Бідні стануть ще біднішими, а багаті - ще багатшими. Які причини для критики податкового закону Трампа?
Замість зменшення державного боргу Дональд Трамп впроваджує "Великий красивий закон", який може призвести до збільшення боргових зобов'язань США на трильйони доларів, викликавши хвилю критики навіть серед його прихильників.
Після початку "митної війни" Дональд Трамп взявся і за обіцяні ще перед виборами податкові та бюджетні зміни. Білий дім підготував законопроєкт на 1000 сторінок про податкові пільги, який офіційно назвали "Великим красивим законом" (One Big Beautiful Bill).
Документ, хоча і з певними труднощами, вже отримав підтримку в Палаті представників. Тепер його чекає розгляд у Сенаті, де для затвердження потрібно щонайменше 51 голос (у разі рівного розподілу 50 на 50, віцепрезидент Джей Ді Венс може забезпечити перемогу республіканської сторони). Сенатори мають можливість внести поправки до документа, в такому випадку він знову буде переданий до Палати представників.
І хоча Трамп хоче підписати закон до Дня незалежності США 4 липня, до документа є чимало запитань і у демократів, і у представників церкви, і навіть у республіканців. Жорстко розкритикував Big Beautiful Bill уже колишній керівник DOGE Ілон Маск, назвавши його "гидотним". Це спровокувало публічну сварку у соцмережах із Трампом. Не підтримали законопроєкт і економісти-лауреати Нобелівської премії.
Що ж іде не так? Багато людей хвилює, що цей закон може спричинити подальше збільшення вже значного державного боргу США (який перевищує 36 трильйонів доларів) на 2-3 трильйони доларів у найближчі десять років, незважаючи на обіцянки Трампа перед виборами зменшити його. Крім того, цей законопроєкт піддається критиці за те, що він може поглибити нерівність між заможними та малозабезпеченими верствами населення в країні.
Які податкові пільги передбачає Big Beautiful Bill і хто від цього виграє найбільше? Які "приховані бомби" там закладені? Які зміни у документі готує Сенат? І чи зросте від них економіка США так, як обіцяє Трамп?
22 травня, після тривалих дискусій, Палата представників США ухвалила "значний і вражаючий" законопроєкт, що обіцяє зниження податкового навантаження, з перевагою всього в один голос. Текст документа був представлений лише за кілька годин до голосування, що раніше вважалося неприйнятним. Тепер його передали до Сенату для подальшого розгляду.
Податкова реформа - одна з головних передвиборчих економічних обіцянок Трампа. "Це чи не найважливіший закон, який коли-небудь буде підписаний в історії нашої країни! Тепер за роботу повинні взятися наші друзі в Сенаті, щоб документ потрапив до мене на стіл якомога швидше", - написав Дональд одразу після голосування. У Білому домі сподіваються, що закон потрапить на підпис до Дня незалежності США 4 липня.
Головна мета "мегазакону" Трампа полягає в продовженні податкових пільг, запроваджених під час його першого терміну, щонайменше до завершення 2028 року. У документі містяться наступні пропозиції:
Деякі з вказаних раніше ініціатив були частиною передвиборних зобов'язань Трампа, які він прагне хоча б формально реалізувати перед проміжними виборами 2026 року. На цих виборах планується обрати всіх 435 членів Палати представників та 33 зі 100 сенаторів.
Дональд Трамп та представники Республіканської партії стверджують, що новий пакет податкових пільг і скорочень відкриє шлях до "історичного економічного підйому". "Це стане енергією для реактивного літака. Ми називаємо цей законопроєкт 'великим і чудовим', оскільки він є надзвичайним набором ініціатив, що призведуть до зростання доходів усіх громадян", - заявив спікер Палати представників Майк Джонсон на початку червня.
Однак економічні аналітики з різних ідеологічних напрямків висловлюють сумніви щодо ймовірності такого розвитку подій. Багато з них, навпаки, вважають, що новий законопроєкт принесе навіть менше економічних вигод, ніж попередній податковий закон, ухвалений Трампом у 2017 році, який був спрямований на зменшення податків та створення робочих місць.
"Незважаючи на те, що незалежні експерти мають різні думки, більшість з них погоджується, що даний набір заходів лише незначно сприятиме економічному зростанню і не зможе покрити втрати від трильйонних знижок податків", - зазначає CNN.
Законопроєкт піддається критиці через його значний вплив на економіку. Згідно з оцінками Бюджетного управління Конгресу США, якщо документ буде прийнято, державний борг країни за наступні 10 років може зрости на 2,4 трильйона доларів. Інші прогнози, які враховують можливість перетворення тимчасових заходів на постійні, вказують на потенційні втрати доходів у розмірі 5,8 трильйона доларів.
Згідно з оцінками Tax Foundation, податкові пільги, які пропонує цей законопроєкт, можуть призвести до збільшення економічного зростання на 0,8% впродовж наступних тридцяти років. Однак, в той же час, загальний бюджетний дефіцит зросте на 1,7 трильйона доларів за десятиліття, навіть з урахуванням зменшення витрат приблизно на 1,5 трильйона доларів.
Аналітичний центр Penn Wharton Budget Model прогнозує, що законопроєкт, затверджений Палатою представників, призведе до зростання ВВП лише на 0,4% до 2034 року, в той час як бюджетний дефіцит за цей період може зрости на 3,2 трлн доларів. У ході передвиборчої кампанії Трамп, навпаки, обіцяв зменшити державний борг США, який на сьогодні перевищує 36 трлн доларів.
Лише можливість ухвалення законопроєкту вже завдала клопотів американській економіці. Напередодні агентство Moody's знизило кредитний рейтинг США з найвищого Aaa до Aa1. Причина - потенційне зростання держборгу.
Очікуване зростання бюджетного дефіциту, а також увесь процес ухвалення "Великого Прекрасного Закону", стали каталізатором публічного протистояння між Ілоном Маском і Дональдом Трампом. Після виходу з DOGE, мільярдер висловив свою критику щодо цього законодавчого акту, назвавши його "огидним" та таким, що "ще більше розколе суспільство" і "призведе до банкрутства Америки". Позиція Маска має й більш приземлене підґрунтя: "Великий Прекрасний Закон" передбачає зменшення субсидій для виробників електромобілів, що негативно вплине на Tesla, яка вже й так переживає складні часи.
Адміністрація Трампа заперечує достовірність всіх негативних оцінок, які надають демократи та незалежні аналітичні організації. "Ті, кого ми називаємо експертами, що критикують "великий і чудовий законопроєкт", не мають жодної самосвідомості. Вони повинні пригадати, що раніше робили аналогічно песимістичні прогнози щодо зниження податків, запровадженого президентом Трампом під час його першого терміну. Закон 2017 року став поштовхом для безпрецедентного зростання зайнятості, заробітної плати, інвестицій та загального економічного розвитку", - зазначають у Білому домі.
Ще однією значущою підставою для критики законопроєкту Трампа є те, що він надає вигоди підприємствам і заможним американцям, водночас скорочуючи соціальну підтримку для найменш забезпечених. Зокрема, правила, що стосуються субсидій на продукти харчування SNAP, стають більш жорсткими: працездатні дорослі без дітей тепер повинні будуть працювати до 65 років, щоб мати право на допомогу у придбанні продуктів (раніше цей вік становив 55 років).
Окрім того, доступ до системи медичного страхування Medicaid стає обмеженішим. Починаючи з 2029 року, користувачі програми повинні будуть працювати або навчатися не менше 80 годин на місяць, щоб мати можливість отримувати допомогу. Також, власники нерухомості, вартість якої перевищує 1 мільйон доларів, а також їхні родини, не зможуть розраховувати на Medicaid. Крім того, фінансування операцій, пов'язаних із трансгендерним переходом, буде також припинено в рамках цієї програми.
Всі ці заходи повинні зекономити федеральному бюджету приблизно 800 мільярдів доларів, але водночас можуть залишити без медичної страховки від 8 до 15 мільйонів громадян США.
Положення щодо скорочення фінансування Medicaid викликало заперечення не тільки серед демократів, а й у деяких республіканців. За їх словами, цей крок фактично позбавить бідних людей доступу до медицини. "Великий потворний законопроєкт Трампа передбачає, що мільйонам родин доведеться платити вищі страхові внески. Лікарні і будинки для літніх людей закриються", - заявляли демократи.
Республіканці наполягають на тому, що програми Medicaid та продовольчих субсидій страждають від "шахрайських дій і зловживань", вважаючи, що ті, хто ними користується, "не прикладають достатньо зусиль". Вони вважають, що введення вимог до працевлаштування є необхідним кроком, щоб "заставити очевидно неробствуючих працездатних" почати працювати.
Проте, за даними The Guardian, реальність інша: понад 70% людей працездатного віку, які отримують допомогу на харчування або Medicaid, вже працюють. Ті ж, хто не працює, здебільшого хворіють, мають інвалідність, доглядають за членами сім'ї або навчаються в школі.
Сенат має прийняти узгоджену версію законопроєкту перед тим, як винести його на голосування. Оскільки в документ можуть бути внесені деякі зміни до початкової редакції, він буде повернутий до Палати представників для повторного голосування, де, ймовірно, виникнуть нові труднощі.
Дебати викликала ініціатива про податкові переваги для екологічно чистої енергії. Незважаючи на те, що обидві політичні партії виступають за скасування федеральних податкових пільг, запроваджених за президентства Байдена, республіканці в Сенаті пропонують поступове скорочення цих пільг, здійснюючи це більш повільно.
Зокрема, Сенат планує продовжити період дії податкових преференцій для підприємств, які займаються будівництвом вітрових і сонячних електростанцій. Компанії, що розпочнуть будівництво в поточному році, матимуть можливість отримати повну податкову пільгу. У разі, якщо будівництво стартує в 2026 році, рівень пільги знизиться до 60%, а при початку робіт у 2027 році — до 20%. В 2028 році ж ці пільги взагалі перестануть діяти.
Версія ж законопроєкту, схвалена Палатою представників, спрямована на майже негайне скасування податкових пільг для таких компаній.
Шість лауреатів Нобелівської премії з економіки — Дарон Аджемоглу, Пітер Даймонд, Саймон Джонсон, Олівер Харт, Джозеф Стігліц та Пол Кругман — висловили свої занепокоєння у спільному зверненні, зазначивши, що великий бюджетний законопроєкт може знизити ефективність основних програм соціального захисту і водночас суттєво збільшити федеральний борг.
Фахівці зауважили, що навіть з урахуванням зменшення системи соціального захисту, даний законопроєкт призведе до збільшення державного боргу на понад 3 трильйони доларів у найближчі роки. Якщо ж його положення залишаться стабільними, а не тимчасовими, то за наступне десятиліття борг може зрости більш ніж на 5 трильйонів доларів. Таке зростання боргових зобов'язань та дефіциту матиме суттєвий вплив на інфляцію та процентні ставки, підвищуючи їх у найближчому майбутньому.
Проти радикальних аспектів законопроєкту висловилися також представники релігійних організацій. Зокрема, планується виділити 75 мільярдів доларів на масштабну кампанію з депортації, яка включатиме фінансування центрів утримання та суттєве збільшення чисельності прикордонних служб. Це значно перевищує теперішній рівень фінансування. Крім того, очікується підвищення вартості таких пільг, як статус тимчасового захисту (T.P.S.) та дозволу на роботу для шукачів притулку, що зробить їх недоступними для багатьох сімей, які мають право на них.
"Архієпископ Маямі Томас Венскі висловив думку, що замість витрачання мільярдів на депортацію людей, які вносять позитивний внесок у добробут нашої нації, було б доцільніше з фінансової та етичної перспективи створити законодавчі механізми, що дозволять 'некримінальним мігрантам' отримати можливість легалізувати свій статус на постійній основі."
Сполучені Штати переживають брак робочої сили в різних секторах, таких як охорона здоров'я, послуги та сільське господарство. Як зазначає експерт, вигнання мігрантів, які працюють на цих позиціях, лише посилить існуючу проблему.
"Жорстокість цього законопроєкту безпрецедентна. Він нехтує найуразливішими серед нас, збільшує як економічний, так і людський розрив між багатими та бідними, ігнорує загальне благо, щоб принести користь лише найбагатшим у нашій країні.
Цілком ймовірно, що мільйони людей стануть біднішими, змушені будуть покладатися на церкви та приватні благодійні організації, щоб вижити. Ще більше людей залишаться без медичної допомоги, принаймні до того моменту, коли їхній стан не стане критичним і вони потраплять до відділення невідкладної допомоги", - обурився і архиєпископ Санта-Фе Джон К. Вестер.
"Жоден штат або його політичний підрозділ не має права вводити будь-які законодавчі акти чи регуляції, що стосуються ШІ-моделей чи автоматизованих систем ухвалення рішень, протягом десятирічного терміну, який починається з моменту, коли цей закон набуде чинності", - зазначено у законопроєкті.
По суті, Республіканська партія надає технічним гігантам привабливу можливість: десятирічний захист від строгих норм регулювання штучного інтелекту. ЗМІ попереджають, що наслідки можуть бути непередбачуваними для інновацій та суспільної довіри до технологій: за відсутності прозорого контролю та публічних звітів, управління системами ШІ залишиться виключно в руках рад директорів. Більше 140 організацій звернулися до законодавців із закликом відхилити цю ініціативу, підкреслюючи, що будь-яка технологія без належного нагляду, особливо така потужна, як штучний інтелект, може завдати серйозної шкоди.
Також законопроєкт критикують через те, що він сприятиме подальшому закріпленню позицій OpenAI, Anthropic, Microsoft, Amazon і Google у ШІ-індустрії. За словами аналітиків, відсутність нагляду не створить рівних правил гри, а навпаки - закріпить переваги тих, хто вже перебуває на вершині.
Після ретельного вивчення тисячі сторінок податкового законопроєкту Трампа, аналітики з Wall Street були вражені. У розділі 899 виявилася справжня "небезпечна знахідка" - можливість введення прогресивного податку до 20% на пасивні доходи іноземних інвесторів з країн із "дискримінаційними" податковими системами. Серед таких країн опинились основні торговельні партнери США, включаючи країни Європейського Союзу.
Ця норма спрямована насамперед проти країн, які стягують податки на цифрові послуги з великих технологічних компаній: Канади, Великої Британії, Франції та Австралії, а також на інші країни G7, які використовують положення угоди про мінімальні корпоративні податки.
У зоні ризику виявляться не лише американські фірми, що мають іноземних власників, а й міжнародні компанії з представництвами в США, а також інвестори, які отримують пасивний дохід від американських активів на трильйони доларів.
Аналітики з Wall Street висловлюють занепокоєння, що дії адміністрації Трампа можуть зашкодити самій собі: такі рішення можуть призвести до зниження попиту на американські державні облігації і долар. У Morgan Stanley зазначили, що в поточному вигляді законопроєкт може ослабити долар і негативно вплинути на інвестиції, тоді як у JPMorgan попередили про "істотні наслідки" для бізнесу як у США, так і за їх межами.
"Хоча ця норма була замаскована під технічними аспектами, її наслідки очевидні для фахівців: якщо закон буде затверджено та підписано з цією поправкою, це ще більше відлякає іноземних інвесторів у той час, коли їхня колись непорушна впевненість у казначейських облігаціях та інших американських активах вже похитнулася через непередбачувану торговельну політику Трампа та погіршення фінансового становища держави", - зазначає Bloomberg.
При цьому, як зазначає агентство, запропонований податок не має відношення до митної політики Білого дому, яку активно оскаржують в суді, але суть залишається тією ж: Трамп і частина республіканців заявляють про прагнення вирішити проблему несправедливого ставлення до Штатів з боку решти світу, будучи впевненими, що альтернатив ринку США інвестори все одно не знайдуть.
Керівник досліджень грошового ринку Deutsche Bank Джордж Саравелос зазначив, що нове податкове законодавство може стати економічним інструментом. "На нашу думку, цей законопроєкт надасть адміністрації США можливість, якщо вона цього забажає, трансформувати торговельну війну у війну капіталів," - підсумували аналітики Deutsche Bank.
