Завдання та реалії: яким чином поліпшити регіональну політику у процесі євроінтеграції? | UACRISIS.ORG
Євроінтеграція — це не лише політичний аспект, а й глибока зміна всієї системи управління, економічної структури та соціальних відносин. Успішність цього процесу значно залежить від ефективної регіональної політики та можливостей місцевих громад. Україна має в цьому контексті особливий досвід. У 2014 році країна уклала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом і одночасно розпочала масштабну реформу децентралізації, затвердивши концепцію трансформації місцевого самоврядування. З того часу євроінтеграційні процеси та децентралізація розвиваються синхронно.
Новим каталізатором для процесу стало нещодавнє отримання від Європейської комісії ключових вимог щодо формування нової архітектури регіональної політики. Для обговорення цієї важливої теми Український кризовий медіа-центр запросив законодавців, представників уряду та місцевого самоврядування. Серед учасників були Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе, народний депутат України Віталій Безгін, начальник відділу забезпечення переговорного процесу та роботи з інституціями ЄС Міністерства розвитку громад та територій України Олександр Ніколаєв, а також міський голова Долини Іван Дирів з Івано-Франківської області.
Згідно з думкою Іванни Климпуш-Цинцадзе, надання Україні переговорних позицій у всіх сферах, незважаючи на політичні виклики, створює виняткове "вікно можливостей", яке є шансом, що не варто упускати.
"Кластер "Основи" з верховенством права, функціонуванням демократичних інституцій, реформою публічного врядування, антикорупційна історія - це ті речі, які будуть принциповими для всього, що ми будемо робити. Це стосується регіональному розвитку, екології, економіки загалом, транспорту, енергетики. Все це має мати основу, довкола якої ми будемо, можливо, якісь нюанси змінювати", - відзначила політикиня.
Вона акцентувала увагу на кластері, в якому Україна вже досягла значних успіхів — це сфера спільної зовнішньої та безпекової політики. Тут спостерігається високий рівень узгодженості з Європейським Союзом. Проте в інших напрямках необхідно докласти значно більше зусиль. Це не свідчить про те, що країна лише розпочала свій шлях — вже зроблено чимало. Однак до повного завершення реформ ще залишаються великі відстані.
Депутатка Верховної Ради також наголосила на необхідності уникати надмірного оптимізму у публічних висловлюваннях, підкресливши, що обіцянки про повноцінне членство в ЄС у найближчому майбутньому є малоймовірними.
"Я прагну, щоб ми щиро обговорювали ситуацію в Україні, не обіцяючи нездійсненні речі, а акцентуючи на реальному досягненні повноцінного членства в Європейському Союзі до 2027 року. Це було б несправедливо по відношенню до українців. Таке ставлення також не враховує труднощі, з якими стикається країна в цій жорстокій боротьбі за виживання і світле майбутнє", - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе, пояснюючи свою позицію.
За словами Віталія Безгіна, сучасний стан євроінтеграції в Україні виявляє ряд суперечливих наслідків. Зокрема, у сфері регіональної політики та політики згуртованості спостерігається зростаюча нерівність між різними територіями. Хоча європейські програми співпраці вже відкриті для участі, не всі громади мають рівний доступ до цих інструментів. Регіони з кращими кадрами, вигідним географічним положенням і відносною стабільністю в безпековій сфері активно використовують наявні ресурси. Натомість райони, які зазнали найбільших втрат через війну, часто стикаються з обмеженими можливостями для участі в таких програмах, що лише поглиблює існуючий розрив у розвитку.
Однією з основних проблем є механізм публічних інвестицій. У воєнний час перспективне планування стає надзвичайно важким завданням: проекти, що були заплановані, можуть втратити свою значущість за короткий проміжок часу. Паралельно існуючі процедури не завжди сприяють швидкому внесенню коректив. Це створює перешкоди для залучення інвестицій та участі в державних ініціативах.
"Україна має адмінтерустрій досить непоганий, як на мене, якщо порівнювати навіть з країнами-чланами Європейського Союзу. Україна має часткову бюджетну децентралізацію, бо впирається, наприклад, в питання подальшого адміністрування місцевих податків. Цього інструменту немає, а давайте чесно, голова громади, особливо сільської, точно знає краще за податкову, хто там сплачує податки, а хто не сплачує", - продовжив народний депутат.
Ще одна складність полягає в неоднозначності вимог. У антикорупційній сфері критерії чітко визначені і зрозумілі, що дозволяє їх виконувати поетапно. Натомість у регіональному розвитку вимоги є більш широкими — це стратегічне планування, координація та розвиток інституційної спроможності. Така невизначеність ускладнює реалізацію завдань, особливо на рівні місцевих органів влади.
Також Віталій Безгін підкреслив важливість кадрового питання. Для збереження кваліфікованих фахівців у громадах необхідні як ресурси, так і відповідні стимули. Без таких умов навіть найефективніші інструменти не матимуть бажаного ефекту.
Політика згуртованості є однією з основних стратегій Європейського Союзу. Її основна мета полягає у зниженні соціально-економічних нерівностей між різними регіонами. Це питання стосується як окремих держав, так і всієї території ЄС в цілому.
Європейський Союз працює в рамках семирічного бюджетного циклу. У період 2021-2027 років загальний бюджет перевищує один трильйон євро, і приблизно третина цих коштів спрямована саме на політику згуртованості. Значна частина фінансування надається у вигляді грантів, а не кредитів, що є важливою перевагою для країн-реципієнтів. Як це працює, розповів Олександр Николаєв.
"Яскравим прикладом успішного використання ресурсів є Польща, яка, ставши членом Європейського Союзу, отримувала приблизно 10 мільярдів євро щороку. Ці фінансові вливання суттєво сприяли модернізації інфраструктури, розвитку регіонів та покращенню життєвих умов населення. Для України ж потенціал є ще більш вражаючим. Багато регіонів можуть отримати максимальне співфінансування, що становить до 85% вартості проектів, що означає, що місцеві бюджети повинні покривати лише 15% витрат. Проте, доступ до цих коштів пов'язаний з досить складною системою вимог, яка включає контроль, моніторинг, прозорість і звітність. Кожен етап, починаючи з планування і закінчуючи реалізацією, підлягає ретельній перевірці. Саме тому одним з основних завдань є створення ефективної інституційної структури для управління фондами", - зазначив урядовець, підкресливши, що дотримання умов, викладених у наборі бенчмарків в сфері регіональної політики, дозволить завершити переговори з відповідного розділу та підтвердити готовність до членства в ЄС у цій галузі.
"По-перше, важливо підвищити нашу спроможність. Я переконаний, що вступ до Європейського Союзу — це не лише принципове питання, а й питання часу, і ми повинні бути готовими, наші громади. Це означає, що нам потрібні фахівці, які вміють працювати з структурними фондами, знають правила, мають досвід, вміють писати проєкти, вигравати конкурси, реалізовувати ініціативи та звітувати про виконану роботу. Це надзвичайно важливо," - наголосив міський голова Долини.
Важливо вже зараз активно брати участь у доступних програмах. Серед них -- ініціативи, відкриті для всієї території України, а не лише прикордонних регіонів. З часом їх кількість зростатиме, відкриваючи нові можливості.
Не менш важливим є партнерство. Успішні проєкти передбачають співпрацю влади, громадянського суспільства та мешканців. Залучення громадян до прийняття рішень відповідає європейським принципам і підвищує ефективність реалізації проєктів.
Обговорення пріоритетів із громадою, наприклад, під час вибору з кількох варіантів проєктів, сприяє зміцненню довіри та відповідальності. Це дає людям відчуття залученості і спонукає їх активно брати участь у процесі змін.
"Необхідно відвідати Долину, вивчити наш підхід та адаптувати його. Сформуйте свої команди, розробляйте проєктні пропозиції, подавайте заявки та втілюйте свої ідеї в життя. Немає потреби одразу братися за масштабні інфраструктурні проєкти — це, напевно, не під силу. Почніть з невеликих, м'яких ініціатив у сферах культури, освіти та інших напрямках," - дав пораду Іван Дирів.
