Що принесе 2025 рік: The Economist представив десять ключових тем, які варто відстежувати, а також нову обкладинку-загадку.

Один з уроків, які ми отримали у 2024 році, згідно з повідомленням медіа, полягає в необхідності бути готовими до найнеочікуванішого.

"Рік, що обіцяє вражаючі зміни та непередбачуваність" -- журнал The Economist розкрив свою нову обкладинку-ребус, в якій презентував ключові теми, що заслуговують на увагу в 2025 році.

Здається доречним, що ООН оголосила 2025-й роком квантової науки й технологій, бо, подібно до кота Шредінгера, який (у мисленнєвому експерименті в контексті квантової механіки) був одночасно і живим, і мертвим у коробці, 2025 рік "витає" у двох дуже різних станах, визначених результатом виборів в Америці. Тепер, коли Штати обрали нового президента, світ знає, на який 2025 рік чекати: на той, у якому Дональд Трамп повернеться до Білого дому.

Результати переконливої перемоги Трампа на виборах у США матимуть глибокий вплив на різні сфери, включаючи імміграцію, оборону, економіку та торгівлю. Його девіз "Америка понад усе" спонукатиме як партнерів, так і супротивників США сумніватися в стабільності американських альянсів. Це може призвести до зміни геополітичних балансів, загострення конфліктів і навіть до ризику поширення ядерної зброї.

У загальному контексті, провідні політичні партії зазнали невдачі під час безпрецедентної серії виборів 2024 року. Деякі з них потерпіли поразку (наприклад, у США та Великій Британії), в той час як інші були змушені укладати коаліційні угоди (як це сталося в Індії та Південній Африці).

Тож 2025-й буде роком очікувань. Чи зможуть нові лідери виконати те, що обіцяли? Чи змінять свої підходи лідери, які зазнали поразки? Якщо ні, то можуть початися заворушення.

Трамп може спонукати Україну до укладення угоди з Росією та надати Ізраїлю більшу свободу дій у Газі та Лівані. Зміна американської позиції та наявність скептицизму щодо участі США в міжнародних справах можуть стимулювати "квартет хаосу" — Китай, Росію, Іран та Північну Корею — до створення нових проблем, а також провокувати активніше втручання з боку регіональних гравців, як це видно в Судані, який переживає кризові часи. При цьому залишається невизначеним, чи готова Америка виступити проти Китаю в конфліктних ситуаціях, пов'язаних із Тайванем або в Південно-Китайському морі.

Конкуренція між США та Китаєм виявлятиметься у формі торгової війни, оскільки Трамп планує впроваджувати нові обмеження та підвищувати митні тарифи, включаючи й ті, що стосуються американських партнерів. З посиленням протекціоністських заходів китайські компанії почнуть активно розширювати свою присутність за межами країни, щоб уникнути торгових труднощів і знайти нові ринки на Глобальному Півдні. Це ілюструє концепцію "відокремлення" від Пекіна: китайські підприємства, що створюють виробництва від Мексики до Угорщини, мають зовсім інші амбіції.

Китайський уряд активно підтримує зростання експорту сонячних панелей, акумуляторів та електромобілів, прагнучи компенсувати низькі темпи розвитку внутрішньої економіки. Це призводить до справжнього буму у сфері чистих технологій, де Китай займає провідні позиції, запроваджуючи новітні рішення у вигляді сонячних панелей та енергетичних накопичувачів, обсяги виробництва яких перевищать всі прогнози. Незабаром світ дізнається, чи досягнули глобальні викиди свого максимуму.

Центральні банкіри розвинених країн радіють успіхам у боротьбі з інфляцією. Проте, перед західними економіками постає новий виклик: необхідність зменшення бюджетного дефіциту шляхом підвищення податків, скорочення витрат або стимулювання економічного зростання. Імовірно, багатьом державам також доведеться переглянути свої оборонні витрати. Виникає складний економічний вибір. У США політика Трампа може погіршити ситуацію: високі імпортні тарифи ризикують сповільнити зростання та знову викликати інфляційний тиск.

Америка лише що обрала свого найстаршого президента в історії. Лідери світу разом з населенням спостерігають за цим моментом, задаючись питаннями про вікові обмеження для політичних керівників. Тим часом Китай активно досліджує економічні можливості, що виникають у "старіючому світі". На Близькому Сході ж, навпаки, спостерігається різкий ріст молодого населення, що в поєднанні з нестачею робочих місць може призвести до соціальної нестабільності.

Це найбільша авантюра в історії бізнесу: понад $1 трлн витрачається на центри обробки даних для штучного інтелекту (ШІ), хоча компанії все ще не знають, як його використовувати, а рівень впровадження низький (втім, багато працівників можуть використовувати ШІ таємно). Чи здадуть нерви в інвесторів, або ж ШІ доведе свою цінність, коли системи стануть більш потужними та почнуть поширюватися ліки, розроблені на основі штучного інтелекту?

Глобальне переміщення людей, а не лише товарів, зіштовхнулося з труднощами, які продовжують зростати. Збройні конфлікти порушують роботу світової авіації. Європа додає нові прикордонні перевірки, а її "безкордонна" шенгенська система "зношується" Реакція на "надмірний туризм" послабиться у 2025 році, але обмеження, запроваджені багатьма містами, від Амстердама до Венеції, залишаться.

Напади на життя, вибухи радіозв'язку та величезні ракети, захоплені "паличками", - одним з уроків, які принесло 2024 року, є необхідність бути готовими до найнеочікуванішого, підкреслює видання.

Світове рішення американців: як повідомляло видання, виборці в США висловили свою думку щодо колишнього президента Дональда Трампа, і наслідки цього вибору можуть мати глобальний вплив, охоплюючи питання від кліматичної політики до військової допомоги Україні.

The Economist передбачав, що підсумок виборів міг залежати від голосів лише кількох десятків тисяч виборців у кількох нестабільних штатах. Проте Трамп здобув яскраву перемогу, вигравши всі ці "хиткі штати".

Також журнал писав про те, що ЄС доведеться активізуватися у допомозі Україні, одночасно "страхуючи" себе від ризику того, що Трамп, у разі повернення до Білого дому, припинить підтримку.

Додатково, видання зазначило, що не всі вибори на планеті можуть бути вільними і справедливими. У контексті фальсифікацій виборів у Росії, доля диктатора Владіміра Путіна насправді "залежить" більше від виборців США, ніж від громадян Росії.

Конфлікт на Близькому Сході: агресія ХАМАС проти Ізраїлю та реакція ізраїльських сил змінили ситуацію в регіоні, ставши для США випробуванням на здатність адаптуватися до нового, більш складного та небезпечного міжнародного середовища.

Багатополярний розлад та друга холодна війна: заморожені конфлікти переживають відлигу, а локальні холодні війни розпалюються. Америка продовжує обмежувати доступ Китаю до передових технологій, а риторика нової холодної війни стає жорсткішою. Західним компаніям, які намагаються зменшити залежність своїх ланцюгів постачання від Китаю, дійсно виявилося набагато легше сказати це, ніж зробити. І водночас, обидва табори намагаються завоювати Глобальний Південь -- це особливо помітно в політиці Китаю.

Економічна невизначеність все ще існує.

Штучний інтелект: компанії активно інтегрують ШІ у свої процеси, у той час як регуляторні органи намагаються впровадити правила, а технічні спеціалісти постійно працюють над його вдосконаленням. Виникають нові, іноді навіть несподівані, способи застосування та зловживання ШІ, що викликає значне занепокоєння, зокрема, щодо можливостей штучного інтелекту впливати на виборчі процеси.

Об'єднання світу: видання прогнозувало, що ідеологічні розбіжності могли відійти на другий план під час Паризької олімпіади чи інших чемпіонатів. Але так само не виключало, що ті, хто сподівається на глобальну єдність, опиняться в глухому куті.

Журнал The Economist щорічно випускає обкладинки-ребуси в рамках своїх прогнозів у сферах політики, економіки та науки на наступний рік.