Американці нанесли суттєву поразку Трампу: які наслідки матиме перемога демократів у Конгресі для політики США та як це позначиться на Україні. Інтерв'ю з Безсмертним.

Проміжні вибори до Конгресу США обернулися для Дональда Трампа серйозною поразкою. Демократи не просто повертають собі більшість в обох палатах американського парламенту, а й перемогли у штатах, які десятиліттями вважалися надійною територією республіканців. Техас, Канзас, Південна Кароліна та Айова - результати голосування показали, наскільки далеко поширилося невдоволення виборців президентом та його адміністрацією.

Трамп сам зробив ці вибори випробуванням власної популярності. Він закликав американців голосувати так, наче його прізвище також стоїть у бюлетенях, і фактично перетворив кампанію на референдум про два роки свого президентства. Економічні проблеми, зростання вартості життя, війна з Іраном та інші рішення Білого дому викликали невдоволення навіть серед частини виборців, які раніше підтримували республіканців.

З січня 2027 року демократи здобудуть контроль над Конгресом, комітетами та парламентськими розслідуваннями. Це дозволить їм вимагати пояснень від представників адміністрації, перевіряти президентські рішення, блокувати деякі його ініціативи та створювати труднощі з кадровими призначеннями. Особливої уваги можуть вимагати дії Білого дому щодо Ірану, міграційна політика, бізнес-інтереси родини Трампа та угоди з Росією.

Повернення демократів до влади в Конгресі відкриває для України нові шанси на відновлення частини політичної та військової підтримки з боку США. Представники Демократичної партії зазвичай більш прихильні до надання допомоги, введення санкцій проти Росії та збереження активної участі Америки в європейській безпеці. Проте не слід очікувати на автоматичні зміни в зовнішній політиці Вашингтона. Дональд Трамп, швидше за все, збережеться в ролі, яка дозволяє йому самостійно формувати зовнішньополітичний курс. Більш того, зіткнувшись із посиленим внутрішнім опором, він може вжити більш рішучих та агресивних заходів у тих сферах, де його президентські повноваження залишаються значними. Це створює додаткові ризики та невизначеність для Європи, НАТО та, звичайно, України.

Своїми думками щодо цих та інших питань у ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився український дипломат і політик Роман Безсмертний.

Результати виборів до Конгресу були передбачуваними, проте розмір поразки республіканців став справжнім сюрпризом. Демократи змогли встановити контроль над обома палатами Конгресу та отримали підтримку в кількох штатах, які зазвичай вважаються республіканськими. Які ж причини стали ключовими для досягнення такого результату?

- Передусім результат виявився значно кращим для демократів, ніж прогнозувала більшість соціологів. Приблизно 60% прогнозів передбачали, що Сенат залишиться під контролем республіканців або матиме умовний паритет. Натомість демократи отримали більшість. Не очікували й такого значного відриву в Палаті представників: за необхідних 218 місць демократи можуть здобути понад 250. Це великий розрив, якого в історії американських виборів було небагато. Водночас, простежується важлива теза: це не стільки перемога демократів, скільки провал Дональда Трампа.

Кілька факторів відіграли ключову роль у цій ситуації. По-перше, варто зазначити соціально-економічну обстановку та негативне сприйняття діяльності Трампа. Головним чином, мова йде про інфляцію та підвищення цін. Особливо важким ударом для американців стало зростання вартості пального. У суспільстві, яке в значній мірі залежить від використання автомобілів, ціна понад чотири долари за галон стала серйозним чинником невдоволення. Коли громадськість покладає відповідальність за ці зміни на президента, наслідки для його популярності стають неминучими.

Другим важливим фактором є загальна інфляція, яку ускладнює його митно-тарифна політика. Зокрема, зростання вартості пального та інших цін стало основою для негативної оцінки економічних рішень президента. Додатково, ще два чинники негативно вплинули на позиції Трампа. Перший з них – питання абортів: приблизно 70% жінок підтримали демократів, віддавши голоси за їхню позицію щодо репродуктивних прав. Другий чинник – імміграційна політика. Жорсткі заходи Трампа щодо контролю кордонів також негативно позначилися на республіканцях.

Важливу роль відіграла молодь: її виборча активність була надзвичайно високою, а 72% молодих виборців підтримали демократів. Саме молоді люди забезпечили демократам значну частину переваги завдяки підтримці ліберальніших підходів до питань абортів, інклюзії та імміграції. Отже, президент зазнав поразки одразу за кількома напрямами - економічним, соціальним і гуманітарним. Це матиме наслідки як для американської політики, так і для внутрішнього життя Республіканської партії.

Трамп сприйняв ці вибори як судження щодо свого президентства і зазнав невдачі. Чи може він тепер стати "кульгавою качкою" для республіканців? Хоча до завершення його терміну залишилось ще два роки, виборці вже висловили свою думку про його політику. Яким чином ця поразка вплине на позиції Трампа та його сім’ї в рамках партії?

- Якби не Ілон Маск і кампанія технологічних магнатів, процес внутрішньопартійного перегрупування вже міг би розпочатися. Так було завжди: після поразки президентської партії на проміжних виборах усередині неї починалася боротьба за лідерство. Однак нині Республіканська партія фактично розділилася не на дві, а на три групи. І це стримуватиме такий процес. Перша група - прихильники MAGA, які й надалі беззастережно підтримуватимуть Трампа. Друга - умовно "м'яка MAGA", яку очолює Ілон Маск разом із групою технологічних магнатів. Те, що відбулося під час цієї кампанії, безпрецедентне для історії партії: кілька людей фактично профінансували вибори на п'ять мільярдів доларів. Демократичні кандидати самостійно збирали кошти на кампанії, тоді як у республіканців фінансування було централізованим: кілька впливових донорів забезпечили основний ресурс, який потім розподілявся між кандидатами. Це принципово змінює внутрішньопартійну ситуацію.

Третя група - класичні республіканці, які гуртуються навколо Марко Рубіо. Вони представляють традиційну праву ідеологію, республіканізм і спадщину рейганізму. Кожна з цих груп матиме потенційного лідера. Прихильники MAGA, очевидно, орієнтуватимуться на Джей Ді Венса, друга група - на Ілона Маска. У таборі класичних республіканців найавторитетнішою фігурою залишається Марко Рубіо.

Чи розпочнеться відкритий конфлікт за лідерство найближчим часом?

- Ні, за такого розкладу сил цей процес затягнеться. Трамп ще певний час намагатиметься втримати контроль над партією та впливати на її внутрішні процеси. Чому він активізує Джареда Кушнера? Тому що президента США значно легше обмежити у внутрішній політиці. У зовнішній політиці, за винятком окремих рішень щодо застосування військової сили, його повноваження набагато ширші. Тому Трамп намагатиметься зосередитися саме на зовнішньополітичному напрямі.

Війна на Близькому Сході є для нього ключовою в багатьох аспектах. Але тепер демократи зможуть суттєво обмежувати його можливості, зокрема через контроль над бюджетом. Тому зараз найважливіше - спостерігати за поведінкою цих трьох груп усередині Республіканської партії. Саме це покаже, чи почалася боротьба за майбутнє лідерство, чи всі поки що вичікують.

Яким чином Дональд Трамп реагуватиме на цю поразку? Чи стануть його дії хаотичними, імпульсивними, непередбачуваними й навіть помстливими, немов зірвався дамба? Або ж він визнає перемогу демократів і знайде в собі сили заспокоїтися? Який вплив матиме ця поразка на його майбутню поведінку та політичні рішення?

Перш за все, я б не рекомендував покладатися на слова Дональда Трампа. Те, що він визнав результати виборів, не означає, що він не спробує змінити ситуацію. Можна очікувати, що він подасть позови з вимогами визнати результати виборів незаконними, а також зробить заяви про фальсифікації та інші схожі дії. Прихильники руху MAGA, ймовірно, підштовхуватимуть його до активних дій, тому не варто вважати, що він просто змирився з поразкою і відійде вбік. Проте, я не прогнозую, що з його боку буде масований наступ. Для цього йому потрібні люди, здатні втілювати його рішення в уряді, а з професійними кадрами у Трампа існують серйозні проблеми. Отже, йому доведеться стикнутися з великими труднощами у стосунках із Конгресом. Демократи добре обізнані з парламентськими процедурами, і республіканцям належить шукати з ними компроміси. Ми будемо спостерігати постійне протистояння: президент ухвалюватиме рішення, які Конгрес намагатиметься скасувати, а Конгрес у свою чергу ухвалюватиме закони, які Трамп відмовлятиметься підписувати. Це призведе до питань стосовно подолання президентського вето, що вимагатиме домовленостей із республіканцями. У деяких випадках це буде вдаватися, в інших - ні.

Керівництво Палати представників та Сенату зазнає змін, оскільки демократи отримають ключові посади. Це посилить їхній вплив на політичний порядок денний, зокрема через діяльність слідчих комісій. Важливо зазначити, що ще в кінці виборчої кампанії деякі донори республіканської партії почали переходити на бік демократів, заздалегідь підготувавши свої позиції в новій політичній реальності. Цей тренд лише посилиться. Великі технологічні компанії та їхні лідери активно шукатимуть зв'язків із новим керівництвом Конгресу. Їм потрібно буде вирішити, куди спрямувати свої зусилля – до Білого дому чи на Капітолій. Здається, що дедалі більше уваги вони приділятимуть Конгресу, оскільки саме там будуть ухвалюватися рішення, які вплинуть на їхнє майбутнє.

- Як щодо ситуації у демократичному таборі, де незважаючи на такі результати, вистачає проблем?

- Якщо Республіканська партія розділилася на три табори, які об'єднує певне відчуття поразки, то демократам загрожує інша проблема - внутрішній розкол через надмірний успіх. У політику зараз прийшло нове покоління. Зверніть увагу хоча б на Джона Оссоффа. Це справжнє відкриття для Демократичної партії, надзвичайно сильна політична фігура. Я подивився його виступи й можу сказати, що це вже готовий лідер. Він на кілька голів вищий за багатьох представників нинішнього керівництва партії. Те саме стосується інших нових політиків, зокрема Аталаріко та Мамдані. Це представники нового покоління з лівими поглядами. Я б навіть сказав, що в деяких випадках ідеться про дуже ліву політичну позицію, яка мені не надто імпонує. Але ці ідеї знаходять відгук у виборців, і саме в цьому полягає проблема. Якщо саме це покоління отримає провідні позиції в Демократичній партії, воно може створити величезні проблеми і для Трампа, і для республіканців загалом. Водночас хочу застерегти: це зовсім не означає, що їхня політика обов'язково буде корисною для України.

Якою є ступінь напруженості між лівим крилами партії та традиційними демократами, і чи здатен цей конфлікт завадити партії у боротьбі з Трампом та у зміцненні своїх позицій?

Я не сподівався, що Демократична партія так сильно заглибиться в ліві ідеї. Це певною мірою нагадує те, що сталося з республіканцями, коли виникло крило MAGA. Тепер у демократів з'явилося своє власне крило, яке суттєво змістилося вліво. Це ще більше розриває зв'язки між двома партіями. Виникає питання про структурні зміни в політичній системі США. Раніше республіканці й демократи мали помітні ідеологічні відмінності, проте залишалися близькими в багатьох аспектах. Завдяки цьому часто виникали союзи, і забезпечувалася двопартійна підтримка важливих рішень. Але якщо порівняти MAGA і нове ліве крило демократів, то спільних рис майже не спостерігається. Яскравим прикладом є мер Нью-Йорка Мамдані, який радикально відрізняється від традиційних демократів, що підтримують конкурентне суспільство та економіку. Йдеться не про абсолютно вільний ринок, як у консерваторів, а про модель конкурентної економіки. Натомість нове ліве крило орієнтується на ідеї перерозподілу ресурсів і соціальної справедливості. Це може стати потенційно небезпечним розвитком для американської політичної системи, і його не слід недооцінювати.

Отже, країна буде ще більше розділятися через конфлікт між прихильниками MAGA та лівим флангом Демократичної партії?

Отже, MAGA залишиться на політичній арені, оскільки це рух, що ґрунтується на консервативних принципах. У той же час, ліве крило демократів набирає обертів. Це призведе до подальшого укріплення обох політичних сил. Саме так виглядає наслідок поляризації, яка лише посилюється. Для Сполучених Штатів це не обіцяє нічого позитивного.

Які наступні дії запланували демократи? Чи стане їхня перемога потужним ударом для Трампа та його команди? Вже лунають розмови про ймовірні розслідування, пов'язані зі справою Епштейна, угодами з Путіним, а також конфліктом з Іраном. Під загрозою можуть опинитися міністр оборони Гегсет і навіть Ілон Маск. Чи будуть демократи діяти в рамках встановлених політичних норм, чи спробують максимально використати всі можливості для тиску?

- Сторони можуть домовлятися за принципом: ви не чіпаєте одне питання, ми не порушуємо інше. Тобто є чим торгуватися і про що домовлятися. Мене особливо зацікавило передвиборче інтерв'ю Гакіма Джеффріса, керівника демократичної меншості в Палаті представників, який, очевидно, стане наступним спікером. Він дав зрозуміти, що демократи можуть не ініціювати імпічмент Трампа, оскільки шанси довести цю процедуру до кінця невеликі. Натомість вони зосередяться на роботі слідчих комісій, зокрема на розслідуванні корупції. І це може стати для демократів дуже виграшною темою. Якщо вони візьмуться за антикорупційні розслідування, то здатні набрати величезну політичну підтримку. Особливо якщо вдасться встановити обставини сумнівних оборудок Трампа. За цим можуть потягнутися й інші фігури - Віткофф, Кушнер, російський представник Дмитрієв.

Важливо, що 62% американців уперше поставили корупцію у владі серед найважливіших проблем країни. Раніше в США це питання не мало такої ваги, адже корупцію фактично вважали несумісною з американською політичною системою. Трамп зробив цю тему актуальною, і демократи цілком можуть нею скористатися. Водночас вони намагатимуться обмежити можливості самого президента та його адміністрації.

Щодо Гегсета, то Трамп цілком може зробити його відповідальним за невдачі у війні з Іраном. Президент, схоже, незадоволений ним, зокрема через обіцянки швидкої перемоги та переоцінку можливостей американського оборонного сектору. Якщо виникне можливість домовитися з демократами шляхом кадрових поступок, Трамп може пожертвувати Гегсетом. Щоправда, тепер, коли республіканці втратили більшість у Сенаті, йому буде складніше провести на цю посаду власну кандидатуру.

Позиція Ілона Маска є набагато складнішою в порівнянні з іншими технологічними магнатами, які вже почали налагоджувати зв’язки з демократами. Він перейшов певні межі, що може призвести до значного тиску з боку політичних сил. Зокрема, демократи можуть порушити питання щодо звільнення близько 200 тисяч державних службовців та скорочення державних програм, які можуть вимагати бюджетних рішень, затверджених президентом. Додатково, підприємства Маска мають безпосередні контракти з 18 державними організаціями. Конгрес може ініціювати перевірку цих взаємин, зокрема аспектів державного фінансування та угод. Таким чином, Маск може зіткнутися зі значними труднощами.

Чому демократи починають відступати від ідеї імпічменту? Чи прагнуть вони зберегти можливість політичних угод, чи, можливо, не бажають ще більше загострювати і без того складну ситуацію в державі?

З того, що я зрозумів із висловлювань Джеффріса, їхня позиція є практичною: необхідно зосередитися на реальних можливостях дій. Немає сенсу витрачати час і політичний капітал на ще одну процедуру імпічменту, якщо немає впевненості в її успішному завершенні. Трамп вже встановив рекорд за кількістю імпічментів, тому демократи, ймовірно, виберуть інші способи впливу.

Зараз звернемося до питання України та Європи. Демократи, як правило, вважаються більш прихильними до підтримки України в порівнянні з адміністрацією Трампа. Проте чи не є їхні заяви лише елементом передвиборчої кампанії та критики попереднього президента? Які можливі зміни у сфері військової допомоги, розвідки, використання Starlink, тиску на Росію та інших аспектах можуть відбутися внаслідок перемоги Демократичної партії?

Перш за все, слід звернути увагу на результати окремих республіканців, які активно відстоювали підтримку України. Вибори виявилися невдалими для Фіцпатріка та кількох інших політиків. Це свідчить про те, що виборці, в основному, керувалися власними інтересами, а не позицією кандидатів щодо України. Таким чином, підтримка України є важливим аспектом американської політики, але не є вирішальним фактором для більшості виборців. Демократична партія дійсно займає іншу позицію - вони підтримують Україну та виступають за посилення тиску на Росію.

Отже, американська політика не відновить того рівня підтримки, який мав місце за часів президентства Байдена, і фінансова підтримка Україні не буде відновлена?

Безумовно, відповідь негативна. Проте існує шанс стабілізувати три ключові напрямки: постачання озброєння, обмін розвідувальною інформацією та забезпечення надійного зв'язку. Це особливо актуально для тієї допомоги, за яку платить Україна або на яку розраховують європейські партнери. У цьому контексті ситуація може стати більш прогнозованою. Зокрема, Маску доведеться знайти спільну мову з демократичним Конгресом, оскільки вони матимуть можливість впливати на його бізнес. Отже, питання щодо Starlink та інших послуг, за які розраховуються Україна й європейські країни, може стати предметом переговорів.

Що стосується посилення тиску на Росію, така можливість дійсно існує. Конгрес, ймовірно, знову звернеться до законопроєкту Грема-Блюменталя, що передбачає санкції проти РФ. Для демократичної партії це важливий інструмент, який дозволяє висловити рішучу позицію щодо Москви без великих витрат з бюджету. Однак Трамп може використати цю ситуацію для політичного торгу. Його стиль взаємодії з Конгресом, ймовірно, буде заснований на принципі взаємних поступок: ви підтримуєте одну пропозицію, а я, в свою чергу, схвалюю іншу. Він уже дав зрозуміти в інтерв'ю для The New York Times, що готовий до політичних угод. Тому важливо розглядати підтримку України та тиск на Росію в контексті можливих майбутніх домовленостей між Білим домом і Конгресом.

- Послаблення позицій Трампа може змінити його діалог із Європою та ставлення до України? Останніми тижнями ми спостерігали максимальне зближення з Росією. Чи вплине на це результат виборів, чи Трамп і надалі діятиме саме так, не зважаючи на нову політичну реальність?

- Трампа тут не зміниш. Він і надалі діятиме у власних інтересах. Це помітили й виборці: переважна більшість заявила, що їх дуже турбує те, що президент працює на власну користь, а не в інтересах держави. Інша річ, що тепер з'являється можливість вести діалог із Конгресом. Інакше поводитимуться Рубіо та інші урядовці, адже розумітимуть, що їм доведеться відповідати за свої рішення. Трамп говоритиме, як і раніше, а от Держдепартамент і Рубіо можуть змінити позицію та стати ближчими до України.

Те, що Кирило Дмитрієв поспіхом поїхав разом із російською уповноваженою з прав людини до Меланії Трамп, свідчить про пошук нового каналу впливу. Він же не гуманітарними проєктами займається - він бізнесмен. Йому потрібен контакт, щоб переконувати й впливати. Він чудово розуміє, що Віткофф і Кушнер уже не зможуть зіграти свою гру.

Отже, ми вступаємо в етап спокою та затягування переговірного процесу. Якщо Ватикан активізує свої зусилля, а Європа почне чинити тиск, ситуація може зазнати змін. Проте Україні необхідно зайняти чітку позицію. Принаймні на робочому рівні варто донести до Вашингтону: або Європа долучається до переговорів, або ми їх покидаємо. Надаємо вам два місяці на вирішення цих питань між собою, адже продовжувати цю абсурдну ситуацію вже немає можливості.

Отже, результати виборів все ж відкривають певні можливості для покращення ситуації в нашій сфері?

Безумовно. Але слід зазначити, що раніше також існували шанси досягти бажаного результату. У процесі переговорів суттєвими є тиск і проактивність. Якщо вдається створити тиск через власні ініціативи, можна взяти на себе лідерство й направити ситуацію в потрібному напрямку. Головне - не зупинятися, адже варто лише на мить зупинитися...

Чи зміниться позиція Путіна щодо Трампа та його шансів?

Це не лише про стосунки між Путіним і Трампом. Це елемент стратегічної кампанії ФСБ, спрямованої на вплив на Трампа. Таким чином, Росія продовжуватиме демонструвати готовність до співпраці зі Сполученими Штатами, висловлюючи вдячність першій леді і просуваючи великі бізнес-ініціативи. Російська сторона усвідомлює, що Трамп не досягне бажаних результатів, але грати з ним вони не припинять.