варіантів є співпраця з Міністерством соціальної політики, яке також займається верифікацією соціальних виплат і має процедуру їх призупинення в разі, якщо особа не з'явилася особисто до Пенсійного фонду для підтвердження своєї особи.

Яка ситуація із самоврядуванням у медичній сфері?

Зараз законопроєкт "Про самоврядування у сфері охорони здоров'я в Україні" не має перспектив на затвердження у другому читанні, зазначив народний депутат і голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичного обслуговування та медичного страхування Михайло Радуцький. Насправді, це викликало розбіжності серед депутатів, оскільки представники медичної галузі чинять на них тиск.

Зображення: Олександр Ратушняк Михайло Радуцький, керівник відповідного комітету Верховної Ради.

"У нашій медицині завжди існувало чимало таких псевдолідерів, які представляють різні міжнародні асоціації, що після ухвалення цього закону залишаться без роботи, -- зазначив Радуцький. -- ...Одного разу я запитав відому особистість, яка в минулому очолювала систему охорони здоров'я, чому він виступає проти ідеї самоврядування. Він відповів: "Бо лікарі будуть самі фінансувати цю систему, сплачуючи внески". Хоча конкретна сума навіть не була предметом обговорення. Або ж: "не підтримую, бо лікар у моєму окрузі вважає, що це погано"."

За словами нардепа, певні складні питання вже вдалося вирішити, а просування ініціативи "Здорові рішення" сприяло залученню підтримки та налагодженню діалогу з "Європейською Солідарністю". Проте на даний момент цей законопроєкт не матиме навіть шансу пройти через комітет.

"Цей парадокс проявляється в тому, що лікарі у своїх дописах та коментарях на медійних платформах постійно висловлюють невдоволення щодо роботи ДОЗ і МОЗ, вважаючи, що їхнє керівництво та менеджмент залишають бажати кращого. Їм було запропоновано: візьміть ситуацію у свої руки, не чекайте, поки МОЗ оцінить вашу кваліфікацію як невролога. Визначте рівень професіоналізму серед колег, надайте можливість працювати тим, хто цього заслуговує. Відмовтеся від централізованого ліцензування," – зазначає Радуцький. Він також наголошує, що багато питань, що стосуються галузі, не повинні вирішуватися МОЗ.

Чи можливі ще гірші наслідки, або ж ситуація вже досягла критичної межі? Які загрози несе закон про лікарське самоврядування для всієї нації?

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко охарактеризував спроби влади створити лікарське самоврядування як непересічну ситуацію.

"Проблема самоврядування в медичних професіях завжди виникає на рівні практикуючих медиків. Ініціатива йде від них, але складається враження, що державні органи натякають на необхідність самоорганізації," — підсумував міністр.

Зображення: Олександр Ратушняк Ігор Ліскі, Наталія Гусак, Віктор Ляшко, Михайло Радуцький під час дискусії Приватна with державна

Обговорення недостатньо визнаної важливості приватного сектору в системі охорони здоров'я стало можливим завдяки запитанню генерального директора компанії "Добробут" Сергія Орла.

Протягом кількох років війни наша компанія перерахувала понад 2 мільярди гривень податків. Ми надали понад 260 мільйонів гривень безкоштовної допомоги як військовим, так і цивільним особам. У нас налічується більше 140 мобілізованих працівників, і компанія виплачує їм частину заробітної плати, що складає десятки мільйонів гривень щороку.

Компанія має багато соціальних програм. Надає великі знижки військовим і їхнім родинам, тимчасово переміщеним особам. Ми маємо вищий заклад освіти -- Академія "Добробут", де навчаємо інтернів, лікарів і, до речі, більш ніж 90 % інтернів минулого року залишились працювати у нас. То як ще має виглядати бізнес приватний медичний бізнес, щоб держава не казала про нього "приватники"? -- апелював гендиректор "Добробуту".

Зображення: Олександр Ратушняк гендиректор медичної мережі "Добробут" Сергій Орел

"На мій погляд, ми повертаємо для лікарів гідність професії, надаємо гарні сервісні послуги для нашого населення. Але хочеться, щоб і держава змінила ставлення до приватної медицини. Яким ще має бути медичний бізнес, щоб ставлення до нього змінилось?" -- звернувся очільник мережі приватних лікарень до міністра охорони здоров'я.

Висловив свою думку на підтримку приватного сектора медицини бізнесмен Ігор Ліскі, який очолює наглядову раду інвестиційної компанії EFI Group та володіє мережами клінік "Медична Зірка" і "Мій Лікар". Він переконаний, що під час реалізації медичної реформи Міністерство охорони здоров'я переважно орієнтується на державні медичні установи, ігноруючи при цьому приватні медичні заклади.

"Я впевнений, що приватна медицина здатна трансформувати українську систему охорони здоров'я. Часто вона пропонує швидші рішення, сучасніше обладнання та нові підходи. Наприклад, українські стоматологи демонструють такий рівень професіоналізму, якого іноді бракує навіть в Америці. Мені б хотілося, щоб подібні стандарти були впроваджені в усіх сферах," — висловлює свою думку Ігор Ліскі.

Зображення: Олександр Ратушняк Ігор Ліскі, керівник наглядової ради інвестиційної компанії EFI Group.

Голова наглядової ради мережі "Медична Зірка", Катерина Ніколаєнко, висловила свої занепокоєння з приводу нерівномірного розподілу гуманітарної допомоги, яка насправді не доходить до приватних медичних установ.

"Якщо ми працюємо на принципах рівності та з максимальною відповідальністю, то чому тоді нам не слід очікувати підтримки у вигляді генераторів, холодильників для зберігання вакцин, медичних препаратів, експрес-тестів та інших необхідних ресурсів?"

Ми вважаємо, що необхідно створити зрозумілий прозорий механізм розподілу гуманітарної допомоги, технічної допомоги, яку надають міжнародні партнери, щоб орієнтація при цьому була не на форму власності, а на навантаження на медичний заклад, на пацієнта, який потребує переукладення декларації з тим самим приватним закладом, таких самих умов, як і з комунальним закладом.

На мою думку, медицина не є ареною конкуренції, а швидше платформою для співпраці. Лише об'єднавши зусилля комунальних, державних і приватних установ, ми зможемо досягти наших спільних цілей, -- зазначила Катерина Ніколаєнко.

Зображення: Олександр Ратушняк Катерина Ніколаєнко -- голова наглядової ради мережі 'Медична Зірка

Відмова від конкуренції, зазначив міністр Віктор Ляшко, підриває всю концепцію медичної реформи. Основна ідея цієї реформи, як нагадав голова МОЗ, полягає в тому, що фінансування слідує за пацієнтом, а медичні заклади починають змагатися за його увагу, поліпшуючи якість послуг та сервіс. Міністр впевнений, що без конкуренції розвиток медичної сфери буде повільним. Хоча забезпечити конкуренцію в усіх регіонах країни може бути складно, вона повинна залишатися основним стимулом для прогресу, підкреслив Ляшко.

Тому, як наголосив міністр, приватні медичні установи повинні активно укладати контракти з Національною службою здоров'я.

"Тоді пацієнт розумітиме, що отримає таку саму послугу, як і в інших закладах, але ви виграєте сервісом, лояльністю, своїми процесами, організацією", -- відзначив міністр.

Він також зазначив, що держава має потенціал надавати підтримку всім медичним установам на рівноправних умовах, незалежно від їхньої форми власності. Головною умовою є те, щоб ці заклади були постачальниками медичних послуг і мали укладений контракт з Національною службою здоров'я України.

Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак зазначила, що для приватних медичних закладів на сьогодні найбільш привабливими є послуги первинної медичної допомоги та реабілітації. Вона також підкреслила, що НСЗУ має в своєму розпорядженні достатні інструменти, щоб приватні клініки могли комфортно функціонувати на цьому ринку. Більш того, приватні сімейні лікарі демонструють високу конкурентоспроможність у медичній галузі.

Зображення: Олександр Ратушняк

"При цьому якщо говорити про баланс між комунальною, державною і приватною системами, мені не подобається дискурс, коли ми маємо якимось чином виділяти приватний сектор, -- зазначила очільниця НСЗУ. -- Мені здається, що за п'ять років реформи ми маємо і в комунальному секторі ті зразки, до яких треба дотягуватися й окремому приватному сектору. Про це теж треба говорити чесно".

Яка була реакція міністра на ситуацію з КТ та МРТ?

Дані розслідування, яке показало, що чверть комп'ютерних томографів і МРТ, на які витратили 2,3 млрд гривень у 2023-2024 роках, досі не працює, міністр Віктор Ляшко вважає сплутаними.

"Сьогодні в експлуатації перебувають 242 комп'ютерні томографи, але варто зазначити, що 62 з них, які були придбані, досі не введені в роботу. Це стосується не тільки комп'ютерних томографів, а й апаратів магнітно-резонансної терапії. Ніхто не аналізує контракти, коли вони були укладені, коли на них виділяли фінансування і до яких термінів вони повинні бути доставлені. Також мало хто розуміє, як проводиться монтаж такого дорогого обладнання. Існують різні умови для державних установ і приватного бізнесу. Державні органи повинні пройти через безліч процедур, тоді як бізнес, знаючи марку і модель, може швидко найняти підрядника і почати будівництво. Не слід порівнювати терміни введення в експлуатацію дороговартісного обладнання, яке вимагає розробки проєктно-кошторисної документації," -- підкреслив міністр.

Зображення: Олександр Ратушняк Віктор Ляшко, керівник Міністерства охорони здоров'я.

Ігор Ліскі, бізнесмен, вважає, що таку ситуацію можна було б уникнути, якби міністерство запропонувало рівні умови для всіх: "Наприклад, ми готові профінансувати томограф або іншу послугу, 'Медична Зірко', 'Добробут', ви готові до цього? Адже коли томограф купують і доставляють до місця, де він простоює і не використовується, це абсолютно неефективно", – зазначає Ліскі.

Окрім того, це неконкурентно, вважає він, тому що приватним лікарням доводиться закуповувати дороговартісне обладнання своїм коштом.

"Я не в змозі змагатися в наданні цієї послуги, оскільки державна лікарня фактично пропонує її безкоштовно (адже їй не потрібно компенсувати витрати на обладнання) або ж за певну винагороду," — підкреслює Ліскі.

Він вважає, що даний випадок ілюструє необхідність того, щоб Міністерство охорони здоров'я зосереджувалося на формуванні політик, а не на здійсненні господарських операцій. Його роль полягає в розробці та реалізації стратегії, що сприятиме розвитку здорової конкуренції.

"Не повинен міністр чи голова НСЗУ думати про те, чи працює десь томограф, перевіряти, чи запустили його, чи не вимкнув дядя Вася з розетки, виходячи. Якщо сформувати політику, це зробить керування лікарнями -- приватними, державними, комунальними -- розумним", -- вважає бізнесмен.

Зображення: Олександр Ратушняк Ігор Ліскі, керівник наглядової ради інвестиційної компанії EFI Group. Перспективи страхової медицини

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко вважає, що не слід розглядати медичне страхування як приклад, взятий з досвіду країн, які впровадили його десятиліття тому, таких як Німеччина. Балканські країни також обрали цей шлях, запровадивши внески з боку роботодавців і працівників, проте нині, через погіршення демографічної ситуації, їхні фонди вже стикаються з загрозою банкрутства та потребують фінансової підтримки з державного бюджету.

Демографічна ситуація в Україні залишається критичною, що викликає занепокоєння щодо того, хто ж буде забезпечувати наповнення фонду медичного страхування, який умовно міг би взяти на себе функції Національної служби здоров'я, зазначив міністр.

У сучасних умовах він вважає, що НСЗУ є найбільш ефективною моделлю.

"Три ключові слова є символом руху мого і моєї команди вперед: доступність, якість, безоплатність медичної допомоги для пацієнта. Доступність як територіальна, так і економічно обґрунтована", -- заявив Ляшко. -- Ми створили Національну службу здоров'я України (закупівельника). Ми розуміємо, який фонд держава може виділяти на цей час. Саме це для нас повинно бути доступною доступністю, тобто економічно обґрунтованими тарифами, які ми покриваємо як держава".

Західна медицина проти української. Чи справді наша система охорони здоров'я краща?

Оскільки держава не в змозі забезпечити фінансування всіх послуг — і це відкрито визнається, — міністр нагадав, що НСЗУ запровадила реальну платну послугу, використовуючи коди Національної служби здоров'я України відповідно до визначених класифікаторів.

Зображення: Олександр Ратушняк

"Добровільне медичне страхування має продовжувати свій розвиток. Існує базовий гарантований рівень медичних послуг, який держава забезпечує для всіх громадян. Цей рівень повинен покращуватись щороку. Однак є певні послуги, які потребують страхування. Ми плануємо подальший розвиток добровільного медичного страхування, включаючи фармацевтичне страхування, яке повинно охоплювати витрати на отримання конкретних препаратів для амбулаторного лікування, що не входять до програми доступних ліків," -- зазначив Ляшко.

Керівниця Національної служби здоров'я Наталія Гусак вважає, що НСЗУ, виступаючи в ролі закупівельника та програми медичних гарантій, є зразком обов'язкового медичного страхування.

Проте у нас є певні інструменти для закупівлі медичних послуг, які ще не всі представники нашого сегмента реалізували. Я висловлюю сподівання, що Національна служба здоров'я України почне закупівлю високоспеціалізованих медичних послуг, таких як кардіохірургія. Це може здійснюватися не лише через селективне контрактування та концентрацію послуг, а й за рахунок встановлення норм на кількість наданих послуг. Це також може стимулювати ринок і стане інструментом, який ми поступово починаємо впроваджувати. Наприклад, у дев'ятому пакеті амбулаторної допомоги на 2025 рік, – зазначила Гусак.

Колись Михайло Радуцький, один з найпалкіших прихильників страхової медицини, тепер вважає, що впровадження цього механізму в Україні є неможливим.

Зображення: Олександр Ратушняк Михайло Радуцький, керівник відповідного комітету Верховної Ради.

Навіть якщо б демографічні виклики не існували, висока частка тіньової економіки в країні призведе до того, що цей страховий фонд залишиться без коштів, навіть за наявності достатньої кількості людей працездатного віку.

Я у 19 році йшов (у парламент. -- Ред.) з гаслом "Страхова медицина". А європейські партнери заспокоювали мене і президента, бо у його перевиборчій програмі теж про це йшлося: "Друзі, у вас 60 % чорної зарплати. Про який страховий фонд ви говорите?" -- резюмував нардеп.

Щодо центрів референції та консультативних комітетів.

Національною стратегією контролю за якісними новоутвореннями передбачено створити референтні центри, які мають надавати медичну допомогу дітям з онкозахворюваннями з усіх областей України. Ще влітку 22 року експерти напрацювали основні критерії, які мали затвердити 2024 року, але станом на другий квартал 2025-го цього не сталося, каже завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Охматдиту Олександр Лисиця. Тоді як щороку близько 500 дітей мають діагноз (до війни було близько 1000).

Олександр Лисиця також зазначає, що в новоствореній системі лабораторна діагностика, яка включена в пакет медичних гарантій, не відповідає всім умовам щодо вартості молекулярно-генетичних досліджень.

Зображення: Олександр Ратушняк Олександр Лисиця, завідувач відділення ТКМ в Охматдиті

"В минулому році ми разом із шанованими представниками громадськості підготували коментарі до пакета медичних гарантій, що стосується стаціонарного та амбулаторного лікування гематологічних і онкологічних захворювань, але наші пропозиції залишилися без уваги. Лише цього року деякі аспекти були виправлені," - відзначив дитячий онкогематолог.

"Рух вперед існує," -- зазначив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. "Коли експерти висловлюють свої рекомендації, далі проходить етап громадського обговорення, а на численні питання та дискусії відповідають працівники Міністерства охорони здоров'я. Чомусь багато хто впевнений, що в нашому міністерстві зосереджена величезна кількість знань та досвіду. Інколи я отримую повідомлення, в яких мене просять проконсультувати пацієнта або дати рекомендації щодо його лікування. Але я є міністром охорони здоров'я, управлінцем. У більшості країн ЄС міністри навіть не мають медичної освіти."

Віктор Ляшко: "Найбільш незадоволеним буде той, хто робить усе правильно"

Про референтні центри, зазначив Віктор Ляшко, "документ опрацьовується і буде зроблений", референс-центри з орфанних захворювань затверджені. Але важливо, додав міністр, не підміняти поняття маршрут пацієнта для якісного лікування дитячої онкології і поняття референс-центру з дитячої онкології.

"Нам необхідно забезпечити, щоб лікування було доступним як на місцевому рівні, так і завдяки новітнім технологіям. Ці аспекти, як міністр охорони здоров'я, я не можу ігнорувати в даний момент," -- підкреслив Ляшко.

Зображення: Олександр Ратушняк Слава Копецький, лікар-онколог

Зі схожим питанням, але вже до голови НСЗУ, звернувся хірург-онколог Київського обласного центру В'ячеслав Копецький. Воно було про склад експертних рад з формування специфікацій і вимог до пакетів медичних гарантій.

У 2024 році ці експертні групи оптимізували свою роботу, створивши експертну раду, до складу якої ввійшли лише троє представників від сфери онкології. Зрозуміло, що їхнього досвіду недостатньо для повноцінного формування онкологічних пакетів. Чи є плани відновити залучення більш широкої медичної спільноти, зокрема надавачів послуг, для розробки вимог і специфікацій? — запитав лікар у Гусака.

Я не вважаю, що ті фахівці, які зараз входять до складу експертної ради, є чимось не таким. Чому відсутні експертні групи? Справа в тому, що ми спостерігали ситуації, коли деякі з них просували інші інтереси, не пов'язані із потребами пацієнтів, і це викликало певні сумніви, які не хочеться обговорювати.

Тому ми залучилися підтримкою міжнародних партнерів, експертів, які прозоро відібрали експертну раду, але ми з радістю приймаємо всі пропозиції, які надійдуть у рамках вимог і специфікацій до Національної служби здоров'я України", -- аргументувала Наталія Гусак.

Зображення: Олександр Ратушняк Наталія Гусак, голова Національної служби здоров'я

Вона також зазначила, що наразі онкологи передали НСЗУ концепцію селективного контрактування, що стосується зосередження послуг в області онкології, включаючи хірургію.

Що стосується дорогих лабораторних послуг, Національна служба здоров'я України нарешті розпочинає впровадження нових кодів, щоб забезпечити більш точний облік цих послуг.

Ми будемо розуміти, як унормувати кількість тих послуг, які готові закупити, у тому числі облікувати, закуповувати дороговартісні лабораторні послуги. Можливо, це якраз хороший кейс онкології -- не закуповувати в усіх, а концентрувати, знову ж таки, у референтних центрах окремі лабораторні дослідження, навіть діагностику", -- додала Гусак.

Щодо рівня психіатричних послуг

Дебати щодо забезпечення психіатричної допомоги, особливо для військових, ініціювала військова Альона Гринько. Вона навела три конкретні приклади, які свідчать про те, що пацієнти на даний момент не мають жодного уявлення про процедури навіть первинного обстеження, не кажучи вже про лікування, і не здатні отримати професійне та якісне психіатричне обстеження.

Зображення: Олександр Ратушняк Альона Гринько, військовослужбовиця

У відповідь Віктор Ляшко зазначив, що в кожній галузі можна назвати десятки проблем, "які покладуть на лопатки будь-якого спеціаліста". Але робити висновки про систему психіатричної допомоги, базуючись лише на трьох кейсах, означає нівелювати роботу, яку виконують 24/7 у вкрай важкий для держави час за величезних викликів.

Він акцентував увагу на тому, що кожен випадок слід аналізувати індивідуально — для цього існують спеціалізовані команди, які виїжджають на місце подій і проводять розслідування.

"Ви ніде не побачите стандартів надання медичної допомоги, підписані мною як міністром. І тут я заапелюю до Індексу здоров'я, розділу шостого ("Задоволеність медичною допомогою та сприйняття реформ охорони здоров'я". -- Ред.). З ким люди асоціюють проблеми в галузі? 80 % упевнені, що всі проблеми в найближчій лікарні -- вина міністра охорони здоров'я. І цю свідомість потрібно змінювати. Бо ще ж є питання власника, колективу, лікарського самоврядування врешті-решт", -- відзначив міністр.

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Володимир Бугров, повідомив, що в університеті вже протягом восьми років існує Інститут психіатрії, керівником якого є Ірина Пінчук. На базі цього інституту за підтримки посольств Нідерландів і Литви працює Центр психічного здоров’я для ветеранів та їхніх сімей.

Зображення: Олександр Ратушняк Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

"Це яскравий приклад того, як можна створити високоякісний продукт, навіть маючи обмежені ресурси. У нашій команді працюють двоє докторів медичних наук зі спеціалізацією в психіатрії, а також двоє кандидатів наук у цій же галузі, разом із двома кандидатами психологічних наук. Ми отримуємо підтримку від факультету психології, і ця екосистема вже здобула визнання як реабілітаційний центр НАТО в Бірмінгемі. Тому запрошую всіх долучитися!" -- підкреслив Бугров.

Які кроки планує вжити держава щодо паліативної допомоги?

"Паліативна допомога є важливою темою, особливо з огляду на нашу демографічну ситуацію. Населення старіє, а внаслідок війни зростає кількість людей, які потребують паліативної підтримки. Ідеї щодо окремого військового паліативу виглядають абсолютно абсурдно", — підкреслює Ірина Кошкіна, виконавча директорка благодійного фонду "Свої".

На сьогодні в Україні немає єдиної медико-соціальної паліативної допомоги: пацієнти змушені окремо звертатися до лікаря, окремо до соціального страхування та шукати інші послуги. Що робити в такій ситуації, поцікавилася представниця фонду, що підтримує людей з паліативними потребами.

Зображення: Олександр Ратушняк Ірина Кошкіна, виконавча директорка фонду БФ 'Свої'

Паліативна допомога. "На папері маємо все, що треба, але в житті воно не завжди так"

Паліативна допомога є важливою медико-соціальною темою. Зазвичай саме система охорони здоров'я виступає на передньому плані, впроваджуючи певні ініціативи. Проте вже через кілька місяців після їх впровадження суспільство починає вважати, що це повністю наша відповідальність.

Паліативна медицина в системі охорони здоров'я є гарантією гідності в останні моменти життя, незалежно від думок інших. Це забезпечення тривалої медичної підтримки, яка також включає в себе важливі аспекти соціальних стандартів паліативної допомоги, — підкреслив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Він підкреслив, що реалізація паліативної допомоги як права на гідну смерть є одним із основних завдань НСЗУ.

"Одночасно ми надсилаємо наших фахівців до різних локацій та конференцій в країнах Європейського Союзу, щоб вивчити, що таке довгостроковий сестринський та медичний догляд. Незабаром ми представимо нашу концепцію для обговорення, а не для впровадження. Нам потрібно зібрати за круглим столом усіх, хто надає таку допомогу, щоб вони могли відразу вказати на те, чого слід уникати. Важливо, щоб ми чітко розуміли і розмежовували медичну відповідальність від соціальних аспектів," -- зазначив міністр.

Зображення: Олександр Ратушняк Віктор Ляшко і Наталія Гусак

Керівниця Національної служби здоров'я Наталія Гусак додала, що цього року вперше зробили аналіз паліативної допомоги, який показав, що близько 40 % людей не мали паліативного статусу, близько 50 % отримували допомогу виключно телекомунікаційним способом.

"Ми вже отримали приблизну картину реального стану пацієнтів, яким необхідна паліативна допомога. Безперечно, ми вважаємо, що іншу частину, таку як домашній догляд, повинно забезпечити Міністерство соціальної політики, адже у них є власні стандарти соціальних послуг," – зазначила Гусак.

Відсутність певних ліків у аптеках

Голова ради директорів фармацевтичної компанії "Дарниця" Катерина Загорій зазначила, що в аптеках немає продуктів її компанії.

Зображення: Олександр Ратушняк директор ради директорів фармацевтичної компанії Дарниця Катерина Загорій

"Коли я відвідую аптеку не як виробник, а як споживач, мені часто повідомляють, що продукцію 'Дарниця' не можна придбати з причини рішення аптечної мережі. Які кроки нам слід вжити? Чи є у вас пропозиції як для регулятора чи міністерства, щоб змінити цю ситуацію? Що ми можемо покращити?" -- звернулася представниця фармацевтичної компанії до експертів на панелі.

Міністр одразу ж відреагував: найефективніше питання буде вирішено завдяки найнижчій вартості.

"Ми, як орган регулювання, плануємо виписувати найекономічнішу активну речовину з національного реєстру. Ми будемо зазначати препарат з найнижчою вартістю, який зареєстрований у цьому каталозі для даної активної речовини. Цей препарат за вказаною ціною має бути присутнім у кожній аптеці. Тому я, як представник держави, звертаюся до вас: забезпечте найнизьку ціну на активну речовину, щоб медикаменти стали більш доступними для населення", -- наголосив Ляшко.

На питання, чи буде найдешевший препарат відповідати нормальній якості, міністр запропонував скаржитись і подавати через фармаконагляд негативні звіти до Державного експертного центру. За результатами цього й ухвалюватимуть рішення.

Керівник Медзакупівель України Олег Кльоц роз'яснює, яким чином держава здійснює закупівлю медикаментів для лікарень та яким чином можна перевірити наявність цих ліків у стаціонарних закладах.

Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький зазначив, що відсутність медикаментів певних виробників не є юридичним порушенням. Відповідальність у цій ситуації лежить на власнику аптечної мережі.

Зображення: Олександр Ратушняк

Я розумію ситуацію, що склалася з українськими дистриб'юторами. Ринок до цього моменту не підлягав регулюванню, але зараз вирішено внести зміни. Кожен намагається знайти свій шлях у цих умовах. Я впевнений, що найнижча ціна може забезпечити доступ до аптек... Існує ще один варіант — муніципальні аптеки КП "Фармація", — зауважив Радуцький. — Але я сподіваюся, що ці конфлікти, які знову виникають у комітеті з МОЗом, скоро завершаться. Як тільки будуть прийняті відповідні постанови і виконавець діятиме в рамках закону, ці питання більше не матимуть значення.

При цьому Радуцький акцентував на високій якості української фарми за низькою ціною.

"Сьогодні виникає питання про те, коли Єврокомісія планує зменшити свою залежність від азійських виробників, і вони серйозно розглядають українські фармацевтичні підприємства як потенційних партнерів для забезпечення стратегічного запасу медикаментів у Європейському Союзі на випадок надзвичайних ситуацій", -- зазначив депутат.

Вакцинування в аптечних закладах

Практика вакцинації в аптеках уперше запрацювала минулого року -- здійснювати її мають безпосередньо фармацевти. За словами Ірини Волошиної, представниці Академії сімейної медицини, одна фармацевтка торік за сезон вакцинувала 127 людей, і такому українському підходу щиро дивуються люди за кордоном.

Зображення: Олександр Ратушняк Професорка, представниця правління Академії сімейної медицини України та ГО "Батьки за вакцинацію" Ірина Волошина й імунолог Федір Лапій

Проте, як зазначає Олександр Янєв, керівник юридичного відділу фармацевтичної компанії SANOFI, на даний момент цей процес уповільнено, і немає ознак активного залучення аптек. Тому його хвилює питання, чи є якісь бар'єри для впровадження цієї практики?

Зображення: Олександр Ратушняк Олександр Янєв, директор юридичного департаменту SANOFI

Глава Міністерства охорони здоров'я Віктор Ляшко чітко підтримав даний спосіб вакцинації. Він зазначає, що новий епідемічний сезон грипу продемонструє ефективність цієї практики.

Кузін зазначив, що аптеки не проявляють інтересу до організації вакцинації.

Крім того, розглядають можливість реімбурсації (повне або часткове відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту за програмою медичних гарантій) імунобіологічних препаратів, які включені до національного календаря щеплень, повідомив міністр.

"Але ми все моделюємо в бік економіки. Ми повинні розуміти, наскільки зросте вартість календаря щеплення, якщо ми запустимо реімбурсацію, і зрозуміємо, як вона буде працювати. Дискутуємо", -- додав він.

Успішність управління медсистемою

Підсумовуючи тривале обговорення нагальних питань у сфері охорони здоров'я, редакторка відділу "Здоров'я" LB.ua Ірина Андрейців звернулася до ключових учасників медичної реформи з питанням про те, який відсоток управлінців, на їхню думку, може вважатися якісними в медичній системі — тих, хто здатен приймати важливі рішення. Сьогодні ми спостерігаємо значний відтік спеціалістів з державних медичних установ до приватного сектору. Андрейців зазначає, що це відбувається не лише через вищі зарплати, але й завдяки кращим можливостям для професійного розвитку, більш якісному навчанні, а також можливості працювати безпосередньо з пацієнтами, а не лише з паперами та оновленням даних.

Зображення: Олександр Ратушняк редакторка відділу "Здоровʼя" LB.ua

Голова Національної служби здоров'я України Наталія Гусак зазначає, що основною відмінністю між приватними і державними медичними установами є управлінська структура. Саме від неї залежить успішність будь-якої організації, незалежно від її форми власності. За її спостереженнями, успішних управлінців у медичній системі наразі налічується не більше 20%.

"На жаль, це ті, хто був лідером на старті реформи, до них не додалося більшої кількості людей, які могли б якісно вести свій заклад. Ми винні в цьому всі разом: ми, експертні кола, які проводять роботу із закладами охорони здоров'я, міжнародні партнери, які чомусь робили ставки на одних і тих самих, не вирощуючи за ці роки інших якісних лідерів. Та мені здається, що ми цю помилку визнали і можемо рухатися далі.

Дослідження агенції здоров'я показало, що за час війни -- і ми це відчуваємо в рамках партнерства і в рамках виконання договорів -- відбувся відтік кадрів саме управлінської ланки. Ми маємо значну частину заміни керівників у закладах, особливо на півночі, сході і півдні. І це ускладнює роботу безумовно", -- констатувала керівниця НСЗУ.

Проблеми з освоєнням фінансування в рамках програми медичних гарантій з’явилися через неефективність управлінських структур. Як зазначає Наталія Гусак, медичні заклади отримали автономію, але неправильно її зрозуміли. Наразі ситуацію намагаються виправити, вже розроблено нові підходи та інструменти.

Зображення: Олександр Ратушняк

"Сподіваюся, що успішних управлінців можна буде оцінити лише в 20 відсотках, -- поділився своїми міркуваннями народний депутат Михайло Радуцький. -- Лише кілька закладів можуть похвалитися успіхом: Львівський перинатальний центр, Unbroken та інші. У Києві також є подібні організації. Але в цілому, не вважаю, що їх більше ніж 20 %."

Саме з цієї причини, підкреслив підприємець Ігор Ліскі, Міністерство охорони здоров'я повинно розробляти політику та сприяти інвестиційній здатності. Це включає можливість просувати на передові позиції талановитих, розумних та ефективних фахівців, забезпечувати їм умови для реалізації їх потенціалу, мотивувати та підтримувати їх. У такому випадку конкуренція зміниться, зосередившись не на довірі, а на якості наданих послуг, додав він.

Підсумовуючи обговорення, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко зазначив, що може безперервно говорити не лише про виклики, а й про результати, які вже можна побачити. "Країна, яка не вміє цінувати свої досягнення, завжди буде оповита суперечками щодо того, як хтось інший міг би виконати завдання краще," — підкреслив Ляшко.

Він визнає, що озвучені під час панельної дискусії проблеми дійсно є, проте він пишається результатами, яких досяг на посаді міністра за чотири роки.

Коли ми обговорюємо реформування системи охорони здоров'я, важливо усвідомлювати, що не має значення, хто займає посаду міністра або голови комітету — це наша спільна відповідальність. Вона стосується не лише пацієнтів, але й медиків, управлінців, чиновників та законодавців. У цьому комплексному середовищі ми повинні уважно слухати одне одного та оперативно реагувати на виникаючі проблеми.

На жаль, система охорони здоров'я не є тією галуззю, де рішення, ухвалені сьогодні, можуть дати результат уже завтра. Плоди цих рішень ми можемо побачити лише через кілька років, а інколи й десятиліть. Проте, ми обов'язково відчуємо їхній вплив, -- підсумував міністр.

Зображення: Олександр Ратушняк Спікери і модераторка Соня Кошкіна після дискусії