Боротьба з корупцією на митниці: які зміни відбулися в її сприйнятті з боку бізнесу та митників за минулий рік?
Якою мірою Державна митна служба України успішно просувається у боротьбі з корупцією? Унікальна можливість оцінити цю тенденцію з погляду як митників, так і представників приватного сектору була надана завдяки проведеному вдруге поспіль у 2025 році Опитуванню щодо доброчесності митниці (CIPS), організованому Держмитслужбою в партнерстві з Всесвітньою митною організацією.
Відповідно до показників, на яких базувався наш аналіз минулого року, відбулися, хоч і не кардинальні, але все ж позитивні зміни. Мова йде про те, як дві групи респондентів сприймають корупцію на митниці, про кількість осіб, які вважають хабарі ефективним способом вирішення питань, а також про тих, хто сам пропонував хабарі. Також важливо відзначити рівень негативного впливу складних митних процедур на ведення бізнесу, демотивуючий ефект відсутності неминучих наслідків і приклад поведінки керівництва.
Оптимістичні зміни не свідчать про повну перемогу над корупцією, але дають можливість виявити, в яких сферах є прогрес, а які аспекти потребують більшої уваги.
Покращення представництва
Завдяки відповідям більшої та більш репрезентативної аудиторії, у 2025 році вдалося розробити онлайн-інструмент, який використовувався для проведення опитування. У 2024 році було отримано дані від 448 митних службовців, серед яких 85% становили керівники, а лише 15% були некерівниками. У 2025 році кількість опитаних митників значно зросла до 4199, з яких 23% були на керівних посадах, а 77% займали некерівні позиції, що краще відображає кадрову структуру Держмитслужби. Що стосується приватного сектора, то кількість респондентів зросла з 477 до 1033.
Рівень сприйняття корупції та толерантності до неї: рік по тому
Для оцінки рівня сприйняття корупції в державі ми визначаємо передовсім частку респондентів-бізнесменів, які вважають, що "полегшити життя" можна за допомогою хабарів. Якщо у попередній рік вона становила 35%, то нині зменшилася до 32% тих, хто згоден або переважно згоден із таким твердженням. Показово, що також змінилася і частка тих, хто частково або категорично незгоден із цим: з 53% до 59%.
Два додаткових показники підтверджують позитивну динаміку ситуації. Частка осіб, які практикують корупцію, тобто тих, хто пропонував хабарі, знизилася протягом року з 11% до 6%. Також зменшилася кількість "теоретиків", які вважають, що хабар може стати вирішенням для обходу певних митних процедур — з 47% до 41%.
У цьому році опитування охопило більш ніж удвічі більше підприємців, що робить дослідження більш репрезентативним у порівнянні з попереднім. Відтак, зниження на 3-6% кількості підприємців, які терпимо ставляться до корупції, за різними критеріями вказує на позитивну динаміку.
Це, повторюся, не означає, що корупцію на українській митниці подолано, але дозволяє зафіксувати оптимістичні зміни у цьому дражливому для суспільства питанні. Динаміка ситуації щодо факторів, які провокують корупцію, дозволяє побачити найбільш впливові причини та визначити перспективні точки росту.
Одним із основних чинників, що сприяють виникненню корупції, є заплутаність митних норм. У цій сфері, безумовно, відбулися найзначніші позитивні зміни. Якщо ще рік тому 65% опитаних бізнесменів вважали, що складність митних процедур негативно позначається на їхній підприємницькій діяльності, то сьогодні цей показник знизився до 53%. Водночас кількість тих, хто категорично не погоджується з таким твердженням, збільшилася майже вдвічі — з 13 до 24%!
Дослідження не вказує на конкретні причини цих змін, але серед можливих факторів можна виділити, зокрема, введення більш доступних митних спрощень для широкого кола підприємців, а також впровадження цифрових технологій у ряді митних процесів.
У надії на справедливість для корупціонерів і захист для тих, хто викриває їхні злочини.
Серед причин, які сприяють розвитку корупційних практик і не стимулюють активні дії в боротьбі з ними, зазвичай виділяється відсутність суворих покарань для тих, хто займається корупцією, а також ризики, з якими стикаються самі викривачі.
Цьогоріч кількість тих митних службовців, які вважали, що повідомлення про корупційну поведінку не призводить до жодних дій, дещо зросла порівняно з попереднім опитуванням -- з 10% до 13%. А тих, хто не вважає, що повідомлення про корупцію розслідують справедливо, -- із 6% до 7%. Однак, на мою думку, це скоріше пов'язано зі зміною структури опитаних посадовців, серед яких суттєво зросла частка некерівників (із 15% до 77%).
Щодо відчуття безпеки у випадках повідомлень про порушення етики, то 20% підприємців та 12% митників все ще не відчувають себе захищеними. Ці дані свідчать про незначне зростання показника серед митників у порівнянні з попереднім опитуванням, коли він становив 10%.
Опитування CIPS 2025 року вперше виявило масштаб загроз, які зазнають працівники Держмитслужби, у тому числі з боку організованої злочинності. Вражаючі 20% митників повідомили про отримані погрози, з яких 14% стосувалися психологічного тиску, а 6% — фізичних нападів. Як і у випадку з викривачами, це підкреслює критичну важливість забезпечення безпеки, яка має підтримуватися під час виконання службових обов'язків. Тому це питання вимагає термінової реакції з боку керівництва, щоб створити безпечні умови праці, захистити персонал Держмитслужби та, відповідно, зберегти доброчесність організації.
Лідерство: бути прикладом, а не втручатися.
Безсумнівно, що на стан справ із корупцією в митній сфері значною мірою впливає позиція керівництва. Дослідження, проведене в цій області, виявило певні позитивні тенденції, хоча й не є вирішальними.
Таким чином, відсоток митників, які відчувають підтримку від керівництва у справі повідомлення про корупційні діяння, збільшився з 87% до 90%. Водночас, число бізнесменів, які сумніваються у діях митної адміністрації проти корупції, знизилося з 16% до 14%.
Проте значна частина, а саме 13%, вважає, що керівництво митниці не демонструє належного рівня доброчесності, і цей показник зросла з 10% у попередньому опитуванні.
Хоча вплив безпосереднього керівництва на прийняття рішень митниками дещо зменшується, він все ще залишається значним. Згідно з опитуванням, 44% респондентів (порівняно з попередніми 46%) відзначають, що їм бракує інформації про причини, через які керівництво просить відступити від встановлених процедур. Крім того, 20% (у порівнянні з 21% раніше) вказують на те, що не дотримуються стандартних процедур без неналежного втручання з боку інших посадовців.
Ці результати можуть породжувати занепокоєння щодо можливого неналежного втручання в адміністративні процедури. Значні повноваження середніх керівників можуть стати підґрунтям для зловживань. Відсутність прозорості та колективних перевірок може призвести до зловживання владою.
Ще один важливий момент. Лише 12% опитаних готові звертатися до внутрішніх слідчих органів із повідомленнями про порушення, а всього 3% - до зовнішніх, що вказує на надзвичайно низький рівень довіри до офіційних антикорупційних механізмів і адміністративних процедур. Натомість 73% респондентів (порівняно з попередніми 80%) виявили готовність повідомляти про корупційні випадки своїм безпосереднім керівникам, що свідчить про їхній сильний авторитет. Головне питання полягає в тому, що відбувається з інформацією, наданою таким чином?
Модифікації: основні підсумки
Результати свідчать про те, що упродовж останнього року змінилося сприйняття доброчесності. Наблюдається позитивна динаміка у визнанні зусиль Державної митної служби щодо підвищення доброчесності серед приватного сектора та зовнішніх спостерігачів. Це підтверджує активну співпрацю Держмитслужби з бізнес-спільнотою та громадськістю через різноманітні комунікаційні канали. Проте, деяке зниження оцінок від митників у 2025 році може бути пов'язане з розширенням вибірки респондентів та більшою репрезентативністю серед некерівних працівників.
Згідно з даними Всесвітньої митної організації (ВМО), у 2024 році CIPS виявила, а у 2025 році підтвердила, що Державна митна служба має досить розвинену документацію, що стосується принципів доброчесності. Проте, існує значний розрив між формальним визнанням принципу доброчесності та його реальним впровадженням. Цю ж думку висловлює останній звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), який наголошує на тому, що нормативно-правова база щодо доброчесності митної служби є досить потужною. Однак, для формування культури доброчесності необхідний системний підхід у щоденній практиці, тому важливо зосередитися на застосуванні правил у повсякденній діяльності та демонструвати позитивний приклад.
Рекомендації, що виникли з результатів минулорічного дослідження, стосувалися спрощення адміністративних процесів, впровадження стандартів, що відповідають вимогам ЄС, а також збільшення обсягу інформації, доступної для підприємців. Це включало розробку рекомендацій, інструкцій, проведення тренінгів і вебінарів, створення гарячих ліній та комунікаційних кампаній. Державна митна служба активно працювала в цих напрямках, зокрема, відкривши на своєму сайті розділ "Запобігання корупції" та запустивши інформаційну кампанію під слоганом "Не пропонуйте — ми не беремо. Один крок — і вже обоє у справі". Проте, оцінити реальну ефективність кожного з цих заходів виявилося непросто, оскільки ми не проводили вимірювання окремих впроваджених механізмів. Тим не менш, загальний підхід до запобігання корупції справив позитивний вплив як на діяльність Держмитслужби, так і на сприйняття з боку бізнесу.
Рекомендації
Результати опитування 2025 року, в поєднанні з даними 2024 року, мають слугувати основою для формулювання рекомендацій щодо антикорупційних заходів у майбутньому, сприяючи досягненню нових успіхів у цій сфері.
Як було вказано раніше, результати опитування виявили, що Державна митна служба має добре структуровану документацію щодо принципів етики та доброчесності. Однак спостерігається розбіжність між формальними нормами та їх практичним застосуванням, зокрема у відношенні до власних співробітників. Крім того, існують нові виклики з боку організованої злочинності та недостатньо розвинута культура звітності.
Розвиток культури доброчесності, яка має виявлятися щодня, вимагає не лише знань про правові положення та наслідки корупції, але й навчання щодо того, "як реагувати" на практиці на типові дилеми доброчесності. Один із можливих шляхів -- перегляд Кодексу етики, аби зробити цей документ простішим для читання та тлумачення, а також розробка практичних рекомендацій як основи для регулярних діалогів та семінарів з питань доброчесності, орієнтованих на співробітників нових та із середнім стажем. Зміцнення розуміння та впевненості здатне, зрештою, вплинути на щоденну практику.
Подолати розрив у комунікації можливо за допомогою низки заходів, спрямованих на підвищення довіри між працівниками митниці та антикорупційним підрозділом. Це допоможе зміцнити канали зв’язку стосовно ситуацій, що можуть призвести до корупційних ризиків. Одним із ефективних інструментів у цьому процесі можуть стати публікації відповідей на звернення зацікавлених сторін, такі як звіти типу "Ви сказали, ми зробили". Поширення успішних кейсів від викривачів та забезпечення прозорості у розслідуваннях і накладенні санкцій також сприятимуть покращенню довіри. Важливо враховувати це не лише у контексті повідомлень про корупцію, а й для всіх сигналів щодо порушень і неналежної поведінки, які необхідно отримувати, аналізувати та вирішувати.
У зв'язку з загрозами, що походять від організованої злочинності і які торкнулися близько 20% працівників, необхідно розробити та впровадити спеціалізований протокол для управління ризиками. Цей протокол має включати психологічну підтримку та тренінги з розвитку стійкості для співробітників, які працюють на передовій. Крім того, важливо регулярно проводити оцінку ризиків безпеки, здійснювати ротацію працівників на посадах з підвищеним ступенем небезпеки та забезпечувати легкий доступ до професійної психологічної допомоги. Слід також запровадити та протестувати процедури термінового реагування для тих, хто опинився під загрозою, водночас підкреслюючи, що захист доброчесності тісно пов'язаний з гарантуванням фізичної та психологічної безпеки працівників.
Підтримка антикорупційної політики серед працівників тісно пов'язана з усвідомленням їхньої участі у процесах реформ та модернізації. Протягом останнього року відчуття залученості та довіри до ефективності програм модернізації значно знизилося, особливо серед нових співробітників, у яких підтримка цих ініціатив різко впала. Реалізація окремих проєктів модернізації в різних підрозділах Держмитслужби, таких як кадровий відділ, інформаційні технології та управлінські процеси, вимагає від новопризначеного керівництва розробки комплексного плану модернізації та чіткої комунікаційної стратегії для працівників.
Результати CIPS потребують визначення пріоритетів, повинні бути реалізовані у вигляді заходів Держмитслужби та інтегровані в план дій у сфері доброчесності як доповнення до Антикорупційної програми Держмитслужби. Цей план має враховувати:
* ⇑ дії щодо покращення внутрішньої та зовнішньої комунікації;
* ⇑ підготовка менеджерів та співробітників без управлінських обов'язків;
* ⇑ реалізація внутрішніх регламентів та їх інтеграція в повсякденну діяльність.
Усі зазначені дії необхідно доручити компетентній особі або відповідному підрозділу, при цьому важливо здійснювати контроль за їх виконанням відповідно до запланованих результатів та термінів. Ініціативи, спрямовані на підвищення доброчесності та формування позитивного ставлення, не матимуть успіху без активної участі лідерів на всіх рівнях. Вони, завдяки своєму впливу на команду, повинні слугувати прикладом, підтримувати відкритий діалог та заохочувати своїх підлеглих. Це відповідає рекомендаціям, які були отримані в результаті опитування, де зазначено, що керівники митниці повинні взяти на себе активну лідерську позицію та нести відповідальність за дотримання високих стандартів доброчесності в усіх аспектах діяльності митниці.
