Альфред фон Вакано: виходець з України, що винайшов "Жигулівське" пиво.

Внесок уродженців України у світову історію неможливо переоцінити: часто речі, які, здавалося б, є законною гордістю інших країн, виявляються зробленими, організованими, вигаданими і втіленими в життя уродженцями нашої країни. Так трапилося зі знаменитим пивоваром Альфредом фон Вакано - пивоваром, творцем знаменитого "Жигулівського", чия продукція неодноразово була відзначена призами на міжнародних виставках. Його ім'я пов'язане з історією інших країн, в Україні про нього згадують рідко, хоча він вартий набагато більшої уваги та поваги.

Пивовар благородної крові

Альфред фон Вакано - точніше, Альфред-Йосиф-Марія Вакано фон Веллго - народився у дворянській родині 24 травня 1846 року в місті Козів Тернопільської області. Його батькові Філіпу, директору Угорського королівського межування, було надано дворянський титул лицаря, мати Христина походила з баронського роду Штедінгів. Початкову освіту фон Вакано, як і належить дітям його кола, здобув удома і в привілейованій гімназії, після чого навчався в Комерційній академії у Відні. Під час австро-прусської війни брав участь у військових діях, а повернувшись із фронту, працював на пивоварних заводах - спершу в Чехії, потім у Німеччині, де багато чого довідався про технології створення різних сортів пива, зокрема про пов'язані з цим процесом тонкощі та хитрощі. Наступною сходинкою професійної кар'єри Вакано стало володіння бюро, що постачало обладнання для підприємств, які виробляють пиво.

Хитрий торг на аукціоні

У 80-х роках XIX століття фон Вакано переїхав до Російської імперії, де спочатку здобував досвід на пивоварнях Санкт-Петербурга. Згодом він вирушив до Самари з наміром започаткувати власний бізнес. Для цього він уклав угоду на 99 років, орендувавши ділянку міської землі, на якій розташовувався невеликий пивзавод, що раніше належав купцеві Бурєєву. Під час аукціону фон Вакано тактично торгувався, підвищуючи ставку лише на один рубль, тоді як його суперники пропонували значно більші суми — десятки або навіть сотні рублів. В результаті, йому вдалося завершити аукціон на вигідних умовах. Відповідно до укладеного договору, фон Вакано зобов'язався знести стару будівлю, що й зробив, а натомість збудував новий пивоварний завод, який отримав назву "Жигулівський".

Популярне в Європі пиво Дреєра

Пригадуючи рецепт пива, фон Вакано не міг не згадати про світле пиво Антона Дреєра, яке здобуло величезну популярність ще в 40-х роках ХІХ століття в Європі. У 1881 році на ринок вийшла перша партія бочкового пива під назвою "Віденське", яке швидко завоювало серця споживачів. Однак, називати фон Вакано лише власником пивоварні було б неправильно — під його керівництвом функціонувала ціла імперія. На його підприємствах працювало близько 2500 робітників і службовців, для яких були зведені гуртожитки, службові квартири, їдальні, бібліотеки та лазні. Для транспортування продукції з заводу були прокладені залізничні колії, а пиво доставляли у рефрижераторах і холодильно-баражах. До початку Першої світової війни "Віденське" стало, безумовно, найулюбленішим пивом в усій імперії. Згодом фон Вакано навіть збудував додатковий завод у Баку, де самарське пиво також користувалося великою популярністю. На той час пивовар вже здобув статус купця першої гільдії, а він і його діти отримали російське підданство "за особливі заслуги перед батьківщиною". Крім того, фон Вакано був обраний до міської думи Самари, проте це не завадило містянам критикувати його: його звинувачували у "споюванні народу" та організації "пивної і винної змови" проти Росії.

"Німецький розвідник" фон Вакано

Перед початком війни фон Вакано ледве не був занесений до списку німецьких шпигунів. Причиною цього недоречного підозрілого став візит до його родини двох офіцерів австрійського генерального штабу, з якими один із синів броварника відвідав територію місцевого трубного заводу, що виготовляв торпеди. Після цього за фон Вакано почали стежити та перлюструвати його листи, поки в одному з них не знайшли, на думку читачів, шифр з планами мобілізації. Цього виявилося достатньо, щоб запідозрити фон Вакано та його сина Володимира у шпигунстві. Однак його звинувачення не виявилося серйозним, і його відправили на заслання до Бузулука, де у пивовара був власний дім. Проте його перебування там було недовгим. Через рік у документах справи виявили явні фальсифікації (схоже, у контррозвідці був свій план упіймання злочинців), броварника виправдали, і він знову зміг повернутися до Самари.

Повернення до Австрії

Ось тільки продовжити життя з того моменту, на якому воно зупинилося до заслання, було вже неможливо - занадто сильно все змінилося. Головне, що пивоварний завод, який належав йому, разом з рештою майна на той час націоналізували, а отже, фон Вакано втратив можливість займатися справою всього свого життя. Дуже швидко усвідомивши, що з радянською владою він спільної мови не знайде, пивовар ретирувався - йому вдалося отримати від радянського уряду дозвіл на виїзд, і він повернувся до Австрії. Його сини за часів НЕПу намагалися реанімувати завод, що виробляє "Віденське" пиво, але політика, як сказали б зараз, ринкової економіки, дуже швидко наказала довго жити, і проєкт фон Вакано припинив своє існування остаточно.

Величезна родина на фоні історичних подій.

Велика родина Альфреда фон Вакано та його дружини Ганни Іванівни, уродженої Пернич, чиїм батьком був віцедиректор імператорського гірничого заводу, не витримала випробувань, що принесла епоха змін. Наприкінці ХІХ століття Альфред і Ганна розлучилися, і, залишивши чоловіка та шестеро дітей — п’ять синів і доньку, — Ганна Іванівна вирушила до Австрії. Старший син Володимир, який залишився в Самарі, не раз зазнавав арештів у різні періоди, як до революції, так і в радянські часи, доки, зрештою, не переїхав із родиною до Баку, а звідти — до Середньої Азії. Остання згадка про нього датується 1934 роком. Третій син, Лотар Вакано, приїжджав до Самари, щоб допомогти в відновленні батьківського заводу, але швидко повернувся до Австрії. Інших нащадків пивовара не вдалося відшукати. Сам же Альфред фон Вакано помер 24 березня 1929 року у Тюрніці, що в Нижній Австрії, на 82-му році життя.

Від "Віденського" до "Жигулівського"

У середині 30-х років минулого століття нарком харчової промисловості Анастас Мікоян вирішив провести всесоюзний конкурс сортів пива, перемогу на якому здобуло "Віденське" за рецептом фон Вакано. Хмільний напій почали варити і продавати по всій країні, наділивши його новою патріотичною, на честь гірського масиву, який розташований неподалік від Самари (за радянських часів - Куйбишева), назвою "Жигулівське". Щоправда, ніхто при цьому не згадував (та й зараз не згадує) про те, що автором рецепта знаменитого пива є уродженець Тернопільської області Альфред фон Вакано.