Без інвестицій у процеси декарбонізації Україна може зіткнутися з серйозними втратами в промисловому секторі та зниженням податкових надходжень, попереджає EBA.

Європейська Бізнес Асоціація (EBA) заявила, що запропонована урядом програма декарбонізації промисловості може не забезпечити притоку "зелених" інвестицій і навіть створити ризики деіндустріалізації, якщо не будуть визначені реальні механізми фінансування трансформації.

Про це розповіла менеджерка Комітету промислової екології та сталого розвитку EBA Вікторія Карпець, інформує "РБК-Україна".

Вона акцентувала увагу на тому, що будь-яка політика в сфері клімату повинна відповідати на важливе питання: яку вигоду вона приносить економіці України та її здатності до оборони. Адже промисловий сектор є джерелом робочих місць, інвестицій, експорту та податків, які формують ресурси для підтримки оборони та відновлення країни.

Карпець додала, що наразі існує ризик, що програма не створить умов для залучення інвестицій, оскільки не пропонує чіткого бачення економічної доцільності та механізмів підтримки трансформації.

"Ми маємо бути відвертими: зелені інвестиції можуть просто не прийти в Україну. Документ не дає бізнесу відповідь, де взяти кошти на модернізацію підприємств. А без фінансового наповнення стратегії це призведе не до зеленої трансформації, а до закриття заводів, втрати робочих місць та падіння податкових надходжень", - наголосила представниця EBA.

Вона відзначила, що великі компанії вже зараз виконують важливу роль у сплаті податків, тому їхнє навантаження без відповідної фінансової підтримки є ризикованим для економічної стабільності. На її думку, для справжньої модернізації необхідні конкретні інструменти підтримки, такі як податкові пільги, компенсації для інвестицій, довгострокові кредити з відсотковою ставкою 2-3% від міжнародних фінансових установ, подібних до IFC, з державними гарантіями, а також можливість отримання субсидій, грантів і фондів для реалізації екологічних проектів.

"Екологічні податки, цілі щодо зміни клімату та система торгівлі викидами є необхідними й повинні функціонувати. Проте це можливо тільки за умови, що зібрані кошти інвестуються в економіку – на модернізацію та підтримку підприємств, а не стають новим джерелом фіскального навантаження", - зазначила Карпець.

Вона звернулася до уряду з проханням переосмислити стратегічний підхід до розробки політики декарбонізації та забезпечити її надійними фінансовими ресурсами, аби уникнути ризику втрати промислового потенціалу та зниження економічної стабільності в умовах війни.

Як повідомлялося, державний "Фонд декарбонізації" у 2026 році отримає 1,75 млрд грн надходжень від податку на викиди вуглецю. Про це повідомила перша заступниця голови Держенергоефективності Марія Малая.

"Цього року планувалося, що надходження складуть 700 млн грн, проте фактичні надходження від податку на вуглець досягли 1,4 млрд грн. У бюджеті на наступний рік вже передбачено 1,75 млрд грн," - підкреслила Малая.

Вона зазначила, що "Фонд декарбонізації" отримує надійне фінансування, яке не підлягає зміні внаслідок перерозподілу державного бюджету.