1 мільйон перебуває на службі, ще 4 мільйони проходять підготовку – це стратегія мобілізації, яка забезпечить достатню кількість військових на найближчі кілька років.

Висловлю свою неординарну точку зору.

Нещодавно Financial Times опублікував статтю, з посиланням на джерела ВРУ, що мобілізаційний резерв України становить 3,7 млн людей призовного віку. Плюс 1,5 млн людей з інвалідністю (як ми нещодавно дізналися, інвалідність буває різною) і 600 тис. заброньованих осіб (хоча Уряд наводить інші цифри).

Отже, за умов рівноправного підходу, коли до війни залучені всі придатні до служби, ще протягом двох-трьох років можна було б здійснити повну ротацію Збройних Сил України.

Відвоював своє -- повернувся на економічний, політичний, культурний і інший фронти.

До речі, якщо б відбулася детінізація, це могло б суттєво знизити витрати для державної економіки, оскільки в такому випадку не було б потреби в хабарях, а уникнути призову військ все одно не вдалося б.

Вивільнені фінансові ресурси слід направити на удосконалене забезпечення військових, з метою зменшення irreversibly втрат і травм.

Очевидно, що деякі особи з політичною зрадою в умі прагнуть замаскувати цю ситуацію: мільйон людей воює, а потім та частина, яка виживе, хай голосує як забажає, в той час як чотири мільйони будуть чекати і вдячно вітати того, хто "поклав край цьому жахіттю" (насправді, ніхто не пробачить і майбутнє жорстоко покарає за минулі вчинки). При цьому, вони брешуть, що немає кому замінити бійців на "передовій".

Одночасно цей підхід, з точки зору державних інтересів, не лише посилює небезпечний розподіл у суспільстві, де одні не можуть зрозуміти інших, але й створює ситуацію, коли після закінчення 1 мільйона військових, інші 4 мільйони можуть просто опустити руки. І коли ворог постане на порозі їхнього дому, вони не знатимуть, як зарядити автомат, навіть якщо він випадково опиниться в них в руках.

Замість того, щоб через два роки мати мільйон військовослужбовців, які переходять у резерв і повертаються до цивільного життя (із зброєю, готовою до використання в сейфах), ми могли б підготувати ще один мільйон новобранців. Таким чином, за чотири роки наша армія зросте до 4-5 мільйонів осіб з бойовим досвідом, що зробить її непереможною. Депутати та президенти мали б мати пільгу — вони вступали б до лав армії через 4-5 років, тоді як урядовці служили б одразу після звільнення.

З точки зору фінансових витрат держави – ситуація залишилася б незмінною, адже форма видається лише раз на два роки.

З точки зору бойової готовності, ефективності та національної єдності – її показники безсумнівно збільшилися б багаторазово.

Голодомори -- це результат безголовості нашої еліти, яка ніяк не могла зрозуміти, що єдина і ключова цінність для народу -- самостійна держава. Еліти, яка весь час металася між різними популістичними концепціями тих часів і мудрішала лише в екзилі, якщо доживала до еміграції.

А далі, коли держава програвала, приходив окупант і робив із народом що хотів. А хотів переважно винищити, щоб заселити благодатну територію своїми, переселенцями, які будуть потім розповідати за дружбу, язик і общіє корні.

Тому можна безкінечно формувати бригади з Генштабу (до речі, як там ситуація, 4-5 000 майорів, полковників, генералів дійшли на фронт з березня 2024-го?), відправляти генералів у окопи, формувати корпуси та нові бригади -- якщо немає фундаменту і розуміння, то результат саме такий, як маємо зараз.

А, до речі, можна продовжувати глузувати з гіперлупу, проте ми вже вступили в еру Зоряних Воєн на нашій планеті. Тут мужність війська з автоматом і лопатою завершується невідомими могилами. Усе буде залежати від передових технологій і їхнього широкого виробництва.

Це вже не прості міністри чи майори діляться своїми історіями, а справжні генерали, які на власні очі бачили події в окопах, в той час, як інші намагалися ухилитися від призову.