Яким був Чернігів у шістдесятих: архівні фотографії міста.
Чернігів без сумніву належить до числа стародавніх міст України, оскільки перші сліди людського життя на його землях відносяться до II тисячоліття до нашої ери. Археологічні розкопки в районах Ялівщина та Татарська Гірка підтверджують існування спільнот епохи бронзи, а також ранніх слов'янських культур у подальші часи.
Дослідники виявили, що основи майбутнього міста були закладені племенами сіверян у VII столітті, вибравши для цього вигідні височини над річкою Стрижень. На цих землях, що нині відомі як Вали, вони очищали територію від лісів та створювали перші сільськогосподарські угіддя, готуючи ґрунт для формування одного з найзначніших центрів Русі.
Протягом віків це місто перетворилося з маленького поселення на впливовий політичний центр, особливо досягнувши розквіту в IX столітті. Незважаючи на зміни, що приніс час, Чернігів зберіг свою неповторну ідентичність, гармонійно поєднуючи тисячолітню спадщину з активним розвитком у наступних періодах.
Нещодавня публікація рідкісних фотографій у соцмережах стала справжнім подарунком для тих, хто прагне побачити, як виглядало місто шістдесят років тому.
У фейсбук-спільноті "Старий Чернігів" оприлюднили добірку кадрів, що переносять глядача у 1960-ті роки. На знімках зафіксоване повсякдення мешканців: черги біля магазинів "Тканини" та "Новинка", жваві перехрестя вулиць Шевченка та Борисоглібської, а також атмосферний відпочинок на лівому березі Десни. Ці візуальні свідчення епохи демонструють період, коли місто почало стрімко змінюватися, перетворюючись на потужний промисловий та освітній хаб.
Друга половина XX століття стала для Чернігова часом небаченої індустріалізації. Починаючи з 1950-х років, у місті з'явилися такі гіганти, як "Хімволокно", камвольно-суконний комбінат та ТЕЦ, що дозволило місту нарешті відмовитися від постачання електроенергії з сусідніх областей. Саме у 1964 році відбулася знакова подія -- запуск першого тролейбусного маршруту, який з'єднав залізничний вокзал із промисловими районами. Всього за рік парк електротранспорту розрісся до 32 машин, ставши символом технічного прогресу та зручності для тисяч працівників новозбудованих заводів.
Паралельно з промисловістю розвивалася і військова слава міста. Чернігівське вище військове авіаційне училище, створене у 1951 році, стало справжньою кузнею кадрів для підкорення неба. За роки його існування тут підготували понад шість тисяч асів, серед яких були дев'ять космонавтів, зокрема і майбутній перший астронавт незалежної України -- Леонід Каденюк. Це підкреслювало статус Чернігова як міста, де народжуються легенди авіації.
Швидке зведення промислових об'єктів стало каталізатором демографічного зростання: за три десятиліття чисельність населення зросла втричі, перевищивши 300 тисяч осіб. Це стимулювало владу до масового будівництва житлових комплексів, в результаті чого з'явилися знайомі всім панельні будинки на вулиці Рокосовського та згодом район Масани. Міська інфраструктура швидко розвивалася, включаючи нові об'єкти, такі як Палац піонерів, готель "Градецький" та ляльковий театр, які стали важливими складовими культурного життя Чернігова в той час.
Однак кінець 1980-х років приніс серйозні виклики. Першим тривожним знаком стала катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції, яка змусила тисячі ліквідаторів з Чернігова йти на ризик заради порятунку людства. Незабаром соціалістична система почала відчувати занепад, що призвело до браку основних товарів та введення купонної системи для здійснення покупок. Незважаючи на ці економічні труднощі, Чернігів вистояв, зберігаючи свою велич та пам'ять про кожну епоху, яка тепер зафіксована на пожовклих архівних фотографіях.
