Попередження Китаю про транснаціональні шлюбні шахрайства виявляє проблеми торгівлі людьми.

Знімок екрану з відео "Банґладешські наречені: темний бік шлюбного ринку Китаю" з ютуб-каналу News China. Сумлінне використання.
25 травня посольство Китаю в Банґладеші оприлюднило офіційне звернення, в якому закликає своїх громадян дотримуватися законодавства, що регулює транскордонні шлюби, і бути обережними з незаконними шлюбними агентствами та посередниками, які активно рекламують свої послуги у соціальних мережах. У повідомленні також міститься попередження щодо "придбання іноземних дружин" і рекомендація ретельно розглянути можливість укладення шлюбу в Банґладеші, оскільки це може призвести до ризику втрати як фінансових ресурсів, так і особистих зв'язків. Посольство також зазначило, що китайські громадяни, які беруть участь у незаконних транскордонних шлюбах, можуть зіткнутися з юридичними наслідками, зокрема переслідуванням і арештом за звинуваченням у торгівлі людьми.
У останній час шлюбні агенти активно займаються поєднанням банґладешських жінок з китайськими чоловіками. Коли ви вводите запит "банґладешські дівчата" (孟加拉女孩) у китайських соціальних мережах чи на платформі електронної комерції "Xiaohongshu" (укр. "Червона книжечка"), вам відкриваються численні фотографії молодих жінок із південноазійською зовнішністю.
Багато китайців вважають, що жінки з Бангладеш мають бажання вийти заміж у Китаї через різницю у весільних звичаях. У Китаї зазвичай наречений виплачує віно (彩礼) родині нареченої, тоді як у Бангладеш зазвичай придане (যৌতুক) надає сама наречена. Через цю різницю деякі вважають, що укладення шлюбів за домовленістю з китайськими чоловіками може звільнити дівчат з Бангладеш від важкого тягаря посагу.
Стереотипи, які представляють жінок з Бангладеш як "жертв сексуальної експлуатації", лише підсилюють індустрію знайомств. Коли шукати "бангладешських дівчат" на китайській платформі Weibo, можна натрапити на численні пости, що висвітлюють проблеми дитячих шлюбів, неповнолітньої проституції та убогості. Шлюбні агентства використовують ці наративи, щоб переконати, що переїзд до Китаю відкриє їм двері до кращого життя.
Однак шлюбні домовленості часто виявляються шахрайством. Згідно з Верховною народною прокуратурою Китаю, у проміжок з січня 2024 р. до березня 2025-го, правоохоронні органи заарештували 1 546 людей за злочинну діяльність, включно з торгівлею людьми та шлюбними аферами. У деяких випадках, онлайн "кохані" ошукали чоловіків на мільйони юаней, в інших -- жінок викрадали до Китаю та неодноразово продавали різним китайцям.
У 2024 році з'явилися повідомлення про викрадення та продаж жінок з Бангладеш до Китаю під виглядом обіцянок заміжжя. Особливо постраждали корінні мешканки Читтангонгських гір, які мають сино-тибетські риси, що нагадують етнічні групи Китаю. За цими злочинними схемами стоять транснаціональні кримінальні угруповання, які експлуатують вразливі жінки та сім'ї з маргіналізованих спільнот.
Однак деякі джерела, наприклад, приватне медіа RTV, подають транскордонні шлюби між жінками з Бангладеш та китайцями як зразки романтичного тріумфу.
Крім Банґладешу, весільні агенції також надають послуги китайським чоловікам, які шукають наречених з інших країн Південної та Південно-Східної Азії, таких як В'єтнам, Пакистан, Філіппіни та інші.
З 2015 року Китай активно інвестує в Пакистан через Китайсько-Пакистанський економічний коридор (КПЕК), що складається з численних проєктів у сфері портів, доріг, залізниць і енергетики. Це призвело до збільшення кількості шлюбів між пакистанськими жінками та китайськими чоловіками. Часто такі союзи укладалися без належної перевірки, під впливом обіцянок про покращення життя. Проте, багато з цих жінок стали жертвами торгівлі людьми та сексуальної експлуатації.
У травні 2019 року щонайменше 20 пакистанських дівчат повернулися на батьківщину після того, як стали жертвами фіктивних шлюбів і потрапили в пастку в Китаї. Багато з них розповіли про примусові заняття проституцією та про погрози з боку своїх експлуататорів, зокрема, щодо можливого вилучення органів у разі непокори.
У відповідь на ситуацію Федеральне агентство розслідувань Пакистану активізувало свої дії проти фальшивих шлюбів та мереж, що займаються торгівлею людьми. У травні 2019 року в Лахорі були затримані 11 громадян Китаю та двоє їхніх спільників з Пакистану. Крім того, китайська влада направила спеціальну оперативну групу для надання допомоги в розслідуванні.
Цей відео звіт від RadioFreeEurope, створений у липні 2019 року, ілюструє, яким чином мережі торгівлі людьми вводять пакистанських жінок в оманливі шлюбні угоди.
У жовтні 2019 року організація "Г'юман Райтс Вотч" висловила глибоке занепокоєння з приводу нелегального вивозу пакистанських жінок, які стають нареченими, до Китаю, та закликала пакистанську владу терміново вжити заходів для вирішення цієї проблеми.
Згідно з численними джерелами, які стали відомі після переслідувань у травні 2019 року, приблизно 600 дівчат з Пакистану були продані в якості наречених китайським чоловікам. Християнки з бідних та маргіналізованих спільнот стали особливою мішенню для торгівлі людьми. Деякі пастори з громади обманювали сім'ї, обіцяючи їм значні суми грошей — від сотень до тисяч доларів. Часто жінок відправляли до Китаю, де вони потрапляли у насильницькі шлюби, а потім, через кілька місяців, намагалися втекти, повертаючись додому з невиліковними травмами, включаючи досвід групового зґвалтування, фізичного насильства і, в деяких випадках, вагітність.
У грудні 2019 р. посольство Китаю у Ісламабаді зробило заяву, в якій заперечило нещодавні звіти ЗМІ про те, що пакистанських дівчат та жінок досі продавали китайським чоловікам. Посольство наголосило, що у травні 2019 р. Китай та Пакистан співпрацювали заради ліквідації незаконних шлюбних агентств.
Не так давно, у травні 2025 року, Федеральне бюро розслідувань Пакистану затримало трьох підозрюваних у аеропорту Ісламабаду: Шогі, який використовував псевдонім Юсуф, Абдул Рехмана та Наумана. Вважається, що ці особи були частиною злочинної мережі, яка займалася переправленням пакистанських жінок до Китаю під виглядом укладення шлюбів.
Китай стикається з серйозним гендерним дисбалансом: за даними сьомого перепису населення 2020 року, чоловіків на приблизно 34,9 мільйона більше, ніж жінок. Це явище зумовлене "політикою однієї дитини" та культурними упередженнями на користь синів. У 2024 році кількість зареєстрованих шлюбів досягла рекордно низького рівня — всього 6,1 мільйона, що є найменшим показником з 1980 року.
Найяскравіший гендерний дисбаланс спостерігається в сільських районах Китаю, де традиційне упередження на користь синів залишається актуальним. Водночас багато освічених жінок залишають ці регіони, переїжджаючи до міст у пошуках рівних можливостей.
Незважаючи на заборону китайського уряду щодо діяльності приватних осіб та організацій в ролі транскордонних шлюбних посередників, чимало з них продовжують працювати в соціальних мережах, таких як Douyin і Xiaohongshu. Згідно з інформацією, брокери за свої послуги вимагають від клієнтів від 500 юанів (2 893 грн) до 180 000 юанів (1 041 511 грн).