Недостаток робочої сили: в Україні можуть дозволити в'їзд іноземцям з "ризикових" держав.

Чи зможе залучення мігрантів розв’язати цю проблему?

В Україні можуть змінити підхід до працевлаштування іноземців, зокрема переглянути перелік так званих "ризикових" країн. Відповідні доручення вже отримали профільні органи після наради щодо співпраці з африканськими державами.

Заяву про це озвучив керівник Офісу президента Кирило Буданов. ТСН.ua підготував детальну інформацію.

Керівник Офісу президента Кирило Буданов зазначив, що наразі розглядається можливість пом'якшення чинних обмежень для іноземних працівників. Водночас він підкреслив, що такі зміни пов'язані з низкою безпекових і соціальних ризиків.

За інформацією Буданова, це питання було піднято під час засідання, присвяченого зміцненню співпраці з африканськими державами. У результаті Міністерству закордонних справ та Службі безпеки було доручено розробити рекомендації стосовно внесення змін.

Це може допомогти підприємствам частково подолати труднощі, пов'язані з нестачею робочої сили. Проте Буданов також визнав існування певних ризиків, зокрема ситуацій, коли іноземці оформлюють візи лише для того, щоб в'їхати в Україну, а потім йдуть від роботодавців.

"Вони заїжджають сюди, отримали посвідку і вперед... Ви ж стикалися з проблемами, коли певні робітники приїхали до вас, ви їх зареєстрували, і вони на наступний день сказали: "До побачення". Я вам навіть скажу по прикладу іноземного нашого легіону, який ми створювали -- те саме", -- зазначив очільник Офісу Президента.

Одним з головних викликів є відсутність системи, яка б дозволяла роботодавцям моніторити легальність перебування працівників на території країни протягом всього терміну дії їхніх документів. Це ускладнює для компаній можливість нести повну юридичну відповідальність за іноземних працівників.

За словами Буданова, нинішні процедури легалізації часто використовуються не як інструмент регулювання ринку праці, а як джерело наповнення бюджету.

"Два чи три тижні тому проводив велику нараду по наших взаємовідносинах з Африкою. Вона підняла якраз ваше питання, причому теж непрогнозовано. І протокольним рішенням було Міністерство закордонних справ та Службі безпеки терміново опрацювати зміни до списку країн міграційного ризику. Тобто, можливо, частково ваше питання скоро трошки послабиться, відійде, як то кажуть, в сторону", -- підкреслив Буданов.

Серед можливих змін розглядається варіант запозичення досвіду інших країн Європи, зокрема Польщі. Це стосується покращення моніторингу трудових мігрантів з метою зменшення кількості ситуацій, коли вони, отримавши документи, фактично втрачають правовий статус у сфері працевлаштування.

Перелік держав із підвищеним міграційним ризиком використовують під час видачі українських віз та оформлення дозволів на проживання. Для їхніх громадян діють посилені процедури перевірки й погодження, що зазвичай ускладнює та подовжує процес легалізації.

Вказаний список затверджений спільним наказом Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України, який регламентує процес оформлення необхідних документів. Цей документ охоплює 70 країн, включаючи держави Азії та Африки, такі як Афганістан, Пакистан, Бангладеш, Нігерія, Ефіопія та інші.

Цей метод застосовується урядом для аналізу можливих міграційних ризиків, і за необхідності зазначений перелік може бути оновлений відповідними установами.

В Україні посилюється нестача працівників, і бізнес дедалі частіше стикається з труднощами під час пошуку персоналу. За оцінками роботодавців, ця тенденція збережеться і в 2026 році.

Це підтверджують дані дослідження ринку праці, в якому взяли участь 126 спеціалістів у сфері управління кадрами. Дослідження аналізує ситуацію в 2025 році та прогнози на наступний рік.

Протягом 2025 року значна частина компаній активно шукала нових співробітників: 83% з них запровадили нові вакансії. Одночасно 96% роботодавців підвищили рівень заробітної плати, а 74% вказали на суттєвий брак кваліфікованих спеціалістів. Практично половина респондентів (46%) також визнали, що еміграція молодих професіоналів у віці від 18 до 22 років вплинула на їхню роботу.

Основними викликами для бізнесу є заповнення вакантних місць у робітничих та технічних сферах. Важко знайти спеціалістів з вузькою спеціалізацією, які володіють англійською мовою, а також менеджерів з продажів і керівників середньої ланки.

Серед ключових тенденцій ринку праці -- дефіцит робочої сили, завищені зарплатні очікування кандидатів, вплив мобілізації, труднощі з бронюванням працівників і висока плинність кадрів.

Фірми також змушені збільшувати свої інвестиції в підтримку кадрів. У 2025 році 94% підприємств забезпечували своїм співробітникам повні зарплати, а 86% надавали різного роду бонуси. Крім того, 59% роботодавців виділяли кошти на навчання працівників, а більше половини з них інвестували в програми психологічної підтримки.

Одночасно 94% підприємств мають намір підвищити заробітні плати у 2026 році, зазвичай в межах 5-15%. Більше третини (36%) планують збільшити кількість працівників, тоді як більше половини не прогнозують значних змін у штатному розкладі.

Згідно з інформацією, наданою керівницею платформи OLX Робота Марією Абдулліною, особливо помітно зросла активність роботодавців у пошуку слюсарів, зварювальників та інших спеціалістів технічного напрямку. При цьому заробітні плати в цих сферах продовжують підвищуватися.

Згідно з думкою експерта, конкуренція за таких спеціалістів залишається на високому рівні, а наявність кваліфікації або готовність її отримати суттєво підвищує шанси на успішне працевлаштування. Професії робітничого напрямку можуть стати привабливим варіантом для тих, хто планує змінити свою професійну діяльність.

Абдулліна рекомендувала працедавцям звертати увагу на ситуацію на ринку праці, проводячи аналіз зарплат, умов праці та рівня конкуренції в певних регіонах і секторах. Вона також підкреслила важливість точного формулювання вимог у оголошеннях про вакансії та готовності розширити коло потенційних кандидатів.

Тим, хто перебуває в пошуку нової роботи, експерт рекомендує проаналізувати свої вміння, не боятися змінити професію та звернути увагу на спеціальності в робітничій сфері.

Фахівець у сфері працевлаштування Валентина Гаврюшенко підкреслила, що ключовими чинниками нестачі робочої сили є війна, мобілізаційні процеси, зовнішня міграція та старіння населення.

Вона підкреслила, що, згідно з даними ООН, близько 5,3 мільйона українців наразі знаходяться за межами країни, серед яких значна частина — це особи працездатного віку. Приблизно 700 тисяч осіб були мобілізовані до Збройних сил, а деяка частина населення залишається на тимчасово окупованих територіях. Крім того, зміни в правилах виїзду чоловіків до 22 років також мали вплив на ринок праці.

Окремою проблемою залишається демографічне старіння працівників у важливих секторах економіки. Значна кількість співробітників у промисловому, транспортному та медичному секторах складається з осіб віком 55 років і старше, які планують вихід на пенсію в найближчі роки. При цьому молодь все менше прагне обирати ці професії, що посилює кадровий дефіцит.

Експерт підкреслює парадокс на ринку праці: одночасно спостерігається брак кваліфікованих працівників і високий рівень безробіття. Цю ситуацію можна пояснити розбіжністю між навичками, які мають шукачі роботи, та вимогами, що ставлять роботодавці.

Дисбаланс ситуації загострився через перенесення бізнесу в західні регіони. Компанії змінюють своє місцезнаходження, але кваліфіковані працівники не завжди можуть їх супроводжувати. Наприклад, переселенці з центральних і східних областей мають досвід роботи в промисловому секторі, тоді як західні регіони активно розвивають сфери послуг, туризму та харчової індустрії.

За словами заступника директора Інституту демографії НАН України Олександра Гладуна, Україна стикається з посиленням демографічної кризи -- кількість літніх людей невпинно зростає, тоді як чисельність працездатного населення скорочується. Такий дисбаланс формує значний тиск на бюджет.

За його словами, збільшення частки людей старшого віку означає, що навантаження на економічно активне населення зростає. Від цього безпосередньо залежать податкові надходження, а також можливості фінансування соціальних програм.

"В Україні спостерігається зростання частки людей похилого віку. Це, в свою чергу, створює додатковий тягар для економічно активного населення. Такі зміни можуть позначитися на податковій системі, а це, в свою чергу, вплине на соціальні програми, що стосуються всіх категорій громадян," -- підкреслив експерт.

Експерт зазначає, що для підтримки пенсійної системи та охорони здоров'я, державі доведеться або збільшувати податкові ставки, або зменшувати розміри соціальних виплат.

Одночасно, старіння населення виступає як світова тенденція, що спостерігається в багатьох розвинених країнах. Проте в Україні ця ситуація стала ще більш серйозною через наслідки війни.

Згідно з даними Організації Об'єднаних Націй, до 2050 року частка молоді у віці 15-24 років складе всього 6,6% від загальної чисельності населення, що в три рази менше, ніж на початку 2000-х років. Це означає, що кількість молодих людей у цій віковій групі зменшиться з понад 7 мільйонів до приблизно 2,3 мільйонів.

Однак Гладун пояснює: такі прогнози слід розглядати не як остаточний вирок, а як попередження про можливі сценарії розвитку за певних умов.

Головною проблемою є явище, відоме як "старіння знизу", яке виникає внаслідок низького рівня народжуваності, що призводить до зменшення кількості дітей та молоді. Цей процес вже має суттєві системні наслідки: скорочується кількість школярів, студентів і, зрештою, можливих працівників на ринку праці. У перспективі це негативно позначається на економічному розвитку держави.

Війна значно ускладнила ці процеси. З огляду на міграцію, скорочення населення та невизначеність стосовно майбутнього, демографічні прогнози залишаються непевними. Експерти зазначають, що важливими факторами є тривалість конфлікту, умови його закінчення, а також політика України та країн, в яких проживають українці.

Навіть якщо народжуваність почне зростати, не слід очікувати швидких змін. Демографічні процеси характеризуються відкладеним ефектом: значні зміни у віковій структурі можуть проявитися лише через 20-30 років.

"Отже, вся демографічна стратегія є довгостроковою грою. Протягом року чи двох кардинальних змін не відбудеться. Для того, щоб поліпшити ситуацію, необхідно впроваджувати зважену та тривалу соціальну і демографічну політику," — підкреслив демограф.

На фоні серйозної демографічної кризи в Україні розгорнулися активні обговорення щодо залучення трудових мігрантів. Проте фахівці підкреслюють, що навіть значні обсяги імміграції не можуть суттєво змінити основні проблеми.

Згідно з оцінками експерта у сфері міграційної політики Василя Воскобойника, Україні для компенсації втрат населення необхідно залучати до 300 тисяч мігрантів щорічно. Проте ця цифра швидше є теоретичною. До початку повномасштабної війни в Україні щорічно видавали понад 20 тисяч дозволів на працевлаштування для іноземців, а тепер ця кількість зменшилася до менш ніж 10 тисяч. У найближчому майбутньому мова йде лише про десятки тисяч працівників, а не сотні тисяч.

В той же час Україна не в змозі змагатися з державами Європейського Союзу щодо рівня оплати праці та соціальних пільг, а війна ще більше зменшує її привабливість для іноземних інвесторів.

Демографиня Елла Лібанова підкреслює, що концепція масового притоку іноземців в Україну не є оптимальним варіантом, але в умовах, що склалися, вона виглядає практично неминучою. Вона зазначає, що великомасштабна відбудова після війни потребуватиме значної кількості працівників. Найбільша потреба очікується у галузях будівництва та реалізації інфраструктурних проектів.

Одночасно фахівець наголошує, що проблема виходить за межі лише імміграційних питань. Основними завданнями залишаються повернення українців, які виїхали за кордон, а також формування сприятливих умов для розвитку високотехнологічної економіки. Без цих заходів навіть активне залучення мігрантів не зможе повною мірою впоратися з демографічними викликами.