Захід 2025: чи застосує Росія військові навчання в Білорусі для створення провокацій?

Речник Державної прикордонної служби України Руслан Демченко поділився інформацією про ймовірні провокації з боку Росії на кордоні з Білоруссю в період навчань "Захід 2025". Видання "Фокус" проаналізувало, яким чином ці навчання можуть використовуватися як прикриття для агресивних дій, а також яку роль у цьому процесі відіграють США та Китай.

Речник ДПСУ Руслан Демченко в коментарі телеканалу "Київ 24" заявив, що з 12 по 16 вересня зростає загроза провокацій з боку військ РФ на кордоні з Білоруссю у рамках навчань "Запад 2025".

"І, напевно, найбільший такий ризик, це відбуватиметься в вересні місяці, з 12 по 16 вересня, коли триватиме активна фаза цих навчань", -- зазначив спікер ДПСУ.

Проте Демченко зазначив, що на даний момент на кордоні з Білоруссю немає жодних незвичайних обставин.

Керівник програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук у своєму інтерв'ю для BBC Україна підкреслює, що Росія регулярно проводить великомасштабні навчання, що відбуваються за чотирирічним циклом під назвами "Запад", "Восток", "Центр" і "Кавказ". Ці маневри свідчать про підготовку до можливих бойових дій у різних регіонах. Деякі з цих навчань, такі як "Кавказ-2008" та "Запад 2021", вилилися в реальні військові конфлікти.

Згідно з оцінками військових експертів НАТО, заплановані навчання "Запад 2025" можуть стати підготовкою до можливих провокацій щодо держав, розташованих на східному фланзі Альянсу. Це також може слугувати перевіркою здатності НАТО виконувати свої зобов'язання відповідно до 5 статті Статуту колективної оборони.

Лакійчук підкреслює, що в ході таких навчань війська займають позиції та перебувають у стані готовності до дій. У 2022 році, після аналогічних маневрів, Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, що демонструє ймовірність перетворення тренувань на бойові дії. Проте не всі навчання призводять до конфліктів.

Лакійчук підкреслює, що Росія проводить оцінку оперативної ситуації, враховуючи можливого супротивника.

"Під час навчань війська перебувають у стані готовності та можуть швидко розгорнутися за командою. Так сталося в 2022 році: спочатку вони відпрацювали сценарій вторгнення, а згодом це переросло у реальну військову операцію. Тому такі тренування дійсно можуть свідчити про ймовірність переходу до активних бойових дій. Проте це не означає, що кожні навчання обов'язково завершуються таким чином," - зазначає військовий експерт.

За словами військового експерта Дмитра Снєгірьова, наразі немає підстав стверджувати, що Білорусь готується стати плацдармом для нової агресії з боку Російської Федерації. Зокрема, за даними Державної прикордонної служби України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України, на території Білорусі не фіксується формування контингенту для вторгнення. Відсутні ознаки, які могли б свідчити про підготовку до наступальних дій, такі як накопичення важкої бронетехніки, розгортання польових таборів чи переміщення значної кількості особового складу. Ці фактори є ключовими індикаторами підготовки до військових операцій, і наразі вони не спостерігаються.

Ситуація на білорусько-українському кордоні перебуває під пильним контролем українських спецслужб. Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов наголосив, що очільник Білорусі Олександр Лукашенко, ймовірно, не дозволить російському керівництву використати територію своєї країни як транзитний пункт для вторгнення в Україну. Така позиція Лукашенка зумовлена як внутрішньополітичними, так і зовнішніми факторами, які впливають на його рішення. Зокрема, Білорусь перебуває під впливом міжнародних гравців, які зацікавлені в стабільності регіону.

"Міжнародні чинники, зокрема позиції США та Китаю, відіграють вирішальну роль у запобіганні дестабілізації ситуації. Обидві держави мають свої інтереси в регіоні, які не сприяють загостренню конфлікту. Сполучені Штати активно намагаються зменшити вплив Росії на пострадянському просторі, використовуючи дипломатичні ініціативи. Наприклад, бесіда між президентом США Дональдом Трампом і Олександром Лукашенком, а також візит високопосадовця Келога до Білорусі демонструють підвищену увагу Вашингтона до ситуації в Білорусі. Ці дії свідчать про прагнення США вивести Білорусь із зони військово-політичного впливу Росії, що фактично ізолює останню навіть у межах її традиційних інтересів," – зазначив експерт у коментарі для Фокусу.

Снєгірьов висловлює думку, що Китайська Народна Республіка сприймає Білорусь як ключовий майданчик для розширення своїх економічних та політичних впливів у Європі. Пекін прагне забезпечити стабільність білоруської політичної системи, оскільки будь-які кризові ситуації можуть поставити під загрозу китайські інвестиції та проєкти в цьому регіоні. Таким чином, синергія американського та китайського впливу створює обставини, за яких ймовірність штучних провокацій з боку Росії значно зменшується. Обидва ці світові гравці виступають як стримуючі сили, які обмежують можливості Москви дестабілізувати ситуацію в Білорусі.

Водночас Снєгірьов застерігає, що повністю виключати сценарій провокацій не можна.

Одним з основних аспектів російської присутності в Білорусі є наявність від 4 до 5 тисяч бійців приватної військової компанії "Вагнер" на її території. Ця група володіє значним бойовим досвідом, високою мотивацією та потенційною готовністю до дій, що робить її серйозною силою. Росія може скористатися такими підрозділами для створення нестабільності, якщо вирішить активізувати свої плани. Цей фактор залишається важливим ризиком, за яким необхідно уважно спостерігати, -- підкреслив експерт.

Керівник сектору безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" зазначає, що на даний момент немає чітких ознак підготовки наступу з північного напрямку, проте загроза все ще існує. Він підкреслює, що активізація білоруської армії у війні може стати реальністю внаслідок політичних рішень Москви, що вимагатиме належного контролю над збройними силами Білорусі. Лакійчук акцентує на важливості розвідувальної діяльності для своєчасного виявлення можливих загроз.

"Україні варто з обережністю підійти до цих навчань. Необхідно бути готовими до того, що в процесі їх проведення можуть бути відпрацьовані дії, які в майбутньому можуть мати місце на північному кордоні України", -- зазначає експерт.

Нагадуємо, що Білорусь створює бригаду спецпризначенців поблизу кордону з Україною перед запланованими спільними навчаннями з Росією. Чи є це підготовкою Мінська до збройного конфлікту, чи ж Лукашенко використовує ситуацію як політичний маневр для підвищення тиску та іміджу? Фокус розглядає, що може стояти за цими кроками та які можуть бути їхні наслідки.

Також Фокус взяв інтерв'ю у підполковника Третього армійського корпусу Максима Жоріна. Він розповів про ситуацію на фронті, озброєння, корпусну модель армії та можливість перемоги без розпаду Росії.