Зенон Позняк: спочатку Тихановський повинен почати спілкуватися білоруською мовою.

Про це Позняк заявив в інтерв'ю телеканалу Belsat.

"Протягом п'яти років, перебуваючи в тиші, можна було б звернути увагу на білоруську мову. Сьогодні ж ми живемо в умовах війни, яку веде "русский мир". Рашизм є ще більш небезпечним, ніж фашизм, оскільки він орієнтується на російську мову. Це свідчить про певну політичну спрямованість. Непорозуміння таких питань на побутовому рівні може бути зрозумілим, але коли ти вступаєш у політику, важливо усвідомлювати ці нюанси. Якщо ви цього не усвідомлюєте, то залишаєтеся в рамках "русского мира", - сказав Позняк, звертаючись до Тихановського.

Тихановський, нагадаємо, має диплом у галузі філології. Повернувшись до свободи, він пообіцяв удосконалити свою білоруську, якою поки що не володіє на достатньому рівні. Тому всі його інтерв'ю, як для білоруських медіа в еміграції, так і для закордонних, він проводить російською мовою.

Читайте також: "Я - вогонь". Тихановський хоче об'єднати білоруську опозицію й зустрітися із воїнами-добровольцями та Зеленським

Також Позняк основними завданнями білоруської еміграції вважає, по-перше, збереження власної національної та культурною ідентичності ("альтернативної Білорусі"), а, по-друге, розширення участі білоруських добровольців у бойових діях проти РФ, адже шлях до падіння влади Лукашенка, як він вважає, лежить через військову поразку Путіна у війні проти України.

Протестні акції чи публічні кампанії Позняк наразі оцінює як неефективні у протидії режиму Лукашенка. Тому, на його думку, активності Тихановського вистачить на "місяць-півтора".

Вважається "піонером" сучасного білоруського націоналізму.

У СРСР його переслідували: йому забороняли навчатися, працювати та активно займатися науковою діяльністю.

У 1988 році, як експерт у галузі краєзнавства та археології, він вперше відкрив громадськості інформацію про масові розстріли жертв сталінського режиму, що відбулися в урочищі Куропати, розташованому на околицях Мінська. Після цього він взяв активну участь у створенні рухів за національне визволення, які стали важливим етапом у процесі здобуття незалежності Білорусі від Радянського Союзу.

Читайте також: Російська мова може зазнати тієї ж долі, що й мертва латина, - Зенон Позняк.

Приймав участь у президентських виборах 1994 року, на яких здобув третє місце. Лукашенко ж тоді очолив країну.

Проживає в США з 1996 року.

Прихильники Позняка підкреслюють його принциповість та послідовність, тоді як його ідеологічні та політичні опоненти, навіть серед білоруських патріотів, вважають його надмірно жорстким і догматичним.

Опозиційний діяч і бізнесмен Олександр Книрович порадив Сергію Тихановському налагодити комунікацію з американськими республіканськими ЗМІ: "Саме там сьогодні знаходиться ключ до білоруських тюрем".

Історик Олександр Пашкевич настійно радить політикам зосередитися на систематичній діяльності та уникати зайвої ейфорії.

"Оскільки нинішня ситуація така, що силою нічого не отримаєш, в еміграції цінується передусім важка та системна, інституційна праця. А намагатися підіймати когось у Білорусі за нинішньої бетонизації всього простору не лише безперспективно, а й загалом шкідливо", - мовиться у листі Пашкевича на ім'я Тихановського.

Публіцист і блогер Стась Карпов просить Тихановського "поводитися як лідер".

Отже, йдеться про любов до цих людей. Про їх розуміння. Перш за все, потрібно навчитися шанувати їх не як ресурс, а як співгромадян, які поділяють з вами спільну долю в цій країні. Для деяких вона залишається батьківщиною на все життя, але насправді ні для кого не є такою назавжди. Словом, ми живемо в новій реальності. Це новий, сумний світ, де ви не знаєте білорусів, а вони не знають вас. Давайте спершу познайомимося, а потім вже обговоримо всі розбіжності, - зазначив публіцист у своєму зверненні до Тихановського.