Чому Європейський Союз повинен розпочати діалог з Україною щодо членства. Редакційний матеріал від ЄвроПравди.

Протягом останніх півтора місяця в процесі інтеграції України до Європейського Союзу відбулися вражаючі зміни, які призвели до появи кількох переможців (як всередині ЄС, так і за його межами) та значно більшої кількості тих, хто зазнав втрат. Безсумнівно, українці опинилися серед тих, хто втратив свої позиції.

До початку липня в Єврокомісії постійно підкреслювали, що Україна має намір завершити відкриття всіх кластерів на вступних переговорах до кінця 2025 року, і що угорське вето не зупинить цей процес.

Спроба Києва підірвати антикорупційні структури вдарила по довірі до України. Проте скасування ухвалених законодавчих актів вже не змогло відновити попередній рівень довіри.

В даному контексті Європейський Союз може відчути спокусу обрати найбільш простий шлях: на певний період утриматися від прийняття будь-яких рішень, що стосуються просування України до ЄС.

"Європейська правда" переконана, що це стане серйозною помилкою для Європи.

Пояснення - в редакційній статті Час для переговорів про вступ. ЄС не має ховатися за вето Орбана для покарання України. Далі - стислий її виклад.

"Європейська правда" спільно з низкою громадських організацій та аналітичних центрів, які зосереджені на наближенні України до Європейського Союзу, неодноразово підкреслювала: ми розуміємо, що справжня суть європейської інтеграції полягає не в здобутті статусу, а в перетвореннях, що змінюють обличчя України.

Відкриття переговорних кластерів - передусім першого ("Основи") та другого ("Внутрішній ринок") - потрібне не для того, щоби пишатися прогресом у переговорах з ЄС, а для проведення реформ.

Так, ми усвідомлюємо, що теоретично можна скласти список потрібних змін і без старту переговорів. Проте, з політичної точки зору, це не працює.

Запуск переговорного процесу, а також затвердження узгодженого з Європейським Союзом порядку денного реформ, стане потужним стимулом для політичних акторів в Україні, зокрема для парламенту та уряду, у здійсненні необхідних змін.

Сценарій "паузи" не сприяє перетворенню України на європейську країну, а, скоріше, несе в собі певні ризики. Відсутність готовності Європейського Союзу до цього кроку не наближає реалізацію жодної з європейських реформ в Україні. Насправді, наслідки можуть бути зовсім протилежними.

Окрім того, це підриває підхід, заснований на заслугах. Україна, як і Молдова, вже виконала всі необхідні вимоги для відкриття кластера "Основи". Єврокомісія офіційно підтвердила це, і всі країни-члени, за винятком Угорщини, висловили згоду. Ця ситуація залишалася незмінною і під час подій у липні. Врешті-решт, Верховна Рада скасувала ті негативні зміни.

А єдина причина, чому принаймні перший кластер досі не відкритий - це угорське вето.

Це вето суттєво відрізняється від вимог, які висувалися до країн-кандидатів у минулому в історії Європейського Союзу. Угорський прем'єр Віктор Орбан виявляє небажання до будь-якого діалогу і, здається, готовий на все, щоб перешкодити Україні у досягненні європейського майбутнього.

Давайте говорити чесно, значною мірою це - вето Росії, втілене завдяки Угорщині.

Готовність Європейського Союзу підтримувати існуючий статус-кво свідчить про те, що Орбан отримує стимул для продовження своїх дій. Це дозволяє йому й надалі використовувати методи тиску, оскільки така стратегія виявляється дієвою.

Ця стратегія становить серйозну загрозу для всього Європейського Союзу. Тому ЄС повинен проявити політичну відвагу і розпочати обговорення шляхів подолання вето Орбана та Путіна, щоб надати Україні необхідний імпульс для реформ, на які всі так довго чекають.

Європейський Союз неодноразово демонстрував свою здатність до нестандартних рішень. Особливість даної ситуації, що виправдовує відступ від встановлених норм, є беззаперечною.

Отже, Європейський Союз має проявити відвагу для перегляду своєї політики та ухвалити давно очікуване рішення щодо початку переговорів за першими кластерами. Це стане важливим кроком у підтримці європейських реформ в Україні та Молдові, а також допоможе зберегти єдність наших країн на їхньому шляху до ЄС.