Боксував, аби залишити СРСР, відмовився від зміни українського громадянства і заробляв завдяки Шварценеггеру: як виглядав молодий Володимир Кличко та з чого розпочалася його кар'єра.

25 березня відзначає свій 50-річний ювілей видатний боксер, колишній чемпіон світу за трьома основними версіями у надважкій категорії Володимир Кличко (64-5-0-1, 54 нокаути). Цікаво, що кар'єра цього видатного спортсмена могла скластися зовсім інакше: якби він обрав шлях фельдшера, його батьківщина могла б стати Німеччина, якщо б він вирішив змінити громадянство. Спочатку ж Володимир зайнявся боксом не стільки заради завоювання титулів, скільки щоб отримати можливість виїжджати з меж СРСР.

OBOZ.UA згадав, як починав свій шлях майбутній олімпійський чемпіон, та знайшов світлини з дитинства та молодості видатного бійця, який понад 10 років "правив" у королівському дивізіоні.

Володимир з'явився на світ у 1976 році в військовому містечку Сонячний, розташованому в Казахстані, де служив його батько-офіцер. Це селище знаходилося неподалік від космодрому Байконур, проте на відміну від свого старшого брата Віталія та тисяч радянських хлопчаків, майбутній чемпіон не мав мрії стати космонавтом. Йому знадобився певний час, а також приклад Віталія, щоб знайти свій власний шлях у житті.

Брати Кличко пережили чимало переїздів, поки в 1985 році батька не перевели до Києва. Першим їхнім житлом у столиці став гуртожиток, розташований поблизу аеропорту Жуляни. Варто зауважити, що саме з цього місця в квітні 1986 року відправлялися гелікоптери для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У 12 років у столиці Володимир разом із братом організували перший бізнес і почав заробляти "кишенькові" гроші. Ідея була продавати фотографії кінозірок 80-х. Віталій якраз уже мав камеру, і коли вони з братом отримували газету з фото акторів, перезнімали їх, друкували знімки та продавали по 20 копійок у шкільному дворі.

Цікаво, що найбільший попит на той час мали Арнольд Шварценеггер і Сильвестр Сталлоне, з якими через багато років доля зведе титулованих боксерів. "Коли я розповідав про це Шварценеггеру, то він жартома попросив частину нашого прибутку", - згадував пізніше Володимир.

Коли батько майбутніх чемпіонів отримав постійне житло в столиці, брати вирішили зайнятися спортом поза школою. Через травму спини Володимир не зміг піти за Віталієм на кікбоксинг, тому в 13 років обрав бокс. Проте, як зізнавався пізніше чемпіон, його тренування не були спрямовані на здобуття титулів чи нагород – він прагнув мати можливість подорожувати за межі Союзу.

"Мені не подобалося те, чим я займаюся. Мені не подобалося, що я не народився бійцем, як мій брат. Я навчився цьому. Я займався боксом, бо хотів вибратися з СРСР, я хотів подорожувати", - розповідав пізніше Володимир в ефірі подкаст Miami Herbert Huddle.

"У ті часи кордон могли перетнути лише політики та спортсмени. Звичайним громадянам СРСР не було жодних шансів на подорожі. Ви не могли залишити країну. Я був занадто молодим, щоб стати політиком, але цілком підходив на роль спортсмена," - ділився своїми спогадами Кличко-молодший.

Щоб Володимир вирішив відвідати боксерську залу, у нього виявився неабиякий дар. Він одразу ж здобув перемогу на чемпіонаті Києва. Проте спочатку юнак не думав пов'язувати свою освіту зі спортом. У 14 років він уявляв себе фельдшером і планував вступити до медичного технікуму.

Батьки стали на бік сина, проте приймальна комісія відмовилася прийняти документи Кличка, заявивши, що на фельдшерське відділення допускають лише з 15-річного віку. Після невдалого спроби вступу Кличко-молодший повернувся до навчання і вирішив тренуватися під керівництвом Володимира Золотарьова в Спортивному клубі армії, де раніше займався і його брат Віталій.

Золотарьов дав свою згоду, але згодом порадив батькам відправити молодшого брата до спортивного інтернату в Броварах, де він зможе отримувати відповідні навантаження для свого віку. Проте вечорами він продовжував відвідувати тренування в Києві. По завершенні навчання в спортінтернаті Володимир поступив до педагогічного інституту в Переяславі-Хмельницькому, де вже навчався його брат Віталій.

Цікаво, що Золотарьов забороняв Кличкам спарингувати один з одним, адже тоді вони перебували у різних вагових категоріях і за рівнем підготовки молодший брат відставав від старшого. Але вони все одно робили це потай від усіх, що закінчилося переломом ноги Володимира. Говорять, що саме після цього вони пообіцяли матері ніколи більше не битися.

Тим часом Володимир двічі виграв чемпіонат України та останню в історії першість Радянського Союзу серед спортшкіл. 1993 року Кличко-молодший став першим на чемпіонаті Європи, а через рік у Стамбулі взяв "срібло" юніорського чемпіонату світу.

У 1994 році Володимир, разом із Віталієм, здобув срібну медаль на світовому чемпіонаті для військовослужбовців. Причиною, чому він не зміг зайняти перше місце, стало харчове отруєння. Кажуть, що напередодні фіналу Кличко-молодший переїв екзотичних фініків у Тунісі, внаслідок чого лікар прийняв рішення зняти його з турніру. Проте вже наступного року йому вдалося виграти цей чемпіонат.

Проте історичний успіх, що відкрив перед Володимиром практично всі можливості у світі боксу, чекав на українця на Олімпійських іграх 1996 року в Атланті. Власне, Кличко-молодший планував виступати в категорії до 91 кг, тоді як у суперважкій вазі ліцензію отримав Віталій. Однак Кличко-старший не зміг вирушити до Атланти через виявлені у його аналізах стероїди.

Згідно зі словами лікаря, який лікував Віталія, український боксер у суперважкій вазі отримав медичну допомогу за рекомендацією німецького фахівця. Деякі люди висловлювали думку, що Кличка-старшого могли навмисно "усунути" з гонки, оскільки він був головним претендентом на золоту медаль на Олімпіаді в Атланті в 1996 році. Проте, якщо суперники Віталія дійсно мали такі наміри, їх план зазнав невдачі. Адже замість Віталія до США вирушив Володимир, який не залишив своїм суперникам жодного шансу.

Дійсно, як зазначив Кличко-старший, Володимиру не було легко через різку зміну вагової категорії: "Перехід з важкої ваги до суперважкої став для нього справжнім випробуванням. На Олімпіаді йому потрібно було не лише зберегти форму, а й здобути перемогу. Лише завдяки його рішучості та силі волі Володимир спочатку виграв у першому бою, а потім здобув перемогу у фіналі."

2 серпня у півфіналі Олімпійських ігор Володимир Кличко зустрівся зі своїм давнім суперником, росіянином Олексієм Лезіним, якому раніше програв у фіналі чемпіонату Європи 1995 року. Проте цього разу українець показав впевнену гру на рингу та здобув перемогу за рішенням більшості суддів. А 4 серпня у фіналі Олімпіади 1996 року Володимир тріумфально переміг представника Тонгі Паеа Вольфграма.

"Згадки про ті дні залишаються живими в моїй пам'яті. Атланта, 1996 рік. Я був молодим атлетом, який мріяв про свою найбільшу мету - золоту медаль. Дорога до успіху виявилася тернистою. Мені довелося подолати чимало труднощів, щоб реалізувати свою мрію. І в цьому я покладався не лише на свій талант, а й на свою незламну силу волі", - поділився Володимир.

Цікаво, що Кличко-молодший став першим представником європеоїдної раси, який завоював золоту медаль у надважкій вазі на олімпійському турнірі.

І відразу після "золота" Атланти Володимир перейшов у професійний бокс, підписавши контракт із промоутерською компанією в Німеччині, а 1998-го завоював вакантний титул інтерконтинентального чемпіона світу WBC. У той час йому та його брату Віталію неодноразово пропонували отримати паспорт громадянина Німеччини, де боксери здобули світову популярність, але вони щоразу відповідали відмовою.

"Знаєте, я українське громадянство не проміняю на якесь інше, бо та людина, яка перебуває в іншій країні, не на своїй батьківщині, так чи інакше є іноземцем і до неї ставляться як до іноземця. До мене ставляться не як до іноземця, до мене ставляться як до українця. Мене сприймають, як українця, і мій патріотизм українця подобається німцям", - говорив Кличко-молодший у 1998 році.

Протягом 21 року українець здобув статус зірки в професійному боксі, ставши справжньою легендою світової арени, володіючи усіма титулами, окрім WBC. Володимир Кличко завершив свою кар'єру в квітні 2017 року, коли зазнав поразки технічним нокаутом від Ентоні Джошуа (28-4, 25 КО). Проте, з часом з'являлися численні чутки про те, що Володимир перебуває в чудовій фізичній формі і може повернутися на ринг.

Здавалося, що камбек Доктора "Сталевий Молот" таки відбудеться минулого року, а українець має всі шанси побити рекорд Джорджа Формана й стати найбільш віковим чемпіоном світу в історії суперважкої ваги. Але ніяких офіційних заяв від Кличка не пролунало.

Тим часом Володимир продовжує виховувати доньку від голлівудської акторки Гайден Панеттьєрі, розвиває бізнес, читає власний курс "Управління викликами" у найпрестижніших навчальних закладах планети і регулярно розповідає про війну в Україні світові, відвідуючи численні зустрічі й конференції, намагаючись залучити якомога більше партнерів.

Не так давно OBOZ.UA ділився подробицями з особистого життя Володимира Кличка. Дізнайтеся, де нині перебуває його єдина донька та які новини про колишню наречену атлета.