Чому ультраправий політик наблизився до можливості стати президентом Румунії, і чи є шанси його стримати?

4 травня в Румунії відбувся перший етап президентських виборів. Лідер ультраправої партії AUR Джордже Сіміон здобув значну підтримку, отримавши 40,96% голосів виборців, що стало несподіваним результатом.

Сіміон - політична фігура, яка, зокрема, має статус персони нон грата як в Україні, так і в Молдові.

Другий тур президентських виборів у Румунії відбудеться 18 травня. Сіміон зустрінеться з незалежним кандидатом, мером Бухареста Нікушором Даном. Хоча Дан має потенціал об'єднати проєвропейський електорат, різниця між кандидатами є суттєвою: у першому турі Дан набрав лише 20,99%.

Про те, що може забезпечити перемогу прозахідному та дружньому до України кандидату і які ризики вже зараз має врахувати Україна, редактору "ЄвроПравди" Юрію Панченку розповів заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук. Його відповіді - у матеріалі Румунія за крок до ультраправої перемоги: чи вдасться зупинити "друга Путіна та Трампа". Далі - основні тези Герасимчука.

Результати першого туру виявилися водночас і несподівано невтішними, і дещо обнадійливими.

Гіршими, адже Джордже Сіміон не просто став переможцем першого туру, а й показав дуже високий результат.

Замість цього, підсумки першого туру перевершили сподівання, враховуючи, що існував значний ризик, що Нікушор Дан не зможе потрапити до другого туру. Адже проти нього діяли не лише умовні друзі з проєвропейського табору, а й його суперники.

Чисто з математичної точки зору, голоси на підтримку "прозахідних кандидатів" утворюють більшість. Однак ситуація є значно складнішою.

Слід врахувати, що частина виборців Віктора Понти (який отримав 13,05%) може підтримати Сіміона, а також деякі виборці Кріна Антонеску. Для них Дан, не належачи до традиційних політичних структур, виглядає як антисистемний кандидат, що робить його непередбачуваним та неприйнятним вибором.

Для деяких членів румунського Deep State Джордж Сіміон сприймається як більш зрозуміла фігура — особа, з якою можна укласти угоду та зберегти контроль над ситуацією.

Однак це ризикований крок, оскільки Сіміон тепер привертає увагу не лише Москви та Вашингтона, а й багатьох праворадикальних груп у Європі.

Проте, у Нікушора Дана все ще є можливості для успіху. Особливо, якщо йому вдасться активізувати своїх прихильників.

Очевидно, що якщо Сіміон стане президентом, наслідком цього стане зміна динаміки відносин між Бухарестом і Брюсселем.

Під час правління Сіміона очікується замороження відносин з Європейським Союзом. Також відбудуться зміни в підходах до надання допомоги Україні, оскільки Сіміон сам підкреслював, що ця підтримка вже вичерпала себе і не повинна продовжуватись. Він наголошує, що не є прихильником Росії, проте така політика, безсумнівно, вигідна для РФ.

Але й це ще не все. Сіміон під час кампанії казав про те, що він хоче повернути до влади Келіна Джорджеску, якого вважає несправедливо дискваліфікованим. Наприклад - у ролі прем'єр-міністра.

Проте для цього необхідно оновити склад парламенту.

Отже, конфлікт між президентом та урядовими структурами може стати причиною проведення дострокових виборів до парламенту, на яких радикальні партії розраховують на поліпшення своїх показників. Враховуючи сучасні результати, можна стверджувати, що у них дійсно є така можливість.

Якщо Нікушор Дан обійме посаду президента, це стане позитивним розвитком для України, оскільки до проукраїнського прем'єра приєднається також проукраїнський президент.

Однак у сфері внутрішньої політики напруга все ще зберігатиметься, оскільки президентом стане суперник поточної коаліції.

Загалом вибори у Румунії демонструють регіональний тренд, небезпечність якого полягає не лише в тому, що ультраконсервативні, праворадикальні або проросійські сили можуть отримати владу.

Нинішній тренд небезпечний насамперед поляризацією суспільства.