Де регіонам України знайти ресурси та фінансування?

Що потрібно зробити, аби люди хотіли жити не тільки у Києві чи Львові, а й у маленьких українських містах. І як залучити інвестиції на якісні системні зміни у регіонах.

Зараз є величезна різниця не так між столицею та обласними центрами, як між обласними центрами й містами, що трохи далі - районними центрами, містечками, селами. У Києві чи Львові є можливості реалізації, є вибір. Коли ми говоримо про регіональний розвиток, треба дивитися -- а що далі обласного центру? Часто ми далі не бачимо, іноземці далі не їдуть. Величезна кількість делегацій, яка приїжджає до нас під час війни й далі прямувала до Києва, не бачили нічого крім Львова, потяга, Києва. А якщо почати дивитися трошки далі, ніж 30 км від Львова, на жаль, про будь-які можливості говорити вже важко.

На мою думку, перш ніж виправляти існуючу ситуацію, необхідно почати з покращення умов для дітей у невеличких містах. Якщо порівняти стан шкіл у, скажімо, Либохорі та Львові, різниця є вражаючою. У селах діти часто не мають можливості дістатися до школи по асфальтованій дорозі, а іноді й взагалі не можуть потрапити туди. Деякі навчальні заклади налічують понад 150 років, і це зовсім не жарт. У таких установах туалети можуть бути на вулиці. Нам потрібно формувати світогляд дітей з раннього віку та активно займатися їхнім вихованням. Коли ми забезпечимо рівні умови для дітей у столиці, Львові, районних центрах та селах, батьки матимуть змогу залишатися і жити в своїх громадах.

Фінанси

У Львівській області розпочинається реалізація амбітного проєкту — гірськолижного курорту вартістю 1,5 мільярда доларів поблизу села Славське. Цей проєкт має потенціал стати серйозним суперником для Буковелю. Які кроки повинна вжити місцева влада, щоб залучити подібні інвестиції від українських та іноземних інвесторів у свій регіон?

Справжнього універсального рецепту, напевно, не існує. Проте, говорячи про цей конкретний проєкт, ми почали співпрацю з інвестором ще до його реалізації та до початку повномасштабної війни. Нашою метою було підняти питання на рівень Кабінету Міністрів та Офісу Президента. Основним акцентом стало покращення інфраструктури. Ми назвали цю ініціативу "Мале карпатське коло" – виїзди в сусідні області з Львівської. Ми прагнули скоротити відстань для туристів та місцевих жителів, створивши кілька нових доріг, що з'єднують Закарпаття та Франківщину, з метою полегшити пересування між цими регіонами. Це був масштабний проєкт, на жаль, реалізувати його вдалося лише частково. Під час роботи над цим інвестиційним проєктом ми зіткнулися з серйозною проблемою – відведенням великих площ лісових ділянок.

Чи існує універсальний метод для залучення інвестицій? Можливо, це передусім означає налагодження співпраці з інвесторами — не лише надання їм підтримки, а й вміння протистояти численним організаціям, які, так би мовити, "допомагають" у розвитку, окрім місцевих адміністрацій та рад.

Що необхідно для здійснення системних перетворень у регіонах?

На превеликий жаль, ми змогли реалізувати лише перший етап децентралізації, надавши можливість територіальним громадам для розвитку. Якщо говорити про децентралізацію в цілому, то її реалізація ще не завершена. Ми повністю втратили районний рівень управління. На сьогоднішній день нам не зовсім ясно, яким чином повинні функціонувати лікарні, мережа навчальних закладів та соціальні установи. Вони зосереджені або на обласному, або на місцевому рівні. Ми втратили можливість реалізовувати вертикальну політику. Коли ми говоримо про "політику", це стосується не лише обговорень, а й соціальної, освітньої та медичної політики.

Для того, щоб завершити децентралізацію, потрібно чітко розділити повноваження обласних адміністрацій і рад. На цей час я, як голова адміністрації, маю повноваження, делеговані КМУ й обласною радою. Аби бути успішним, треба чітко розділяти, віддавати повноваження на місцях на рівні областей. І на рівні області, маючи обласну раду, треба створювати виконкоми обласних рад. Тоді децентралізація буде завершена.