Дрони в небі Копенгагена: чому Росія вибрала Данію як свою ціль
Останнім часом Данія стала мішенню для численних гібридних атак з боку Росії. У країні вже зафіксовано кілька випадків, коли невідомі безпілотники літали над аеропортом Копенгагена та військовими об'єктами. У відповідь на ці загрози данський уряд активізує зусилля для зміцнення своєї обороноздатності.
За даними місцевих ЗМІ, в державі спостерігається значний зріст бажаючих приєднатися до лав Національної гвардії. Лише за один місяць було подано більше ніж 500 заявок. Крім того, міжнародні партнери також постачають в країну техніку та військовослужбовців.
Однак постає питання: чому саме в небі Данії літають незнайомі дрони? Чому ця країна опинилася в центрі провокацій? З цими питаннями розбиралася Світлана Чернецька.
Завдяки підтримці союзників, Копенгаген активно нарощує свою військову потугу. Франція надіслала контингент з 35 військовослужбовців, вертоліт і обладнання для боротьби з безпілотниками. Німеччина надала спостережну техніку та фрегат. Швеція поставила радарні системи і комплекси для протидії дронам. Великобританія, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія та США передали засоби глушіння та контрдрони. Українські експерти також поділилися своїм досвідом. Ці заходи безпеки традиційно активізуються напередодні європейських самітів, однак цього разу ситуацію ускладнили інциденти з ворожими безпілотниками, що викликали додаткову занепокоєність.
Ноа Редінгтон, аналітик і політичний коментатор (Данія):
Практично всі політичні діячі Європи зібралися в Копенгагені на кілька днів. Причини зустрічі зрозумілі — йдеться про безпеку на континенті. Однак також варто згадати про недавнє вторгнення дронів у Копенгаген і по всій Данії, яке відбулося минулого тижня. Це викликає серйозне занепокоєння, а реакція Данії на цю кризу була недостатньою. На мою думку, загроза гібридної війни стає дедалі більш актуальною для всієї Європи.
На минулому тижні Данія стала свідком низки неприємних подій у різних частинах країни. Невідомі безпілотники заважали нормальному функціонуванню аеропортів, змусивши владу закрити повітряний простір і перенаправити авіарейси. У той же час інші дрони кружляли над військовими об'єктами, і дії порушників, очевидно, мали на меті привернення уваги громадськості. Невигадливі дрони були обладнані ліхтарями, щоб їх було легше помітити в темряві. Хоча офіційні результати розслідування поки що не оприлюднені, данська влада має підозри, що за цими діями можуть стояти російські інтереси.
Бруно Олів'єра Мартінз, провідний дослідник Інституту миру в Осло.
Такий тип поведінки свідчить про вкрай злагоджену операцію. У цьому не може бути жодних заперечень. Вона була ретельно спланована саме для створення ефекту невизначеності. Закриття аеропорту на кілька годин у європейській столиці є серйозним кроком, що потребує значної підготовки та детального планування. Усе це, разом із реакцією прем'єр-міністерки Данії, вказує на свідомо організовану діяльність з боку ворожої держави.
Але чому саме Данія стала мішенню для країни-агресора? Вона знаходиться на відстані понад півтори тисячі кілометрів від Росії. На цьому маршруті є чимало інших держав, які також могли б стати жертвами дронових атак. За однією з версій, безпілотники були запущені з танкера, що належить тіньовому флоту РФ у Балтійському морі. Наразі французькі правоохоронні органи займаються розслідуванням, і двох членів екіпажу вже затримано.
Інгвільд Боде, асистент професора на факультеті міжнародної політики в Центрі військових досліджень Університету Південної Данії:
Данія, безсумнівно, виявила найбільшу щирість у своїй підтримці України, особливо в аспекті фінансування оборонних потреб. Мова йде не лише про декларації, а й про реальні дії. Ці події мають на меті продемонструвати, що якщо ви продовжите надавати допомогу Україні, це може призвести до зменшення комфорту у ваших власних країнах.
Данія займає друге місце у світі після Естонії за обсягом підтримки Києва у відсотковому співвідношенні до свого ВВП.
Вона стала новатором, передавши Україні винищувачі F-16, впровадила "данську модель" для закупівлі озброєння безпосередньо у вітчизняних виробників, а також першою організувала спільне виробництво дальніх дронів та ракет на своїй території.
Бруно Олів'єра Мартінз, провідний дослідник Інституту миру в Осло.
Ще один з наслідків війни в Україні: після російського вторгнення в 2022 році Данія вирішила приєднатися до оборонних ініціатив Європейського Союзу. Раніше країна вважала, що НАТО достатньо для забезпечення спільної оборонної стратегії. Зазвичай фахівці акцентують увагу на вступі Фінляндії та Швеції до НАТО як на важливому кроку у відповідь на війну, і це, безумовно, так. Проте, багато хто не звертає уваги на данський аспект у контексті ЄС.
Водночас Копенгаген нарощує і свою обороноздатність. Зокрема, уперше в історії країни закуповує високоточну зброю великої дальності. москві це не сподобалося, мовляв, це пряма загроза рф. І одразу за невдоволенням російських чиновників полетіли дрони.
Метте Фредеріксен, глава уряду Данії:
Коли ми здійснюємо ці знакові вкладення в обороноздатність Данії, наша мета полягає в запобіганні війнам. Усі наші дії спрямовані на встановлення ефективного стримування, щоб не дати Росії просунутися далі.
Не слід ігнорувати символічний аспект. Наразі Данія займає головну позицію у Раді Європи. Зокрема, вона організовує саміти, присвячені актуальним проблемам. Для агресора це чудова можливість продемонструвати безсилля та очевидні недоліки в європейській системі безпеки.
Інгвільд Боде, доцентка кафедри міжнародної політики в Центрі воєнних досліджень Університету Південної Данії:
Ми всі спостерігали за тим, що відбувалося в Україні протягом останніх трьох років. І одне з того, що його неможливо не помітити, це використання різних типів невеликих безпілотників з обох сторін і у великих масштабах. І за цей час можна було б приділити більше уваги протидії таким системам - це логічний наступний етап. І наскільки я розумію, інженерам сконструювати дрон легше, ніж захист від нього.
З іншого боку, як аналітики, так і звичайні користувачі активно обговорюють реакцію на ці інциденти, або ж, точніше, її відсутність. Адже безпілотники не були збиті чи перехоплені — вони вільно курсували в небі.
Бруно Олів'єра Мартінз, провідний дослідник Інституту миру в Осло.
Знищення безпілотників завжди супроводжується ризиком, оскільки невідомо, куди впадуть їхні уламки. Вони можуть приземлитися на термінал, де перебувають тисячі людей, або на склад, заповнений пальним, що створює суттєві небезпеки. Це ризикує бути більш небезпечним, ніж просто наявність дронів у повітрі. З іншого боку, якщо ці дрони обладнані вибуховими речовинами, боєприпасами чи небезпечними хімікатами, це може свідчити про можливу атаку. Тож ситуація надзвичайно складна. Приземлення дрона без знання його мети та того, хто за ним стоїть, може призвести до ще більших проблем.
Насправді, навіть якщо у розпорядженні є всі існуючі радіолокаційні системи та сенсори для виявлення безпілотників, а також засоби для їх перехоплення або знищення, досягти абсолютного захисту від дронів на всій території країни все ж неможливо. Проте завжди можна забезпечити певний рівень безпеки для об'єктів критичної інфраструктури.
Бруно Олів'єра Мартінз, провідний дослідник Інституту миру в Осло.
Це елемент більш широкої стратегії гібридної війни. Ворожі дії можуть здійснюватися в третій країні, завдаючи їй матеріальних збитків і викликаючи психологічний тиск на населення та політичні інститути, але не переходячи межу відкритого конфлікту. У цьому контексті дрони виступають як надзвичайно ефективний засіб. Вони залишають мінімальний цифровий слід, що ускладнює процес розслідування інцидентів. Це породжує невизначеність, яку можуть використати зловмисники.
Саме зараз у Копенгагені активно обговорюють ці питання: від укріплення систем протиповітряної оборони до створення "дронової стіни" на східному кордоні Європейського Союзу. Адже агресор веде війну проти Європи не лише на території України, але й застосовуючи гібридні методи. Одним із очевидних наслідків є те, що зброя, здатна захистити українців від російських дронів, залишається в Європі.
