Чи почали українці споживати більше алкогольних напоїв під час війни?

Які війна вплинула на споживання алкоголю в Україні та вподобання українців. Основні тренди галузі

Алкогольний сектор відіграє ключову роль у харчовій промисловості та в економічному житті країни в цілому. Однак останні кілька років стали часом значних трансформацій для цього ринку. Економічна невизначеність, зміни в законодавстві, зростаючий інтерес до безалкогольних продуктів та наслідки воєнних дій – усі ці чинники суттєво змінили споживчу поведінку та стратегії компаній-виробників.

Яким чином обмеження, пов'язані з правовим режимом воєнного стану, вплинули на ринок алкогольних напоїв в Україні? Як змінилися смаки та вподобання українців у цю непросту епоху? Чи зменшився попит на міцні напої, або ж, навпаки, люди стали шукати в алкоголі спосіб зняти стрес? Які нові тенденції з'явилися у споживанні пива, вина та безалкогольних альтернатив?

Подивимося спочатку на статистику Pro-Consulting щодо відсоткового співвідношення частки продажу різних алкогольних напоїв у 2021 році. Лідерами продажу були лікеро- горілчані вироби (35%), вино та пиво (19%). Однак у 2022 році цифри знизилися: продажі лікеро- горілчаних виробів знизилися на 53%, вина на 58%, а пива на 34%.

У 2023 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) реалізувала дослідження, щоб з'ясувати, як змінилися звички щодо споживання алкоголю. Виявилося, що 77.4% респондентів вживали алкоголь цього року. Серед них 5.5% вказали на збільшення споживання, 21.5% зменшили свої дози, тоді як 6.8% зовсім відмовилися від алкоголю.

Цікаво зауважити, що згідно з даними опитування, середня частота вживання алкогольних напоїв становила 41 день на рік. При цьому чоловіки в середньому вживали алкоголь 58 разів, тоді як жінки — лише 27 разів. В результаті, середнє добове споживання спирту склало 8.5 г, з яких 14.7 г припадало на чоловіків і лише 3.1 г на жінок.

Переважна частина опитаних (71.3%) минулого року вживала алкоголь у домашніх умовах, 47.2% - під час відвідин друзів або родичів, а лише 14.1% робили це в барах чи ресторанах. Крім того, 9.5% респондентів вказали, що вживали алкоголь на свіжому повітрі.

Деякі респонденти повідомили, що протягом року вживали алкоголь, який не підлягає реєстрації. Зокрема, 42,9% з них вживали саморобний алкоголь, 11,4% - імпортовані напої, а 0,7% - сурогати. Водночас, споживання саморобного алкоголю виявилося більш характерним для сільських мешканців (55,7%), ніж для городян (36,7%).

Статистичні дані свідчать про те, що вживання алкоголю стає більш стриманим, а кількість осіб, які зменшили своє споживання, перевищує тих, хто його підвищив.

Згідно з українським законодавством, у час військового стану можливе введення заборони на торгівлю алкогольними напоями. Наприклад, з 15 березня 2022 року на територію Донецької області заборонено ввезення алкоголю для реалізації.

У 2024 році Україна розпочала процес реформування регулювання у сфері алкогольних напоїв. Прийнято новий закон, який встановлює державне регулювання виробництва та обігу етилового спирту, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних виробів, тютюнових товарів, тютюнової сировини, рідин для електронних сигарет, а також пального.

Також найближчим часом запрацює система еАкциз, яка повністю візьме під контроль обіг алкогольних напоїв і тютюнових виробів. У липні ВРУ ухвалила закон про збільшення ставки акцизного податку на 3,81 грн - з 8,42 до 12,23 грн за 1 літр для проміжних продуктів (до рівня ставки на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина ароматизовані ігристі). Більшість нормативно-правових актів є євроінтеграційними та направлені на наближення законодавства України до законодавства ЄС.

Протягом року повномасштабної агресії багато виробництв алкогольних напоїв зазнали значних уражень і були змушені переналаштувати свою діяльність, адаптуючись до нових умов. Наприклад, у 2023 році "Артемівський завод шампанських вин", розташований у Бахмуті, зазнав окупації та часткових руйнувань. Нещодавно з'явилася інформація про те, що підприємство відновлює свої виробничі потужності у Черкаській області.

Війна також залишила свій відбиток на малих крафтових пивоварнях, які щороку здобувають все більшу популярність серед українців. Одним із таких прикладів є пивоварня "Ten Men", чия виробнича база розташовувалася у Вовчанську Харківської області. Після окупації міста в 2022 році та руйнування виробничих потужностей, броварня була змушена переїхати до Львова, де адаптувалася до контрактного виробництва.

Важливо також враховувати зміни в ресторанному бізнесі внаслідок війни. Наприклад, у Києві встановлено часове регулювання продажу алкоголю як супермаркетах, так і в ресторанах та кафе. Проте, час продажу алкоголю в ресторанах та кафе довше, що створює попит на відвідування таких закладів. Хоча за весь час повномасштабної війни ресторанний ринок скоротився з 36 500 до 32 000 закладів, у 2023 році різко збільшилась кількість реєстрацій ФОП та ТОВ з ресторанними КВЕДами.

Слід також звернути увагу на міграцію населення як важливий чинник, що впливає на зміни у споживанні алкогольних напоїв. За інформацією УВКБ ООН, на 18 листопада 2024 року зареєстровано 6 785 000 українців, які отримали статус біженців за межами країни. У той же час, за даними МОМ, на листопад 2024 року кількість внутрішньо переміщених осіб становить 3 669 000.

Тимчасове обмеження на реалізацію алкогольних напоїв на початку широкомасштабного вторгнення завдало суттєвого удару українській економіці. Це викликало зниження виробництва, скорочення обігу, а також зменшення надходжень від акцизного збору до державного бюджету.

Згідно з даними аудиторів Рахункової палати, під час найжорсткіших обмежень у березні та квітні 2022 року до державного бюджету було сплачено лише 700 мільйонів гривень акцизного податку на алкогольні напої. Це становить зниження на 73% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року.

У 2022 році загальні надходження від алкогольної продукції зменшились на 6,9% у порівнянні з 2021 роком, досягнувши 8,4 мільярда гривень. Обсяги продажів у цьому році знизились на 15,9%, тоді як виробництво скоротилось на 11%, а імпорт зменшився на 34,4%.

Обмеження негативно позначилися і на алкогольних виробниках. Зниження продажів у березні та квітні 2022 року спричинило зменшення виробництва на 11%. Для багатьох компаній це стало серйозним випробуванням, адже вони не лише втратили значну частину своїх доходів, але й змушені були зменшити витрати, включаючи скорочення штату працівників.

Слід підкреслити, що виробництво алкогольних напоїв є заключним етапом тривалого процесу, в який входять фермери, виробники упаковки, логістичні працівники, а також компанії, що займаються сертифікацією. Завершують цей процес торгові мережі та заклади громадського харчування. Таким чином, зменшення обсягів виробництва алкоголю негативно вплинуло на доходи багатьох працівників, які працюють у суміжних галузях.

Критичною виявились ситуація для Донецької області, де "сухий закон" так і не скасували донині. Місцева влада не планує знімати обмеження до припинення дії воєнного стану і пояснює своє рішення тим, що в області проходить найдовша лінія зіткнення і споживання алкоголю є небезпечним, особливо для військових, які постійно знаходяться в стресових умовах.

В результаті цього рішення, протягом усього періоду широкомасштабного вторгнення місцеві бюджети області не отримали жодної копійки з акцизного податку на алкоголь. Водночас, споживання алкогольних напоїв у регіоні не зникло, а просто перейшло в тіньову сферу.

З моменту початку широкомасштабного вторгнення до першого півріччя 2024 року правоохоронці Донеччини зафіксували та вилучили більше мільйона літрів нелегального алкоголю, чия вартість перевищує 100 мільйонів гривень. Крім того, було задокументовано 480 випадків торгівлі алкоголем у роздрібних точках. Варто зазначити, що це лише дані з офіційних реєстрацій.

Споживання та виробництво самогонних напоїв помітно зросло, незважаючи на заборону. Лише за цей рік правоохоронці Донеччини зафіксували 931 випадок виготовлення або зберігання самогону.

Обговорюючи питання нелегальної торгівлі алкоголем в Україні, варто зазначити, що в 2022 році тіньове споживання алкогольних напоїв досягло рекордного рівня, становлячи 47%. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, сьогодні нелегальний сектор алкоголю займає більше третини загального ринку, причому частка міцних напоїв перевищує 50%.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало переломним моментом, що вплинув на всі аспекти життя українців, включно зі звичками споживання алкоголю. З одного боку, економічні труднощі, обмеження продажу та комендантська година скоротили доступність і частоту вживання алкогольних напоїв. З іншого боку, підвищений рівень стресу спонукав частину населення шукати розрядки через вживання алкоголю.

Ключовими тенденціями стали посилення інтересу до локальних, економічних продуктів, а також збільшення популярності безалкогольних варіантів. Ринок швидко реагує на ці зміни, пропонуючи споживачам більше крафтових напоїв, зручні упаковки та інноваційні методи доставки.

Ці зміни демонструють стійкість та гнучкість як виробників, так і споживачів. У майбутньому можна очікувати подальшого розвитку локальних брендів, акценту на здоровий спосіб життя та зміцнення культури помірного і відповідального споживання.

Текст підготовлено в рамках дослідження магістрантів Київської школи економіки освітньо-наукової програми "Публічна політика та врядування"

Автори: Анна Баранова, спеціалістка в галузі інформаційних технологій.

Дар'я Дукачева, експертка у сфері розвитку місцевих спільнот.

Анастасія Калініна, адвокатка та спеціалістка в галузі права.

Сергій Русаков, культуролог, голова Асоціації культурологів України

Інфографічні матеріали: Ольга Карпенко