Як виглядатиме 2026 рік: прогнози на обкладинці журналу The Economist
Щороку видання The Economist перед Новим роком публікує обкладинку, яку вважають своєрідним ребусом, в якому зашифровані прогнози на наступний рік. Цього року тут чимало дивних об'єктів: човен вікінгів; геймпад, підключений до мозку; суховантаж, що стріляє з гармат; а ще -- багато пігулок та шприців. На ній також зображено світових лідерів, зокрема президента Зеленського. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Економічний та політичний аналітик Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future, намагався розгадати таємниці, зашифровані на обкладинці журналу The Economist. Його аналіз було опубліковано у колонці на сайті "Еспресо".
За його словами, центральний елемент цього ребусу -- планета у формі футбольного м'яча -- може бути не лише відсиланням до Чемпіонату світу з футболу, який відбудеться 2026 року в США, Канаді та Мексиці, але й означати, що "увесь світ -- це гра", якою хтось маніпулює.
"Зверніть увагу на футболіста в правому нижньому куті — він перебуває поза центром всього безладу, він зовнішній учасник, що завдає удару по планеті. Хто це? Китай? Світовий капітал? Чи, можливо, ті, хто діє в тіні?" — міркує аналітик.
Анатолій Амелін виділив три ключові кольори на обкладинці та надав їм відповідні значення: червоний символізує загрозу, кровопролиття, конфлікт і Китай; синій асоціюється з технологіями, організацією та США; чорний слугує нейтральним, фоновим кольором.
Він вважає, що викликає занепокоєння той факт, що червоний колір переважає.
"Захід переживає занепад, тоді як Схід активно розвивається — це не теорія змови, а те, що нам демонструють відкрито", — зазначає він.
Амелін помітив торт, прикрашений цифрою "250", що означає 250-річчя незалежності США, яке відзначатимуть 4 липня 2026 року. Проте цей торт не виглядає святково, адже він має вигляд, немов готовий до вибуху.
"Конфетті летить у всі боки, змішуючись з ракетами та хаосом. Крем на торті -- це може бути "солодка брехня" про американський успіх. А тепер зверніть увагу: вантажний корабель з гарматами стріляє прямо в цей торт. Зовнішні сили цілять у саму ідею американського ювілею. Збіг? Ви ж розумієте, що в The Economist збігів не буває", -- зазначив аналітик.
Ще одним загрозливим символом цього ребусу Амелін називає гігантський синій кулак з американським прапором, одягнений у наручники. На його думку, це може означати приборкання внутрішніх протестів у США та розкол суспільства під час президентства Трампа.
А тріснутий молоток судді, зображений під тортом, вважає аналітик, може означати руйнування судової системи США.
Одним із найцікавіших символів Амелін назвав зображення людського мозку, підключеного до ігрового контролера.
"Це можна сприймати в буквальному сенсі: Neuralink, нейроінтерфейси, BCI-технології. Але є й метафоричний аспект: покоління, яке сформувалося в епоху екранів, медіамеханізми, 'програмування' через контент," -- зазначив він.
Аналітик висловив думку, що в публікації йдеться про те, що 2026 рік стане turning point для штучного інтелекту, перетворивши його з простого інструмента у важливу інфраструктуру. У цьому контексті алгоритми вже не просто надаватимуть допомогу у процесі мислення, а фактично виконуватимуть його замість людей.
"Виконані Boston Dynamics роботи охоплюють весь периметр обкладинки. Дрони й супутники присутні повсюдно. Це цифровий паноптикум — світ абсолютного нагляду, де немає нічого, що могло б залишитися в тіні," — зазначив він.
Амелін підкреслив, що в цьому році президент США Дональд Трамп знову виступає в ролі ключової фігури. Він не є лише персонажем, а становить важливу складову системи, або ж хаосу, що виникає внаслідок його "диригування". Як наслідок його дій, США можуть "вибухнути" — як в позитивному, так і в негативному сенсі, а світ зазнає фрагментації.
Путін та Сі Цзіньпін — тіні на фоні зліва.
"Хоча вони не на першому плані, їхня роль залишається важливою. Американський протекціонізм, з його гаслом 'Америка понад усе', дивним чином створює можливості для Китаю стати новим світовим лідером", - підкреслив експерт.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу також зображений, що може бути натяком на крихкий мир на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський — на верхньому правому куті, тримаючи бінокль у руках, опущеним униз. Біля нього рухається танк, що наближається. Над ним розгортається червона хвиля.
"Це образ спостерігача, а не активного гравця. Людини, яка дивиться, як інші вирішують її долю. The Economist показує Україну 2026 саме так: втомлену, залежну від зовнішніх рішень, у позиції очікування. Це пророцтво? Попередження? Чи інструкція?" -- розмірковує експерт.
Аналітик підкреслив, що на обкладинці, де перетинаються мечі, розміщено графік, який демонструє історичний спад. З обох сторін розташовані зображення Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа, що символізують торговельний конфлікт.
"Мечі над графіком -- економіка стала полем бою. Тарифи як зброя, санкції як снаряди, ланцюги постачань як лінія фронту. Зламаний знак долара. Американська валюта тріщить. Держборг США наближається до критичної позначки", -- аналізує Анатолій Амелін.
Експерт зазначив, що зміна голови ФРС США у травні 2026 року може стати певним тригером.
Амелін помітив, що на обкладинці видання зображені шприці, таблетки та пігулки. Цікаво, що шприці мчать паралельно ракетам.
"Суміш біотехнологій і штучного інтелекту відкриває нові горизонти. Чи можемо очікувати на 'Пандемію 2.0' восени 2026 року? Обкладинка подає підказки", -- зазначив він.
Анатолій Амелін виокремив три сценарії можливого розвитку подій на основі зображення.
Сценарій перший: геополітичний дрейф. Трамп ескалює, але США ізолюються. Війна в Україні "заморожується". Близький Схід вибухає. Китай посилюється.
Сценарій номер два: фінансова буря. Витрати на оборону перевищують трильйон доларів, а інфляційні процеси ведуть до економічного спаду. Долар втрачає свої позиції. Біржові індекси знижуються.
Сценарій третій: нова епідемія. Біозагроза -- природна чи штучна. Локдауни. Посилення контролю.
Аналітик також висловив припущення про те, що може очікувати Україну, враховуючи натяки, які були озвучені у виданні The Economist: