Буданов висловив звинувачення на адресу розслідування УП, стверджуючи, що воно призвело до зриву контрактів на постачання зброї для України.
Буданов висловив свою думку щодо розслідування під назвою "Як Україна витрачає десятки мільйонів євро на озброєння, яке надходить з запізненням". У цьому розслідуванні згадувалося підприємство "Спецтехноекспорт", що підпорядковується ГУР, у зв'язку з підозрами на корупційні угоди.
Він зазначив, що ця стаття мала на меті дискредитацію та негативно вплинула на обороноздатність держави.
"Я можу прояснити це на основі фактів. І справді, чи знайшли ви все те, про що йдеться в його текстах? Якщо це так, де ж ці матеріали і кого було притягнуто до відповідальності? А можливо, все ж було зроблено з іншими намірами?" — поділився своїми думками Буданов в інтерв'ю "Мосейчук+".
Буданов підкреслив, що в сфері міжнародної торгівлі зброєю немає сталих цін, оскільки на ринку озброєнь функціонують різноманітні механізми, за якими здійснюється постачання для різних замовників.
"Вартість озброєння насправді не має єдиного стандарту. Ви будете здивовані, якщо запитаєте про ціну, наприклад, БМП-1 чи танка Leopard. Виявиться, що для кожної країни вона відрізняється. Деяким державам зброю продають, іншим – ні, і це ніколи не зміниться. Багато країн отримують можливість купити техніку за принципом "з ким домовимося", але часто через посередників, розташованих у третіх країнах", – зазначив Буданов.
На запит, чи поновилися зв'язки з цими державами, Буданов дав негативну відповідь, зазначивши, що для закордонних партнерів "публічність є найбільшою загрозою".
Матеріал, про який згадує Буданов, з'явився в публікації "Української правди" на початку 2024 року і охоплює питання придбання зброї українською державою в умовах війни.
Журналісти провели розслідування щодо роботи державних підприємств, зокрема "Спецтехноекспорту". У своїй статті автори зазначили, що ця організація, яка потрапила під опіку ГУР, здійснювала мільярдні закупівлі без належного контролю.
Згідно з інформацією УП, кілька угод були укладені за завищеними цінами, їх виконання затягувалося або вони взагалі не були реалізовані. Додатково, деякі з цих контрактів демонстрували ознаки шахрайських дій.
У статті також зазначається, що відсутність прозорого контролю та єдиної цінової політики може призводити до того, що навіть постачання під час війни не лише не зміцнюють обороноздатність, а навпаки, можуть її ослаблювати, що суперечить спочатку заявленим цілям.
Слід зазначити, що точна фіксована ціна на озброєння в міжнародних контрактах майже ніколи не буває універсальною. Річ у тім, що вартість може варіюватися залежно від країни-одержувача, формату угоди, політичних відносин і складу пакета. Іншими словами, одна умовна одиниця зброї без пакета технічного обслуговування і запасних частин коштуватиме дешевше, ніж аналогічна система з повним пакетом підтримки.
Американський танк M1 Abrams умовно оцінюється в приблизно 6 мільйонів доларів за базову версію. Проте в 2023 році Румунія виділила 2,53 мільярда доларів на комплексний пакет, що включає 54 танки M1A2 SEPv3 Abrams разом із супутніми елементами, такими як ангари, інженерні транспортні засоби, боєприпаси та інше.
Якщо не заглиблюватися в нюанси ринку озброєнь, можна розглянути простий приклад, пов'язаний із закупівлею винищувачів F-16. У 2019 році Тайвань офіційно виділив 8 мільярдів доларів США для придбання 66 винищувачів F-16V у США, що становить приблизно 121,7 мільйона доларів за кожен літак. Це вважається найнижчою вартістю за цей тип літаків з моменту 2009 року. У той же час інші нації, такі як Бахрейн, Словаччина, Марокко та Болгарія, заплатили близько 149 мільйонів доларів за аналогічні контракти на літаки.
Раніше керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов повідомив, що Москва планує витратити 1,1 трлн доларів на модернізацію озброєнь та "широкомасштабну мобілізацію". Він підкреслив, що російська сторона має намір "зруйнувати існуючий безпековий і економічний порядок".
