Залужний або Зеленський: як оцінювати популярність під час конфлікту?
Трамп назвав Зеленського "диктатором без виборів", той натомість каже про всенародну довіру. До дискусії підключився й Путін, згадавши про Залужного. Скільки ж українців насправді підтримують президента України?
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський віддав вказівку скористатися "всіма можливими ресурсами для соціологічних досліджень", щоб продемонструвати Білому дому, що його політичні рейтинги значно перевищують чотири відсотки, про які говорить президент США Дональд Трамп. На думку Зеленського, для проведення необхідних опитувань знадобиться "тиждень-два". Проте вже 23 лютого він заявив, що його діяльність підтримує 65 відсотків українців.
Президент України не розкрив джерело цих даних, але з останніх публікацій випливає: йдеться вочевидь про опитування "Ставлення до окремих європейських лідерів", проведене соціологічною групою "Рейтинг" 20-21 лютого серед 1200 респондентів. За його результатами майже третина опитаних абсолютно довіряє голові держави, ще третина скоріше довіряє президентові, тоді як не довіряють йому ще близько 34 відсотків.
Більше того, дані дослідження показують, що ставлення українців до Зеленського покращується, що є майже безпрецедентним явищем з моменту початку повномасштабного вторгнення. Під час попередніх опитувань у січні рівень довіри становив 57%, а в листопаді знизився до 53%.
Про менш значну підтримку свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) серед тисячі опитаних. За даними цього дослідження, на початку лютого 57% респондентів висловили довіру Володимиру Зеленському, причому кількість його прихильників перевищувала 50% у всіх областях України.
Проте результати КМІС викликали жорстку критику з боку Ілона Маска, керівника департаменту урядової ефективності США. Він вважає, що це свідчить про упередженість інституту, зокрема через інформацію про можливе фінансування від USAID.
Читайте також: Призупинення допомоги USAID: які проєкти під ударом в Україні?
Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, спростовує висунуті йому звинувачення, зазначаючи, що його організація не отримувала фінансування з американських грантів. Він також підкреслює, що дослідження, про яке йдеться, було проведене виключно за його власною ініціативою. Соціолог ставить під сумнів дані, на які посилається адміністрація Трампа, зокрема інформацію про 4% підтримки. "Підтримка дій і довіра - це різні поняття, тому ми відстежуємо їх окремо. Так, згідно з нашим іншим дослідженням, рівень підтримки Зеленського був навіть вищим на кілька пунктів, ніж рівень довіри", - зазначає Грушецький у бесіді з DW.
На фоні обговорення рівня довіри українців до президента спостерігається зростання цих показників, зазначає виконавчий директор КМІС, посилаючись на свіжі дані з поточного дослідження, яке проводить його інститут. "Це, хоча й є тимчасовим явищем, вже не вперше демонструє: коли президент представляє країну на міжнародних форумах та працює над залученням західної допомоги, його рейтинги підвищуються. Натомість, варто лише загостритися внутрішнім проблемам - таким як корупція чи мобілізація - як довіра починає знижуватися", - підкреслює соціолог.
Цікаво, що результати недавнього дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", показали, що 91% опитаних виступили проти ведення переговорів між США та Росією щодо завершення війни без участі України. При цьому 64% українців підтримують ідею прямих мирних переговорів між Києвом і Москвою.
Різні українські соціологічні компанії, з різним рівнем авторитетності, також проводять оцінку підтримки та довіри до політиків і інститутів. Проте спільною рисою для всіх є зменшення географічного охоплення їхніх досліджень через втрату територій України. Виконавчий директор КМІС зазначає: "Ми досі проводимо телефонні опитування в зонах, де є мобільний зв'язок, але відмовились від особистих інтерв'ю в Херсонській та Донецькій областях через небезпеку".
Яким чином думка мешканців окупованих територій може змінити результати досліджень? Визначити це майже неможливо, адже люди, що перебувають під постійним контролем російських властей, бояться давати відповіді на будь-які запитання, зазначає Олексій Гарань, професор політології в Національному університеті Києво-Могилянської академії. "Проте навряд чи вони матимуть можливість проголосувати на потенційних виборах, тож їхня думка навряд чи вплине на легітимність президента", - пояснює він у бесіді з DW. Гарань також є радником Фонду "Демократичні ініціативи", який займається проведенням соціологічних досліджень.
Думка українських біженців, які осіли в Європі та за її межами, залишається недостатньо дослідженою. Як зазначає Антон Грушецький, рівень довіри цих людей до певних політиків і інституцій незначно відрізняється від показників усередині України. Соціолог також підкреслює, що інтерес біженців до української політики поступово зменшується. У травні 2024 року близько третини з 801 опитаного КМІС українця, що живе в Польщі, Німеччині та Чехії, висловили байдужість до новин з України, і лише третина з них виявила бажання голосувати на наступних виборах.
Читайте також: Українців перестали пускати до Німеччини? Кого саме і чому
Цього тижня тему рейтингу президента Зеленського підняв також Володимир Путін. "Насправді не має значення, скільки відсотків у нього (Зеленського. - Ред.) - чотири чи більше. Головне інше: за нашими даними, його рейтинг вдвічі нижчий, ніж у його ймовірного найближчого політичного конкурента. Це пан Залужний, колишній командувач Збройних сил України, якого відправили до Лондона. У нього рейтинг вдвічі вищий," - зазначив кремлівський лідер у бесіді з російськими журналістами.
Антон Грушецький вважає, що такі порівняння не є зовсім доречними, оскільки Валерій Залужний досі не висловив своїх політичних амбіцій. "Незважаючи на це, його та інших військових командирів вже не вперше залучають до оцінки рейтингів на майбутніх виборах. Це може спотворювати реальність, адже військові, які користуються високим рівнем довіри в суспільстві, можуть забирати голоси у інших кандидатів", - зазначає експерт.
Ознайомтеся також: Військові та вибори - що приховує експеримент з вибором керівника сухопутної академії?
Соціологічні агентства регулярно виконують дослідження, що стосуються можливих результатів гіпотетичного голосування на парламентських та президентських виборах, за замовленням різних політичних сил. Проте, під час війни їхні висновки не розголошуються широкій аудиторії. "Ми не публікуємо ці дані, оскільки вони можуть призвести до дестабілізації в країні," - зазначає Олексій Гарань.
Однак обговорення майбутніх виборів, яке стає все більш актуальним, порушило цю неформальну угоду серед українських соціологів. Наприклад, минулого тижня "Українська правда" опублікувала детальні результати опитування, проведеного "Центром соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС". Ця компанія має опосередкованого співвласника в особі Ігоря Гриніва, який є депутатом Верховної Ради VIII скликання від "Блоку Петра Порошенка" та очолював виборчі кампанії п’ятого президента України.
Під запитанням "За кого ви особисто проголосуєте на виборах президента, якщо вони відбудуться найближчим часом?" дослідники "СОЦИСу" розмістили список аж із 13 кандидатів. Окрім Залужного, в ньому ще троє військових: начальник Головного правління розвідки Кирило Буданов (проголосували б 3,2 відсотка респондентів), командири 3-ї окремої штурмової бригади Андрій Білецький (2,8 відсотка) і бригади Нацгвардії "Азов" Денис Прокопенко, зазначений лише під позивним "Редіс" (1,3 відсотка).
Проте, відповідно до результатів опитування "СОЦИС", колишній головнокомандувач здобув би перше місце на гіпотетичних виборах, отримавши 27,2% голосів респондентів. Лише 15,9% опитаних були готові підтримати Володимира Зеленського для його другого терміну, хоча протягом минулого року його популярність поступово знижувалась. Петро Порошенко міг би зайняти лише третю позицію з 5,6% потенційних голосів. Водночас, значна частина респондентів, а саме 21,6%, все ще не ухвалила рішення щодо свого вибору у лютому.
