Драпатій та його боротьба зі старою системою: що відомо про рішення Сирського та які зміни відбулися в Збройних силах України.
Михайло Драпатий після призначення Головнокомандувачем ЗСУ почав змінювати не лише кадровий склад, а й саму модель управління військами. Одним із найрезонансніших рішень стало повернення командування 7-го корпусу ДШВ з Волині та його спрямування на Запорізький напрямок, про що 5 жовтня повідомила "Українська правда" з посиланням на військові джерела. Водночас важливо уточнити: йшлося насамперед про рішення Драпатого щодо 7 корпусу ДШВ, а не про перекидання всіх військ із Донеччини на Волинь.
Новий головнокомандувач Збройних сил України прийняв командування 22 липня 2026 року, змінивши на цій посаді Олександра Сирського. Як зазначала Преса України, Михайло Драпатий володіє значним досвідом у керівництві бойовими підрозділами. Детальніше про його кар'єру можна дізнатися в статті "Хто такий Михайло Драпатий: від прориву в Маріуполі до посади Головнокомандувача ЗСУ". Призначення офіційно оформлене указом президента №630/2026.
Що конкретно скасував Драпатий після ухвали Сирського?
За даними "Української правди", влітку Олександр Сирський перемістив командування 7-го корпусу Десантно-штурмових військ з Добропільського напрямку до Волині. Це було зроблено з метою підготовки до потенційного наступу з боку Білорусі. Після зміни на посаді головнокомандувача, Драпатий провів перегляд цього розподілу і перенаправив корпус на Запорізький напрямок.
Тому твердження, що новий головнокомандувач просто "скасував наказ Сирського", не зовсім точно відображає суть події. Насправді, відбулася зміна акцентів: акцент зосереджено з захисту північного напрямку на зміцнення тих ділянок, де існує пряма загроза активних бойових дій. Водночас, наразі немає публічних документів від Генштабу, які б детально обґрунтовували обидва рішення, тож більшість інформації надходить через журналістське розслідування УП.
Контекст нещодавньої зміни у військовому керівництві вже був проаналізований у матеріалі про можливе звільнення Сирського: хто підтримав головнокомандувача, а хто закликав до його відставки. Важливо зазначити, що президент, оголошуючи про зміну на посаді головкома, акцентував увагу на досягненнях Сирського в обороні Києва, а також у Харківській та Курській операціях. Таким чином, кадрові зміни були офіційно представлені як перехід до нової фази модернізації управлінської системи, а не як заперечення попередніх рішень.
Чому 7-й корпус був спрямований саме до Запоріжжя?
За даними джерел УП, російські сили продовжують концентруватися в районі Гуляйполя. У виданні припускають, що противник може намагатися створити умови для більш широкого охоплення Запоріжжя, тому посилення угруповання "Південь" отримало вищий оперативний пріоритет. Саме цим пояснюється перекидання 7 корпусу на Запоріжжя після нетривалого перебування його командування на Волині.
Одночасно з цим Донеччина залишається важливим театром бойових дій. "Битва за Донбас - це пріоритет номер один як для нас, так і для супротивника", - зазначає високопосадове джерело "Української правди". У цьому регіоні нове командування також реформувало структуру військових угруповань, сформувавши "Центр" під керівництвом Андрія Білецького та "Азов" на чолі з Денисом Прокопенком.
Які особливості підходу Драпатого в порівнянні із системою Сирського?
Однією з найзначніших трансформацій є зміна підходу до управління. Відповідно до свідчень військових, опитаних УП, Михайло Драпатий, головнокомандувач ЗСУ, акцентує увагу на децентралізації та принципі "mission command". Це означає, що командири отримують завдання і ресурси, але мають більшу свободу у виборі методів їх виконання. Такий підхід суттєво відрізняється від традиційної моделі, яка передбачає численні детальні вказівки з верхніх ешелонів командування.
Зокрема, Драпатий, за даними видання, не проводить щоденні багатогодинні заслуховування всіх командирів у тому форматі, який використовувався раніше. Натомість оперативними питаннями повинні займатися командувачі відповідних угруповань, тоді як головком концентрується на ресурсах, стратегічних проблемах і розвитку системи.
Це вказує на прагнення перемістити фокус управління з безперервного нагляду за окремими позиціями до більшої відповідальності командирів на відповідних рівнях.
Сам Драпатий після призначення формулював свій підхід схожим чином.
"Я маю впевненість у нашій армії, яка здатна до навчання, впровадження нових технологій та захисту своїх людей," — підкреслив головнокомандувач.
Президент також доручав новій команді підготувати модернізацію Сил оборони та продовження корпусної реформи.
Який "стратегічний план" розробила команда Драпатого?
Найбільш обговорюваною новиною стало з'явлення документа, який джерела Української правди називають планом війни Драпатого. За словами двох високопрофесійних співрозмовників видання, цей документ вже кілька тижнів знаходиться на розгляді в РНБО. Проте його повний текст залишається недоступним, а офіційного детального опису від РНБО чи Генерального штабу в публічних джерелах станом на 6 жовтня не існує.
З доступних джерел можна лише обговорювати загальні принципи документа, а не детальні секретні оперативні стратегії. Основна мета цього документа полягає в тому, щоб окреслити, які дії повинні вжити Збройні Сили України для забезпечення безпеки держави та в яких часових межах мають бути реалізовані ключові етапи. Серед аспектів, які, згідно з інформацією УП, розглядаються у цьому стратегічному плануванні, можна виділити:
* визначення довгострокових цілей війни та ролі ЗСУ в їх досягненні;
* визначення термінів для розвитку необхідних військових можливостей;
* переоцінка основ оборонної стратегії та розгортання військових підрозділів на передовій;
* розмежування стратегічних функцій Генштабу та оперативного управління бойовими діями;
* еволюція технологій, цифрового менеджменту та механізмів ситуаційної свідомості.
У цьому контексті варто звернути увагу на необхідність більш широкого впровадження системи "Дельта" та інших цифрових управлінських інструментів. Сучасні військові дії все більше залежать від швидкості обробки інформації, безпілотних літальних апаратів і автоматизації, що робить технологічний аспект ключовим елементом нової моделі командування. Більш детально про цей напрямок можна ознайомитися в статті, присвяченій Дню Сил безпілотних систем ЗСУ, де розглядається, чому безпілотники стали важливою складовою військової потужності.
Які зміни в кадровому складі вже вніс Драпатий?
Кадрова політика виявилася ще одним важливим аспектом діяльності нового головнокомандувача. За даними "Української правди", протягом приблизно півтора місяця до батальйону резерву офіцерів були переведені кілька десятків військових, серед яких були полковники та бригадні генерали. Одночасно частина командирів, які раніше були усунені з важливих посад, отримала можливість повернутися до активного керування військовими підрозділами.
Призначення Скибюка отримало особливий статус, адже було затверджене на найвищому рівні державної влади. 22 липня президент Зеленський оголосив, що новий начальник Генерального штабу був обраний спільно з Драпатим та міністром оборони Євгенієм Хмарою. У наступних офіційних заявах президента Скибюк вже був названий начальником Генштабу.
Ще одна частина кадрової інформації отримана з джерел "Української правди", тому її слід вважати даними саме цього видання. Крім того, РБК-Україна повідомляло ще в серпні про можливу заміну Олексія Майстренка на Еміля Ішкулова в 11-му корпусі. Таким чином, процес кадрових змін почався значно раніше, ніж вийшов жовтневий матеріал, що описує обсяг цих змін.
Які зміни відбуваються з штурмовими підрозділами?
Окремою темою залишається спадщина системи штурмових підрозділів, що активно формувалася за часів Сирського. Як повідомляє УП, після зміни на посаді головнокомандувача, процес поповнення штурмових формувань тимчасово сповільнився, деякі військовослужбовці були перерозподілені, а самі підрозділи перейшли під оперативне управління корпусів. Проте, остаточна модель для цих підрозділів на сьогодні ще не визначена.
Видання також інформує про новий розподіл ресурсів між звичайними підрозділами та штурмовими частинами. Деякі командири сприймають цю ініціативу позитивно, проте всередині штурмових формувань виникають побоювання щодо їхнього подальшого становища. Таким чином, кадрові зміни в Збройних силах України у 2026 році торкаються не лише конкретних осіб, а й співвідношення ресурсів між різними складовими армії.
Які функції можуть виконувати Об'єднані сили?
Ще одна потенційно важлива зміна стосується Командування Об'єднаних сил. За даними кількох джерел, Драпатий вивчає можливість, за якої КОС отримає повноцінне оперативне управління фронтовими діями, в той час як Генеральний штаб зосередиться на резервах, стратегічному плануванні та міжнародній співпраці. Це нагадує про розподіл функцій, притаманний західним моделям військового управління.
Ця система також роз'яснює бажання нового головнокомандувача знизити рівень ручного втручання у діяльність бригад і корпусів.
Якщо модель запрацює в повному обсязі, ефективність командира оцінюватиметься не за числом узгоджених з керівництвом незначних рішень, а за досягненням конкретного завдання. Проте наразі це ще процес трансформації, а не остаточна система.
Які рішення ще не ухвалені
Частина найбільш чутливих питань залишається відкритою. Не оголошена остаточна модель штурмових військ, триває дискусія щодо управління Повітряними силами, а сам новий план війни ЗСУ не оприлюднений і, за даними УП, перебуває на розгляді в РНБО. Тому називати його вже затвердженою стратегією держави було б передчасно.
Одночасно з призначенням Драпатого, президент у своїх офіційних заявах зазначав про необхідність розробки нової оборонної стратегії, вдосконалення корпусної системи, продовження виконання далекобійних операцій та модернізацію управління армією. Ці тези частково перегукуються з інформацією, яку наразі поширюють військові джерела, хоча й не підтверджують усі аспекти журналістського розслідування. З цієї причини подальші рішення РНБО та офіційні звіти Генштабу допоможуть з'ясувати, які з актуальних напрацювань стануть офіційно затвердженими політичними курсами.
