Це створить для путіна небезпечні можливості: чому помилковою є спроба США ізолювати росію від Китаю.
У нинішніх умовах, коли змагання між ключовими державами знову набирає активності, американські політики можуть прагнути до укладення великих угод із глобальними наслідками, намагаючись закріпити своє ім'я в історії як нові "Генрі Кіссінджери". Він часто виступає символом стратегічного планування, дипломатичної вправності та захисту національних інтересів. У 1972 році, будучи радником з національної безпеки президента Ніксона, Кіссінджер здійснив важливий крок, відкривши США двері до Китаю. Наразі ж, здається, Америка обирає протилежний курс, прагнучи налагодити відносини з Росією, щоб стримати зростаючий вплив Китаю. Вважається, що така політика відповідає американським інтересам, оскільки дозволяє запобігти подальшому зміцненню партнерства між Москвою та Пекіном.
"У перші місяці роботи адміністрація Трампа, вірогідно, прихильно поставилася до цієї ідеї. Держсекретар Марко Рубіо закликав США "мати відносини" з росією, щоб вона не стала "повністю залежною" від Китаю. "Зворотний Кіссінджер" також ідеально виправдовує залицяння Трампа до путіна. Американці не люблять путіна, але якщо симпатії Трампа до російського диктатора подати як прагматичний real politic у стилі Кіссінджера, це може мати підтримку", -- пише Foreign Affairs.
У статті зазначається, що аналогія з Холодною війною 1970-х хибна, адже тоді Вашингтон не створив, а лише використав глибокий китайсько-радянський розкол, щоб покращити відносини з Пекіном.
"Сьогодні такого розколу немає, а Пекін і москва -- справжні стратегічні партнери. І путін, і китайський лідер Сі Цзіньпін вважають США найбільшою загрозою для своїх країн і вибудували відносини, засновані на збігу матеріальних інтересів і спільних авторитарних цінностей. У путіна немає причин відмовлятися від широкої, конкретної та надійної підтримки Китаю для російської економіки й оборонної промисловості заради зв'язків з Вашингтоном, які можуть не пережити завершення терміну Трампа у 2028 році", -- пише видання.
Відзначається, що нова спроба налагодження відносин з Кремлем забезпечить американцям незначні вигоди, але обернеться значними витратами для інших інтересів США.
"Путін не стане на допомогу США в стримуванні чи протистоянні Китаю. Натомість він скористається американською зацікавленістю в поліпшенні відносин для маніпуляцій з Вашингтоном і Пекіном, що дозволить йому відновити російську економіку та армію. Процес налагодження зв'язків з Москвою завдасть шкоди, оскільки будь-яка підтримка Росії відштовхне Європу. У військовому плані Росія може запропонувати США значно менше, ніж НАТО, а в торговельній та інвестиційній сферах вона поступається ЄС. Намагатися здобути прихильність Росії означатиме обмін сильних, заможних і надійних союзників на слабкого, бідного й ненадійного партнера. Це обмін, на який Кіссінджер ніколи не пішов би", -- зазначає видання Foreign Affairs.
Путін і Сі регулярно висловлюють своє незадоволення Сполученими Штатами, звинувачуючи їх у підтримці "кольорових революцій" у своїх регіонах. Вони також вважають, що США намагаються стримувати вплив Росії в Європі та Китаю в Азії.
Вони вважають, що Сполучені Штати є найбільшою загрозою для внутрішньої стабільності та зовнішньої безпеки своїх країн. На їхню думку, Вашингтон має надмірний вплив у світі і перевищує свої повноваження, активно просуваючи демократію і захист прав людини. Їхні амбіції полягають у зменшенні економічного, військового та політичного впливу США, а також у підриві ліберального міжнародного порядку, який Сполучені Штати підтримують з часу закінчення Другої світової війни. Хоча Трамп, ймовірно, не є прихильником просування демократії або підтримання ліберального порядку, путін і Сі вважають, що один президент не зможе змінити десятилітні стратегії і зовнішню політику США, які залишаються стабільними.
Багаторічні правителі росії та Китаю не лише хочуть зробити світ безпечним для автократій, вони також прагнуть формувати міжнародні правила, норми та інституції, щоб автократія та державний розвиток стали такими ж легітимними, як демократія й капіталізм, якщо не більше.
Зрештою, спроба відокремити Росію від Китаю є не лише недалекоглядною, а й помилковою. Ця стратегія може призвести до того, що Путін отримає небезпечні важелі влади. Москва стане важливим гравцем у змаганні між Пекіном і Вашингтоном, маючи можливість налагоджувати зв'язки з обома сторонами та використовуючи це для власної вигоди. Сполучені Штати вирішать одну з основних геополітичних проблем Путіна — його надмірну залежність від Китаю та обмежений вплив на Пекін. Зближення з Москвою також виявиться хибним кроком, оскільки воно означатиме підтримку агресивних дій Путіна як в Україні, так і всередині країни, де він продовжує укріплювати свою диктатуру. Видання підкреслює, що чим швидше американські політики усвідомлять, що ця стратегія не має шансів на успіх, тим краще це буде для інтересів США та основоположних цінностей країни.
Раніше "ФАКТИ" повідомляли про думку дипломата про те, що після того, що пережила Україна за ці роки, боятись третьої світової війни не варто.
