Противодействие теневому флоту России и новые ограничения: какие ожидания связаны с председательством Дании в Европейском Союзе.
З 1 липня 2025 року Данія офіційно перебрала на себе головування в Раді Європейського Союзу. Цей механізм кожні шість місяців визначає, яка країна координує порядок денний і модерує ключові переговори між 27 державами-членами ЄС.
І хоча головування не дає додаткових важелів влади, воно дозволяє просувати ініціативи, будувати компроміси та прискорювати ухвалення рішень, які без сильного політичного посередника часто блокуються на рівні окремих столиць.
Для Європи це півріччя є вирішальним: війна між Росією та Україною триває вже чотири роки, а санкційні заходи ЄС, незважаючи на те, що стали найбільш масштабними у світі, все ще стикаються з труднощами.
Декілька країн все ще імпортують російський скраплений природний газ (СПГ), в той час як "тіньовий флот" танкерів з Росії знаходить способи обійти нафтове ембарго. Крім того, політичний опір з боку Угорщини, Словаччини та інших держав уповільнює прийняття більш суворих санкцій проти Кремля.
Данія оголошує про намір перевести санкції щодо Росії в нову стадію.
Основна мета заяви полягає в тому, щоб заблокувати маршрути, які все ще дають змогу Москві отримувати доходи від нафти, газу та транспортування енергії, незважаючи на запроваджені санкції.
Реалізація цього проекту суттєво вплине не лише на Київ, а й на економічну ситуацію в усій Європі.
Данія не зупинилася лише на деклараціях — протягом останніх двох років вона перетворилася на одну з провідних країн Північної Європи, яка активно знижує будь-які можливості, через які Росія отримує фінансові надходження від своїх природних ресурсів.
У 2022 році Данія вирішила повністю відмовитися від імпорту російського вугілля, зробивши цей крок раніше багатьох інших країн ЄС. Згідно з інформацією від Єврокомісії, таке рішення дозволяє Кремлю щорічно втрачати близько 1,5-2 мільярдів євро доходу.
У січні 2025 року Данія приєдналася до десятки держав, які офіційно звернулися до Європейського Союзу з вимогою терміново ввести повну заборону на імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) та змусити імпортерів припинити діючі контракти з Росією.
Суттєвим аспектом є те, що Данія стала однією з перших країн, яка підтримала пропозицію додати до 18-го пакета санкцій ЄС понад 200 суден російського "тіньового флоту", що перевозять нафту, обходячи цінову стелю, встановлену країнами G7.
Для реалізації цієї стратегії Копенгаген планує вкласти приблизно 600 мільйонів євро в спостережний флот, що включає будівництво 26 нових патрульних суден та впровадження безпілотних літальних апаратів для моніторингу Балтійського моря та проток. Наразі в регіоні вже функціонують спеціалізовані "морські дрони", які здійснюють контроль за підозрілими танкерами та підводною інфраструктурою.
На рівні Ради ЄС Данія разом із країнами Балтії просуває жорсткіший контроль за страхуванням суден. Без чинного західного страхування танкерам буде складніше заходити у ключові порти або проходити протоки.
Ці дії можуть перешкодити методам, які використовуються для ухилення від цінових обмежень.
Нарешті, Данія виявила активну підтримку продовження діючого нафтового ембарго та перегляду цінового обмеження на нафту Urals. Європейська комісія вже розглядає можливість зниження цінової стелі з 60 до 45 доларів за барель, що може призвести до зменшення доходів Росії на 20-30% в залежності від ринкової ситуації.
Завдяки вжитим заходам, Данія перетворюється на одного з ключових гравців у новій епосі санкційного тиску, звертаючи увагу не лише на символічні обмеження, але й на реальний моніторинг та контроль за потоками нафти, газу та фінансів.
Попри безпрецедентні обсяги економічних обмежень, які Європейський Союз запроваджує проти Кремля вже четвертий рік поспіль, російська енергетична машина продовжує стабільно заробляти десятки мільярдів доларів щороку.
Ця здатність долати обмеження наразі є одним із ключових викликів для нової адміністрації Данії.
Найяскравішим свідченням недоліків санкційного механізму залишається так званий "тіньовий флот". За даними Lloyd's List, Росія має під контролем більше 600 танкерів, які насправді транспортують нафту, обходячи офіційні правила та цінові обмеження.
Завдяки цій флотилії суден Москва щодня постачає сиру нафту Urals за ринковою ціною, що залишається вище встановленого G7 обмеження у 60 доларів за барель.
Не менш болючою залишається тема сірого реекспорту.
Частина російських нафтохімічних компаній давно налагодили канали через Кавказ і Середню Азію. Значну частину нафти й газу Росія продає, маскуючи їхнє походження складними логістичними ланцюгами через Туреччину, Казахстан чи Вірменію. Така схема фактично нейтралізує частину європейських заборон.
Окремий біль - перевірка технічного обслуговування і страховки суден. Попри офіційні обмеження, близько 70% "тіньових" танкерів і далі користуються західними або офшорними страховими схемами, які дозволяють заходити у ключові європейські протоки та порти.
Велика кількість цих суден продовжує проходити технічний огляд у портах Данії або Нідерландів, реєструючись під прапорами Панами, Ліберії чи Маршаллових островів. Це формує сіру зону, де санкції майже не діють.
Ще один виклик, який постійно з'являється у звітах Єврокомісії, - це російський зріджений природний газ.
Незважаючи на яскраві політичні заяви, Європейський Союз залишається другим за величиною споживачем російського зрідженого природного газу після Китаю. У той час як деякі держави наполягають на терміновому припиненні імпорту, інші продовжують здійснювати покупки, дозволяючи своїм енергетичним компаніям отримувати вигоду від перепродажу "дешевшого" російського газу.
Зрештою, однією з основних проблем, з якою данське головування стикається з самого початку, є опір деяких країн. Словаччина та Угорщина настійно перешкоджають усім ініціативам щодо повного припинення транзиту російського газу або введення санкцій проти проєктів Nord Stream.
Через цю внутрішню суперечність Євросоюз досі не зміг завершити певні обмеження в рамках 18-го пакета санкцій.
Данське головування прибуває до Брюсселя з ясною публічною метою: перетворити санкції з простого переліку обмежень на ефективний інструмент, який дійсно позбавить Росію фінансових ресурсів.
Серед основних цілей – завершення процесу затвердження та впровадження страхової перевірки для всіх танкерів, що проходять через територію Північного моря та Балтики. Цю ініціативу активно підтримують Данія, країни Балтії, Великобританія та Німеччина.
Проста логіка: корабель, що не має прозорого страхування та ясних даних про вантаж, не зможе вільно пройти через важливі протоки.
Це завдасть серйозного удару по "тіньовому флоту", що наразі транспортує основну частину російської нафти.
Другий важливий аспект - це угода про повну синхронізацію енергетичних санкцій із партнерами поза межами ЄС. Особливу увагу слід приділити координації з США та Великою Британією в питаннях контролю за страховими та портовими операціями. Цей захід має потенціал "замкнути коло", роблячи обхід санкцій значно дорожчим і ризикованішим для російських торгівців.
Окремий блок - плани щодо СПГ. Данія вже підтримала звернення десяти країн до Єврокомісії із закликом повністю заборонити імпорт російського скрапленого газу.
Дорожня карта для виконання плану REPowerEU вже прописана - жодних нових контрактів із Росією та припинення імпорту на спотовому ринку з січня 2026 року, а всі існуючі короткострокові угоди повинні зникнути з ринку до середини 2026-го. Остаточна мета - повністю закрити для російського газу європейські термінали до кінця 2027-го.
Ще одним важливим напрямком є забезпечення правового блокування Nord Stream. Данія має намір внести до 18-го пакету санкцій положення, яке заборонить усі транзакції, що стосуються експлуатації застарілих газопровідних шляхів у Балтійському морі.
І нарешті, давайте звернемо увагу на військовий аспект. Крім виділених понад 600 мільйонів євро на укріплення морського флоту та придбання безпілотних літальних апаратів, Данія спільно з партнерами по НАТО розпочинає спільні патрулювання важливих проток і стратегічних портів.
Цей план має на меті мінімізувати незаконні перевантаження нафти "борт у борт" - практику, яка стала однією з найпоширеніших схем обходу санкцій у 2023-2024 роках.
Данія виступає в ролі координатора і модератора — тієї особи, яка забезпечить ефективну реалізацію кожного висловлювання щодо енергетичного тиску на Кремль.
Копенгаген намагається продемонструвати як всередині Європейського Союзу, так і за його межами, що санкції можуть виступати не тільки як політичний жест, а й як фінансовий інструмент, здатний щомісяця знижувати мільярдні прибутки держави-агресора.
Чи вдасться Копенгагену виконати цей план - залежить не лише від амбіцій самої Метте Фредеріксен чи її дипломатів.
Важливим аспектом стане бажання інших столиць Європейського Союзу відмовитися від вигідних винятків, утриматися від миттєвого заробітку на транспортуванні та перепродажу. Найголовніше – перетворити санкції з простого слова на справжню блокаду експорту нафти, газу та всіх тіньових схем, які використовує Кремль.
Однак, якщо Данія зможе активізувати цей процес, її головування може стати однією з небагатьох успішних історій ЄС у масштабній енергетичній боротьбі з Росією.
