Юрген Габермаc (18 червня 1929 - 14 березня 2026)
Відомий німецький філософ і соціолог Юрген Габермас пішов із життя у віці 96 років цієї суботи в Штарнберзі. Про цю сумну подію повідомила його родина, а також її підтвердило відоме німецьке видавництво Suhrkamp Verlag у короткому некролозі.
Про його величезну спадщину вже написано багато, і ще багато поколінь філософів продовжать аналізувати та дискутувати на цю тему. Розуміючи всю серйозність наслідків такої оцінки, наважуся лише зазначити, що світ, можливо, втратив останнього філософа епохи Просвітництва. Він був видатним інтелектуалом, який зміг зберегти космополітичний світогляд мислителів Модерну, завдяки своїй здатності комунікативно інтерпретувати універсальність колективного розуму, не обмеженого національними кордонами.
З самого початку російської повномасштабної агресії проти України у 2022 та 2023 роках Габермас виступив у ролі експерта і коментатора цієї війни. Він настійливо закликає до переговорів, вважаючи їх єдиним раціональним шляхом для вирішення військового конфлікту між російським агресором і українською стороною. Згідно з його філософськими та життєвими переконаннями, ідеї ліберальної демократії набувають універсального значення в сучасному світі. Таким чином, специфічні культурні та національні особливості не повинні ставати на заваді створенню спільного всесвіту людства.
За інформацією, наданою Suhrkamp Verlag, "Теорія комунікативної дії", видана в 1981 році, є ключовим твором автора. Він здобув статус одного з найзначніших інтелектуалів Федеративної Республіки Німеччина завдяки своїм концепціям щодо демократичного процесу ухвалення рішень, ідеї "дискурсу без домінування" та досягнення консенсусу під час обговорень. Габермас спирався на уявну дискусійну ситуацію, вільну від насильства, де вирішальним є лише найсильніший аргумент.
Досвід війни російського світу проти України - війни, у який йдеться про саме існування її національного цілого і кожного з нас як саме українського громадянина. В цій, екзистенціальній, війні немає жодних "гуманних" обмежень. Як точно сказано - цей "вибір між виживанням і знищенням залишає не надто багато варіантів для переговорів; і якщо постає такий вибір, все, що може зробити справжня людина, це боротися з усією люттю, хитрістю та силою, які вона може зібрати. Зробити щось інше означає позбавитися життя та бути виключеною" (Mackenzie). Ця війна остаточно засвідчила, що вмерло навіть те місце, у мирному спокої якого під майже 80-річною військовою парасолькою США і НАТО Європі, й, до речі, нам також, можна було думати про непереборну силу ще незавершеної просвітницької раціональності.
Що чекати далі? Це питання, яке зараз, як ніколи, є актуальним - що очікує нас і які нові горизонти відкриває філософська думка. Для нас це, безперечно, перемога гідності нації, що завершує жорстокий конфлікт з "русскім міром". Дозвольте мені висловити свою думку щодо філософського аналізу: ми завершили епоху універсалістського підходу до розуміння людства. Від основ мирного Просвітництва та юдеохристиянської традиції ми перейшли до визнання національних світів як автономних суб'єктів у глобальному контексті. Це означає, що національна ідентичність - і я підкреслюю: національна ідентичність у її культурному та громадянському вимірі, а також у єдності культури і демократії, етнічних та універсальних прав людини - є не лише паспортною ідентифікацією на міжнародному рівні, а й вихідною точкою філософського осмислення "тут і тепер". І, як виявляється, лише комунікації недостатньо для досягнення мирного співіснування.
Відхід Юргена Габермаса з активної філософської діяльності та його ролі експерта-журналіста співпав з глибоким усвідомленням глобальних змін. Його геній, як одного з найвідоміших філософів і соціологів сучасності, завдяки незламному захисту і вірі у розум, жорстко зіткнув нас із безмірною реальністю — війною між національними інтересами, що замінила комунікативну раціональність.
На цьому шляху нам належить ще багато роботи для глибокого розуміння його інтелектуальної спадщини у всіх її аспектах.
