ПОЛИТИКА+

аналитическое сетевое издание

Оцінка рівня розвитку громадянського суспільства в Україні досить значно випереджає оцінки усіх інших складових розвитку демократії в нашій країні. Найбільші оцінки – демократичність електорального...

Оцінка рівня розвитку громадянського суспільства в Україні досить значно випереджає оцінки усіх інших складових розвитку демократії в нашій країні. Найбільші оцінки – демократичність електорального процесу та незалежність ЗМІ, найменші – демократичність урядування на місцевому рівні та рівень корупції. Про це у ході сьогоднішньої конференції «Громадянське суспільство України в цифрах» повідомила Анастасія Красносільська (УНЦПД). Втім, хоча громадянське суспільство України і наближене до консолідованого, проте упродовж трьох років не розвивається у цьому напрямку: оцінка стану його розвитку міжнародними неурядовими організаціями практично не змінилася за цей час.

«За даними Індексу сталості НУО, стан розвитку громадянського суспільства в Україні
оцінено у 3,5 бали (за шкалою від 1 до 7, де поріг консолідації складає 3 бали). За даними дослідження «Перехідні держави» — у 2,5 бали (за шкалою від 1 до 7, поріг консолідації – 2 бали)», — повідомила А.Красносільська.

Експерт зазначила, що за даними міжнародних досліджень розвитку громадянського суспільства і демократії, Україна відстає від інших посткомуністичних країн та загалом від країн ЄС за усіма економічними показниками розвитку громадянського суспільства, а також за оцінкою законодавчого середовища та за кількістю НУО на 10 000 населення. При цьому за адвокацію та надання послуг НУО України мають значно вищі оцінки, ніж НУО країн колишньої Югославії, Румунії, Болгарії, Албанії та навіть Угорщини.

«За даними Індексу сталості НУО 2010, найслабшими складовими сталості НУО України є фінансова життєздатність та сприйняття громадськістю, а найсильнішими – надання послуг та адвокація. За останнім показником громадянське суспільство України перейшло поріг консолідації. Цікаво, що попри це, довіра населення України до НУО залишається нижчою, ніж у країнах із гіршими показниками адвокації НУО», — наголосила експерт.

Як зазначив у ході конференції Олександр Вінніков (Мережа розвитку європейського права), основна частина інститутів громадянського суспільства в Україні надає комунальні та індивідуальні послуги (117 695 ІГС). На друге місце у 2010 році вийшли операції з нерухомістю та послуги підприємцям (12 398 ІГС), що можна пояснити зростанням кількості ОСББ та ОСН. Натомість частка організацій, що діють у сферах охорони здоров’я і соціальних послуг (11 972 ІГС), дещо знизилася. Постійно зростає кількість приватних установ і закладів у сфері освіти (1 134 ІГС).

У свою чергу Максим Лациба (Український незалежний центр політичних досліджень) акцентував, що тенденція щодо довіри населення до діяльності громадських організацій загалом є позитивною. Так, за останні два роки кількість громадян, які повністю не довіряють ГО, зменшилася на 10%. У грудні 2011 року зафіксовано найвищий за останні 10 років відсоток населення, який скоріше довіряє ГО. При цьому 45% українців оцінюють вплив ГО на вироблення політики як середній і вище, проте 40% — як найменший та малий.