Зустріч Трампа з Сі стала приводом для тактичного перемир'я, але не призвела до істотного перезавантаження відносин між Сполученими Штатами та Китаєм, згідно з аналізом Reuters.
 
І навіть ця тактична розрядка не є цілковитою.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп охарактеризував свою зустріч з китайським лідером Сі Цзіньпіном як "фантастичну", оцінюючи її на "12" за шкалою від 1 до 10. Проте досягнуті угоди, за повідомленнями Reuters, виглядають як делікатне перемир'я у торговій війні, оскільки основні проблеми залишаються невирішеними.
Оголошені в четвер, 30 жовтня, рамкові домовленості, що передбачають відновлення Китаєм закупівель американської сої, призупинення на рік обмежень на експорт рідкісноземельних елементів та зниження Штатами мит на китайські товари, загалом повертають відносини двох країн до стану, який був до того, як наступальна тарифна кампанія Трампа спровокувала ескалацію.
Ці домовленості викривають фундаментальну невідповідність між тим, чого хоче Вашингтон, і тим, що готовий запропонувати Пекін. На переговорах не були порушені важливі питання, на які Трамп посилався, коли у квітні оголошував про нові мита, -- промислова політика, надлишкові виробничі потужності й експортно-орієнтована модель зростання Китаю.
"Про що ж ідеться? Ми обговорюємо процес зниження напруги у заходах, які обидві сторони застосовували з моменту початку другої каденції Трампа в цій торговій війні", — зазначає Емілі Кілкріс з Центру нової американської безпеки.
Результати свідчать про ефективність нового підходу Сі до взаємовідносин із США, який базується на різноманітних заходах, включаючи експортний контроль, що оперативно реалізуються у відповідь на дії адміністрації Трампа.
Офіційна особа, обізнана з перебігом переговорів, повідомила Reuters, що китайська делегація підходила до цієї зустрічі з реалістичними очікуваннями, не сподіваючись на радикальне перезавантаження двосторонніх зв'язків. Проте, представники Китаю висловили задоволення тоном виступу Трампа та його формулюванням зустрічі як переговорів між G2 — двома основними економіками світу. Китай сприймає ці переговори як перший крок до більш масштабної зустрічі, яка могла б сприяти стабілізації відносин.
Враховуючи тривалі та складні відносини між Сполученими Штатами та Китаєм, той факт, що Трамп і Сі мали позитивну зустріч і домовилися про подальші візити в наступному році, приносить важливу надію транснаціональним корпораціям, які опинилися в епіцентрі цього конфлікту, зазначають фахівці.
Сі відкрив переговори словами про те, що розвиток Китаю не суперечить меті Трампа "Зробити Америку знову великою". Він додав, що готовий співпрацювати з президентом США, щоб "створити міцний фундамент для китайсько-американських відносин і сприятливе середовище для розвитку обох країн".
Після завершення переговорів Трамп вийшов з позитивним настроєм, спілкуючись із Сі під час виходу з місця зустрічі. Пізніше він охарактеризував китайського лідера як "видатного керівника великої нації" і підкреслив, що саме так мають взаємодіяти дві світові наддержави.
"У ситуаціях, коли час обмежений, угода та процес її укладання стають важливим інструментом взаємодії між двома державами. Це дозволяє їм ефективно вирішувати актуальні питання та адаптувати свої спільні інтереси на майбутнє, забезпечуючи при цьому можливість подальшої комунікації між людьми", -- підкреслює Бо Чженюань, експерт консалтингової компанії Plenum, що має офіс у Шанхаї.
Трамп оголосив про зменшення мит на китайські товари з 57% до 47%. За словами американського президента, Сі дав обіцянку "активно працювати над зупинкою" постачання хімікатів, які використовуються у виробництві фентанілу.
Глава китайського зовнішньополітичного відомства Ван І акцентував увагу на тому, що Трамп та Сі є "лідерами світового рівня" під час недавньої телефонної розмови з американським державним секретарем Марко Рубіо.
"Їхнє довгострокове співробітництво та взаємна повага стали найціннішим стратегічним активом у відносинах між США та Китаєм", -- сказав Ван своєму американському колезі, використовуючи незвично емоційну лексику для китайського дипломата.
Угоди забезпечують обом учасникам певну паузу: Трамп отримує вигоду перед майбутньою поїздкою до Пекіна в квітні, тоді як Сі має можливість полегшити ситуацію завдяки зменшенню американських мит, які впливали на китайських виробників.
Але навіть ця тактична розрядка є неповною.
Нещодавно введені обмеження Китаю на експорт рідкісноземельних елементів призупинені, але не скасовані. Тим часом попередні обмеження на експорт критично важливих мінералів, які вплинули на світову торгівлю, залишаються в силі. Це змушує американські виробництва стикатися з постійною невизначеністю в постачанні необхідних матеріалів.
"На мою думку, події, які ми спостерігали цього року, безсумнівно підтверджують китайську стратегію, яка полягає в тому, щоб ніколи не бути ініціатором конфлікту, але завжди готовою до відповіді", – зазначає Джо Мазур, експерт з геополітичних питань у консалтинговій компанії Trivium China.
"Цілком очевидно, що рідкоземи є головним важелем впливу, козирною картою, яку Китай може використати проти США -- і, схоже, США наразі не мають жодного аналогічного важеля впливу чи способу вирватися з цього зашморгу", -- додав аналітик.
Угоди також акцентують увагу на тому, як суттєво ускладнилися стосунки між двома провідними світовими економіками з моменту першого терміну президента Трампа в адміністрації, коли представники обох країн створили детальний 96-сторінковий документ, що охоплював питання, пов'язані з інтелектуальною власністю, фінансами та аграрним сектором.
Цього разу процес переговорів проходив значно спокійніше, і обидві сторони обмежилися лише короткими заявами, які переважно зосереджувалися на заспокоєнні загроз, висловлених перед початком зустрічі.
Да Вей з Центру міжнародної безпеки та стратегії Університету Цінхуа попередив, що повторювана ескалація може погіршити особисті стосунки Сі та Трампа.
"Якщо ескалація напруженості відбуватиметься багато разів, імовірно, терпіння та довіра між двома лідерами на особистому рівні вичерпаються. Тоді ми опинимося в дуже складній ситуації", -- вважає він.
Зустріч між Трампом і Сі тривала близько 100 хвилин і проходила в дружній атмосфері. Напередодні зустрічі журнал The Economist зазначав, що будь-які результати переговорів, ймовірно, стануть швидше "перемир'ям" між Вашингтоном і Пекіном, аніж справжньою угодою. Крім того, видання вказувало на те, що історичні приклади демонструють, що угоди між двома недовірливими наддержавами можуть виявитися недовговічними.
 
         
         
         
         
         
         
     
     
     
     
     
     
    