Чи прагне Угорщина приєднати Закарпаття, та які перспективи українсько-угорських відносин - думка експерта | УНН
Політолог Рейтерович прогнозує перехід від ультиматумів до прагматичного діалогу України та Угорщини після відходу від влади Орбана. Петер Мадяр обіцяє не блокувати допомогу та вступ до ЄС.
Успіх нової політичної сили в Угорщині та можливий вихід Віктора Орбана з політичної арени можуть значно трансформувати відносини між Будапештом і Києвом. Проте питання угорської громади на Закарпатті та інші ключові теми не зникнуть, хоча можуть змінити свій характер з конфронтаційного на більш конструктивний формат переговорів. Таку думку висловив політолог Ігор Рейтерович у коментарі для УНН.
На думку експерта, необхідно усвідомлювати, що між Україною та Угорщиною відсутні територіальні суперечки, а основні розбіжності останніх років стосуються, в основному, проблем національних меншин і внутрішньої політики угорського уряду.
Рейтерович підкреслив, що навіть в епоху правління Орбана Угорщина офіційно не висувала жодних територіальних вимог до України. Натомість, питання Закарпаття часто використовувалося в політичних цілях.
Треба чітко розуміти: між нами немає територіальних питань. Угорщина навіть за Орбана публічно не висувала претензій до України. Були символічні натяки, як-от історії з "Великою Угорщиною", але це стосувалося не лише України, а й інших сусідів. Реальна проблема була іншою - питання угорської меншини, яке використовували як важіль тиску
На його думку, після зміни прем'єра ситуація може стати більш конструктивною.
Без сумніву, питання угорської меншини залишиться актуальним. Однак, його можна перевести з контексту шантажу в рамки конструктивного діалогу. Наскільки мені відомо, вже з’явилися ознаки того, що спільна робоча група між Україною та Угорщиною, яка фактично була призупинена на протязі останніх років, може відновити свою роботу. Це, безумовно, правильний підхід - вести розмову по суті, а не за допомогою ультиматумів.
Експерт підкреслив, що сама угорська громада в Україні неодноразово заявляла про відсутність системних утисків чи конфлікту з державою.
Парадокс полягає в тому, що члени угорської меншини неодноразово зверталися до Будапешта, заявляючи, що не мають жодних претензій до України і їх усе влаштовує. Це означає, що багато "проблем", про які говорив Орбан, насправді існували лише в політичних дискусіях, а не в повсякденному житті.
Одночасно він не відкинув можливість, що нове угорське керівництво також звернеться до цієї теми, проте без зайвого напруження.
Кожен угорський політик, безсумнівно, висловлює занепокоєння щодо захисту своїх громадян за межами країни. Це є загальноприйнятою практикою. Однак, варто розрізняти захист прав людей і провокування конфліктів у відносинах з сусідніми державами. Я впевнений, що новий уряд буде діяти більш прагматично.
Рейтерович зазначив, що новий лідер угорської політики Петер Мадяр вже висловив кілька суттєвих позицій, які контрастують з курсом Орбана.
Мадяр прямо сказав, що Угорщина не блокуватиме фінансову допомогу Україні, не блокуватиме санкції проти росії і не блокуватиме відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. Це вже дуже суттєва різниця з тим, що ми бачили останні роки
За словами експерта в галузі політики, це не свідчить про безумовну підтримку України в усіх питаннях, але вказує на кінець політики безперервного гальмування.
Звісно, Угорщина і далі відстоюватиме свої інтереси. Наприклад, може виступати проти прискореної процедури вступу України до ЄС. Але тут важливо інше: проти швидкого вступу виступає не лише Угорщина. Є й інші країни. Тому не треба зводити все лише до Будапешта
Окремо Рейтерович прокоментував суперечки навколо мовного законодавства та освіти, які Орбан часто використовував у переговорах з Києвом.
Україна приймає всі свої рішення, спираючись на європейські норми та принципи. Якщо ми дотримуємося європейських стандартів, то які можуть бути підстави для звинувачень? Крім того, представники угорської громади самі підтвердили, що без володіння українською мовою важко повноцінно існувати в Україні.
На його думку, повна ізоляція національних меншин у їхньому мовному середовищі завдає шкоди самим цим людям.
Не може бути так, що людина живе в Україні, але не знає державної мови. Це обмежує її можливості вступити до університету, працювати, реалізовувати себе. Тому тут потрібен баланс - збереження рідної мови і повноцінне володіння українською
Рейтерович вважає, що для Києва новий політичний курс в Угорщині може відкрити можливість усунути одну з ключових штучних бар'єрів на шляху до Європейського Союзу.
Якщо в Будапешті сформується уряд, який не використовуватиме Україну як інструмент для внутрішніх політичних маніпуляцій, це стане значним позитивом. Ми зможемо перейти від конфронтацій до конструктивного дипломатичного діалогу. Далі все буде залежати від того, наскільки оперативно сама Україна впроваджуватиме необхідні реформи для євроінтеграції.
