Укрзалізниця повинна отримувати компенсацію за збитки від пасажирських перевезень із державного бюджету, а не за рахунок економічних ресурсів, - заявила УСПП.

УСПП рішуче заперечує проти застосування методів перехресного субсидування.

Український союз промисловців і підприємців (УСПП) виступає категорично проти практики перехресного субсидування, коли збитки пасажирських перевезень Укрзалізниці перекладаються на плечі бізнесу. Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах, коментуючи ініціативу УЗ підвищити тарифи на вантажні перевезення на 37%.

Він зазначив, що ефективність транспортної інфраструктури є одним із основних чинників, що визначають конкурентоспроможність української економіки, особливо в умовах війни та закриття морських маршрутів. "Сектори будівництва, агрокомплексу та гірничо-металургійної галузі генерують мільйони тонн вантажів, і стабільна, передбачувана логістика є критично важливою для функціонування всієї економіки країни", — підкреслив він.

Кінах нагадав, що у 2022 році Укрзалізниця одномоментно підняла вантажні тарифи на 60%, що боляче вдарило по експортоорієнтованих галузях. "Подібні кроки без належних економічних обґрунтувань одразу знижують конкурентоспроможність нашої продукції. Ми переконали Укрзалізницю відмовитися від чергового підвищення на 30%, адже воно призвело б лише до негативних наслідків для економіки", -- зазначив він.

Президент УСПП акцентував увагу на тому, що питання збитковості пасажирських перевезень не може бути вирішене за рахунок реального сектора економіки. На його думку, єдиним правильним рішенням є закладення відповідних компенсацій у державний бюджет. "Ми безумовно підтримуємо необхідність закріплення в бюджеті сум компенсацій за збитки від пасажирських перевезень, щоб не перекладати цей тягар на бізнес. Ми будемо наполягати на цьому протягом усіх етапів обговорення бюджету на 2026 рік," -- зазначив Кінах.

Втім, на його думку, це не знімає відповідальності з Укрзалізниці за проведення глибокої модернізації, підвищення операційної ефективності та прозорості управління. "Сьогодні УЗ фактично є державою в державі: у бізнесу немає доступу до її фінансових планів і результатів менеджменту. Це потрібно змінювати", -- заявив він.

Кінах наголосив, що вимоги українського бізнесу збігаються з європейськими стандартами. Україна поступово інтегрується в європейську транспортну систему, через її територію проходять основні транзитні коридори. "Це означає, що транспортна політика України має відповідати європейським критеріям конкурентоспроможності, прозорості та партнерства держави й бізнесу", -- підсумував він.

Раніше бізнес-асоціації в Україні звернулися до уряду з проханням внести до державного бюджету-2026 компенсації для Укрзалізниці, щоб покрити збитки від пасажирських перевезень. Це, на їх думку, допоможе уникнути чергового перекладання фінансового тягаря на вантажовідправників. Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) також зазначила, що така практика крос-субсидування суперечить європейським стандартам і знижує конкурентоспроможність вантажовласників. Крім того, асоціація рекомендувала скасувати земельний податок для Укрзалізниці, оскільки в жодній розвиненій країні такого податку не існує.

Згідно з отриманою інформацією, у 2026 році Укрзалізниця має намір підвищити тарифи на вантажні залізничні перевезення на 37%, щоб компенсувати зростаючі збитки від пасажирських перевезень. Проте, за оцінками економістів, таке підвищення може призвести до зниження обсягу вантажних перевезень на 15%, що забезпечить УЗ лише близько 12 млрд грн додаткового доходу. Водночас, загальні втрати для економіки можуть скласти 96 млрд грн ВВП і 36 млрд грн у вигляді податкових надходжень.